LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення процесів формування деталей жіночого одягу із пальтових тканин

машини LABTEST 2.05.


Показники механічних властивостей та тактильних відчуттів пальтових тканин, прокладкових матеріалів та пакетів з них визначалися на комплексній установці "Kawabata KES" (рис. 2).







а)







б)







в)

Рис. 2. Загальний вигляд комплексної установки KES-FB:

а) KES-FB 1; б) KES-FB 2; в) KES-FB 3


Пакети формувалися за трьома схемами: подовжні напрямки тканини верха та прокладки співпадають (О-О), основа тканини верха суміщається з поперечним напрямком прокладки (О-У), основа тканини верха суміщається з діагональним напрямком прокладки (О-45о) (рис. 3).


Згідно програми досліджень, дублювання пакетів здійснювалось на установці прохідного типу RPS-L400 фірми „Kannegisser" (ФРН) та лабораторній напівавтоматичній установці для дослідження процесів ВТО з варіюванням параметрів температури та часу пресування.

Статистично-математичне оброблення експериментальних даних проводилось згідно вимогам нормативних документів.

Третій розділ дисертації присвячений дослідженню і доповненню інформаційної бази даних показників механічних та тактильних властивостей пальтових тканин й клейових прокладкових матеріалів.

Для встановлення передумов утворення формостійких деталей одягу визначались механічні властивості моношарів пакетів. Встановлено, що пальтові тканини та прокладкові матеріали характеризуються широким діапазоном значень показників розривального зусилля Р, видовження на момент розриву e, динамічного модуля пружності Eд, декременту затухання d (Р=204ч460 Н, e=24ч51%, Ед= 220 МПа, d= 0,200,95 – для тканин, Р=85ч135 Н, e=10ч38%, Ед= 1574 МПа, d= 0,150,29 – для клейових матеріалів), що зумовлює певні труднощі при підборі матеріалів у пакети.

Визначення показників жорсткості щодо згинання здійснювалося за двома методами: консольно-безконтактним на приладі ПТ-2 [ГОСТ 10550-93] та консольно-контактним на вдосконаленому пристрої ПВЖЗ для визначення показників жорсткості щодо згинання під впливом температури В=f(T) в діапазоні Т=20ч110С. Встановлено, що показники ЕІ для тканин верха в 10ч50 разів перевищують показники ЕІ клейових матеріалів, що свідчить про можливий домінуючий вплив пальтових тканин на інтегровані показники жорсткості пакетів.

Вперше досліджено характер зміни показників жорсткості щодо згинання пальтових тканин консольно-контактним методом під впливом температури. Встановлено, що з підвищенням температури в межах 70ч110С їх жорсткість щодо згинання в напрямках основи, утоку і під кутом 45 зменшується в 2,0ч3,3 рази, що потрібно враховувати при визначенні параметрів тиску на операціях розпрасування швів.

Показово, що отримані за двома методиками показники жорсткості (EI, В) пальтових тканин (рис. 4) при нормальних умовах (Т=20С) носять ідентичний характер. Отже застосування методики та пристрою ПВЖЗ дозволяє оперативно і інформативно реагувати на зміни в асортименті текстильних матеріалів і враховувати їх при визначенні параметрів розпрасування швів.


Дослідження процесів розпрасування швів пальтових тканин виконувалося на удосконаленому пристрої для віброформування деталей одягу з використанням ефекту електромагнітних хвиль (УВФДО) в рамках реалізації матриці планування експериментів (план В2). В даному випадку при визначенні параметрів роботи установки орієнтувалися на результати попередніх досліджень. Вхідними факторами були прийняті напруга U=120ч140 В та частота навантаження f=8ч20 Гц, при незмінних параметрах тривалості пропарювання tпр= 6с та нагрівання. Вихідним фактором був показник кута відновлення в.

Математична обробка результатів експерименту здійснювалась з застосуванням умовно безкоштовної програми "Star", за допомогою якої були отримані двохфакторні математичні моделі (табл. 3), адекватні досліджувальному процесу за критерієм Кохрена (Gтабл=0,43 > Gроз=0,29) та Фішера (Фтабл=3,23 > Фроз=2,5). На основі цих рівнянь побудовані графічні залежності впливу напруги та частоти навантаження на кут відновлення.


Таблиця 3

Математичні моделі залежності кута відновлення в=f(U, f)

Умовне позначення тканини

Двофакторні математичні моделів кодованому вигляді

"2210"

YО =20,44–9,42 x1-3,21 x2 + 0,56 x12 -0,06 x1 x2+0,06x22;

YУ =28,81 -10,04 x1 -3,25 x2+1,06 x12-0,94 x1 x2+0,06x22;

"Liona"

YО =22,81-10,13 x1-3,83 x2+1,94x12 +0,56x22;

YУ =27,38–13,6 x1-3,75x2 –1,13 x12- 0,12 x1 x2–1,38x22;

"Parona"

YО =21,56-9,85 x1-2,82 x2+1,19x12 +1,62 x22;

YУ =25,14–14,21 x1-4,11 x2 –0,92 x12–1,02x22;

"Classic"

YО =30,46-15,29 x1-4,21 x2+2,40x12 - 0,02 x1 x2+0,50x22;

YУ =28,44–14,66 x1-2,25x2 –1,46 x12–0,09x22;

"Channel"

YО =23,11-12,02 x1-2,38 x2+1,04x12 +0,05x22;

YУ =17,21–8,6 x1-3,12x2 –0,97 x12–0,08x22;


Визначено, що для більшості тканин рекомендований показник кута відновлення (табл. 4) досягається при нульовому рівні параметрів ВТО (U=130 В, f=14 Гц). В той же час необхідний рівень якості розпрасування швів (в≤10ч20) при використанні тканин "2210" (по основі) та "Channel" (по утоку) досягається при максимальних значеннях вхідних параметрів, що обумовлено більш високими значеннями показників динамічного модуля пружності та жорсткості.


Таблиця 4

Раціональні параметри розпрасування

Умовне позначення тканини

Раціональні параметри розпрасування по


основі

утоку


в,

U, В

f, Гц

в,

U, В

f, Гц

"2210"

18

140

14

19

130

20

"Liona"

16

130

8

19

130

8

"Parona"

19

130

20

18

130

20

"Classic"

18

120

8

20

120

20

"Channel"

18

130

14

19

140

14

Таким чином, в умовах виробництва при визначенні параметрів ВТО розпрасування швів слід орієнтуватись на тканини з