LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення первинної обробки низькосортної лляної сировини для одержання котоніну

дрібнорифлених вальців у дослідній м'яльній машині дорівнює п'яти.

При отриманні котоніну лляне волокно, підготовлене до котонування за схемою, наведеною на рис. 1, надходило на чесальну машину ЧМД-5. Оскільки в процесі чесання відбувається розділення жмутів технічного волокна на елементарні волокна, що призводить до вкорочення волокна, довжина різання сирцю становила 40, 45 і 50 мм. Переробці піддавали сирець льону, вироблений з трести із ступенем вилежування 5,0; 7,5 та 10,0.

Аналіз результатів експериментальних досліджень розподілу волокон за довжиною показав, що процес чесання майже не впливає на вкорочення штапельованого волокна, а в отриманому волокні найвищим є відсотковий вміст волокон прядильної групи, довжина яких змінюється у відносно вузькому інтервалі. Так, при переробці сирцю, довжина різання якого становила 40 мм, найбільша кількість волокон мала довжину 31-35 мм; при довжині різання 45 мм найвищим був відсотковий вміст волокон завдовжки 36-40 мм; а при довжині різання 50 мм отримали найбільшу кількість волокон завдовжки 41-45 мм (рис. 4-6).



Рис. 4. Діаграма розподілу волокон за довжиною після чесання на

машині ЧМД-5 (довжина різання 45 мм, відокремлюваність 5,0):

1 – одне чесання;

2 – два чесання;

3 – три чесання.



Рис. 5. Діаграма розподілу волокон за довжиною після чесання на

машині ЧМД-5 (довжина різання 45 мм, відокремлюваність 7,5):

1 – одне чесання;

2 – два чесання;

3 – три чесання.

Рис. 6. Діаграма розподілу волокон за довжиною після чесання на

машині ЧМД-5 (довжина різання 45 мм, відокремлюваність 10,0):

1 – одне чесання;

2 – два чесання;

3 – три чесання.


З метою виявлення впливу процесу чесання на зміну фізико-механічних показників, волокно, підготовлене до котонізації за запропонованою технологією, піддавалося неодноразовій обробці на чесальній машині. Результати визначення таких фізико-механічних показників отриманого котонізованого волокна, як середній діаметр, лінійна щільність, розривне навантаження, наведено на рис. 7-9.





Рис. 7. Залежність середнього діаметра волокна від

відокремлюваності лляної трести

(довжина різання 45 мм, триразова обробка на ЧМД-5)





Рис. 8. Залежність лінійної щільності волокна від

відокремлюваності лляної трести

(довжина різання 45 мм, триразова обробка на ЧМД-5)





Рис. 9. Залежність розривного навантаження волокна

від відокремлюваності лляної трести

(довжина різання 45 мм, триразова обробка на ЧМД-5)


Дані гістограми відображають зміну цих показників в залежності від зміни кількості чесань волокна, виробленого з трести, відокремлюваність якої дорівнювала 5,0; 7,5 та 10,0. Гістограми свідчать про те, що з ростом показника відокремлюваності значення середнього діаметра волокон зменшуються (рис.7). Якщо після першої обробки на чесальній машині ЧМД-5 цей показник в залежності від відокремлюваності трести дорівнював 20,5-26,2 мкм, то після другого чесання він становив 16,4-19,6 мкм, а після третього – 15,9-18,8 мкм.

Аналогічна тенденція простежується і при зміні показників лінійної щільності і розривного навантаження. Їх значення також зменшуються при збільшенні показника відокремлюваності і кількості обробок на чесальній машині.

Показник розривного навантаження (міцність) лляного волокна, виділеного з перележалої трести льону (відокремлюваність 7,5; 10,0), після чесання вищий, ніж у бавовни. Таким чином відпадає необхідність у жорсткому контролюванні процесу вилежування трести. Також з'являється можливість одержувати якісний котонін з перележалої трести льону, з якої до цього часу вдавалося отримувати тільки низькосортне довге та коротке волокно.

Аналіз одержаних даних про зміну фізико-механічних показників котонізованого волокна свідчить про недоцільність третьої обробки на чесальній машині, оскільки після третього чесання не відбулося суттєвої зміни показників середнього діаметра, лінійної щільності та розривного навантаження і збільшилася кількість пачосів.

Встановлено, що для отримання котоніну, придатного для переробки в пряжу за кардною системою прядіння на бавовнопереробних підприємствах, згідно з розробленою технологією необхідно використовувати волокно, одержане з сланкої трести льону, показник відокремлюваності якої вище 5,0, при довжині різання сирцю 0,045 м.

В п'ятому розділі наведено технологічний ланцюжок отримання котоніну за запропонованою технологією. Технологічний процес обробки низькосортної лляної сировини та отримання з неї котоніну здійснюється на стандартному обладнанні заводів ПОЛВ і бавовнопереробних підприємств, але технологічний ланцюжок доповнено дослідними м'яльною та різальною машинами (рис. 10).

Котонін, отриманий з низькосортної лляної трести за наведеною схемою, має наступні показники: вміст волокон прядильної групи завдовжки 36-40 мм – 55,11%; штапельна довжина – 41,8 мм; середній діаметр – 16,4 мкм; лінійна щільність – 0,33 текс; розривне навантаження – 7,37 сН; засміченість – 0,77%.

Фізико-механічні показники отриманого волокна свідчать про те, що якісний котонін можна одержати шляхом підготовки низькосортної лляної сировини до котонування на стадії її первинної обробки.

В підрозділі 5.2 охарактеризовано напрямки промислового використання штапельованого лляного волокна, отриманого за розробленою технологією. Так, надто короткі волокна, що утворюються в процесі очищення і штапелювання, є цінною сировиною для виготовлення нетканих матеріалів, медичної вати, а також можуть використовуватися і в автомобілебудуванні. Застосування очищених штапельованих лляних волокон завдовжки 36-40 мм дає можливість формувати сировинні суміші для виготовлення доброякісної льонобавовняної пряжі середньої лінійної щільності.

Апробація результатів досліджень у виробничих умовах – на ВАТ „Льонокомбінат Старосамбірський" – підтвердила основні теоретичні й експериментальні положення, викладені в даній дисертаційній роботі, що засвідчено актом виробничих випробувань.

1

Підсушування лляної сировини та подача її до обробки

(сушильна машина СКП-1-10ЛУ)



2

Процес м'яття шару лляної трести

(м'яльна машина М-100-Л)



3

Процес різання сирцю льону та транспортування до подальшої переробки (дослідна роторна різальна машина)



4

Процес м'яття неорієнтованого шару сирцю льону

(дослідна м'яльна машина з п'ятьма парами дрібнорифлених вальців)



5

Процес трясіння та видалення вільної костриці з волокна

(трясильна машина з верхнім гребінним полем)



6

Процес очищення, розпушення та змішування волокна

(очисник кілковий ОН-3, розпушувач горизонтальний ГР-8

та змішувач безперервної дії