LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення процесів дублювання та забезпечення формостійкості деталей одягу із лляних тканин

тканини, до яких належать К8 та К9, мають чітко визначені основні характеристики Eд, Ест. Така ж закономірність притаманна й клейовим матеріалам. На основі цього обґрунтовано необхідність встановлення впливу пружних властивостей моношарів на формостійкість дубльованих пакетів.

Загальним при формуванні полів ЕІ лляних тканин є хрестоподібний, симетричний характер розподілу показників. При цьому для більшості тканин домінуючим являється основний напрямок, ЕІ під кутом 45о є найменшою. Жорсткість тканин верха майже в 10 раз перевищує ЕІ прокладок. Найбільша незминальність c спостерігається під кутом 45. За характером розподілу конфігурація полів жорсткості нагадує полярні діаграми динамічного модуля пружності, а незминальності – полярні діаграми декременту затухання.

К2

К3

К4

К8






а)


К2

К3

К4

К8






б)


Рис. 1. Полярні діаграми: а)динамічного модуля пружності Ед, МПа;

б) статичного модуля пружності Ест, МПа лляних тканин К2-К4, К8

З урахуванням структурної анізотропії показників Ед, EІ, c зроблено практичні рекомендації щодо виготовлення формостійких конструкцій із льономістких матеріалів без хімічного втручання в їх структуру. Деталі швейних виробів із тканин з вираженою анізотропією властивостей необхідно розкроювати таким чином, щоб локуси максимальних деформацій згину, які зумовлюють складкоутворення, співпадали з напрямками найменшої зминальності та жорсткості: для досліджуваних тканин таким є діагональний напрямок.

На основі висунутих гіпотез про існування взаємозв'язку між досліджуваними властивостями проведено кореляційний аналіз показників Ест, Ед, d, EІ, c, результати якого підтвердили існування кореляційного зв'язку між d та c (r =0,724), Ест та Ед (r = 0,824), Ед та EІ (r = 0,796) із ймовірністю 95%, що робить можливим застосування динамічних характеристик для прогнозування механічних властивостей льономістких тканин.

Поряд з властивостями вихідних матеріалів при формуванні якісного клейового з'єднання важливу роль відіграє взаємодія параметрів дублювання на різних видах дублюючого обладнання. Для пресів стаціонарного типу характерний одночасний вплив температури та тиску на поверхню, що дублюється, на протязі певного проміжку часу, а на прохідному обладнанні системи нагрівання та створення тиску діють послідовно. У зв'язку з цим, для дослідження впливу кожного з параметрів дублювання на показники жорсткості ЕІ, міцності при розшаруванні Рр та зміну в'язкопружних властивостей клейового з'єднання для проведення експерименту були задіяні обидва зазначені види дублюючого обладнання.

При визначенні впливу параметрів дублювання на показники якості клейового з'єднання проводилась аналогія з Зінішовим колом (рис. 2), принцип якого широко застосовується в технології прання і полягає у рівнозначності впливу параметрів процесу на результат.



Рис. 2. Зміна параметрів дублювання по аналогії із Зінішовим колом

Для перевірки висунутої гіпотези застосовано теорію планування і аналізу експерименту, на основі якої створено математичні моделі процесів дублювання лляних тканин полотняного переплетення К2, К5 на пресі:

УРр=5,96 + 2,18 Х1+ 5,22 Х2 + 3,85 Х3;

УЕІ=4,46 + 0,6 Х2 - 0,71 Х2 Х3+ 0,39 Х3 - 0,55 Х32;

на установці прохідного типу:

УРр=6,81+ 5,26 Х1 + 2,05 Х2 + 2,15 Х3;

УЕІ=4,05 + 0,17 Х1 + 0,24 Х12 - 0,22 Х22.

Адекватність моделей підтверджена значеннями коефіцієнтів кореляції (r=0,70,95).

Визначення впливу кожного із факторів на Рр та ЕІ здійснювалось за допомогою однофакторних залежностей, отриманих на базі математичних моделей, при стабілізації одного із факторів на рівнях +1, 0, -1, які графічно представлені на рис.3, рис.4. Аналіз отриманих моделей дозволяє визначити раціональні параметри дублювання, які забезпечують рекомендований рівень якості (Рр≥0,3 даН/см, ЕІ≥2,7х104 мкН*см2):

  • на пресі:P=3,5 Н/см, Т=110С, t=16 с;

P=2,5 Н/см, Т=150С, t=8 с;

  • на установці прохідного типу:

при P=25 Н/см2: Т=150С, t=12 м/хв; Т=110С, t=16 м/хв;

при P=15 Н/см2 : Т=150С, t=8 м/хв; Т=130С, t=12 м/хв.

В порядку зменшення величини впливу параметри утворюють наступний ряд: установка прохідного типу – DP>DT>Dt; прес – DT>Dt>DP, що доводить відсутність взаємозв'язку між Зінішовим колом та процесом дублювання.


а)


б)

Рис. 3. Взаємозалежність між розшаровувальним зусиллям та параметрами процесу дублювання для: а) пресу; б) установки прохідного типу


а)


б)

Рис. 4. Взаємозалежність між жорсткістю та параметрами процесу дублювання для: а) пресу; б) установки прохідного типу

На основі отриманих результатів розроблено рекомендації по дублюванню льономістких тканин, які знайшли практичне втілення на швейному підприємстві. Зростання міцності клейового з'єднання на установці прохідного типу досягається за рахунок збільшення тиску, тоді як на плоскому стаціонарному пресі – температури. При цьому в обох випадках жорсткість також зростає. Тому при підборі параметрів дублювання необхідно знаходити компромісне рішення між показниками Рр та ЕІ в залежності від вимог до виробу, деталі якого дублюються.

В результаті дослідження показників якості пакетів, утворених льономісткими тканинами з різною поверхневою густиною, в рамках матриці планування експерименту, створено уніфіковану модель залежності розшаровувального зусилля від температури та часу:

Рр = - 3,88 + 0,04Т + 0,15t,

область дії якої поширюється на процеси дублювання лляних тканин полотняного переплетення К1К6 (ms=150250 г/м2) прокладковими матеріалами з подвійним точковим покриттям щільністю 52 точок/см МЕ-8855/98 (ms=70 г/м2), SE-6935/87 (ms=51 г/м2), що підтверджено експериментально (r=0,910,98). Показник жорсткості пакетів на основі тканин К1К6 адекватно описується рівняннями другого порядку. Раціональними параметрами дублювання досліджуваної групи тканин згідно розроблених моделей можна вважати:

Р = 15 Н/см2, Т = 130С, t = 12 м/хв;

Р = 15 Н/см2, Т = 150С, t = 8 м/хв;

що відповідає зазначеній вище області дублювання на установці прохідного типу.

Використання в якості предметів досліджень прокладкових