LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення процесів формування деталей жіночого одягу із пальтових тканин

підвищеними значеннями показників жорсткості.

Вперше в практиці вітчизняних досліджень на комплексній установці "Kawabata KES" визначені механічні та тактильні характеристики пальтових тканин та прокладкових матеріалів.

Встановлено, що в подовжньому та поперечному напрямках досліджені тканини на ділянці навантаження мають характер, близький до лінійного (рис. 5), тобто при видовженні тканини в межах 2,0ч2,5% в подовжньому та поперечному напрямках переважає умовнопружна частка деформації. Що стосується прокладкових матеріалів, які мають однакові структурні характеристики, гістерезисна петля F=f(е) також носить ввігнутий характер на ділянках навантаження та розвантаження, що свідчить про подібність характерів процесів наростання деформації та її релаксації. Дослідження прокладкових матеріалів показали, суттєву відмінність за величинами показників деформації видовження (етк=8,0ч13,6% та епр=3,8ч9,6%).

Виявлено високі показники відносної швидкооборотної деформації тканин після стиснення (еc1=48ч55%), що обумовлено волокнистим складом.

Що стосується фрикційних характеристик, то коефіцієнти тертя прокладкових матеріалів в 1,5ч1,7 рази нижчі ніж у тканини (мтк=0,11ч0,14, мпр=0,08), що з однієї сторони може стати причиною розшаровування пакетів в процесі експлуатації виробів, а з іншої – дозволяє здійснювати процеси формоутворення об'ємних багатошарових ділянок одягу, за рахунок зміни їх структури.

Важливим фактором рівня якості одягу є показник тактильного відчуття тканин, який практично не використовується у практиці вітчизняного виробництва. Як правило, тактильні відчуття визначаються на дотик і залежать від суб'єктивних відчуттів дослідника. Комплексна установка "Kawabata KES" дозволяє об'єктивно оцінити за цим показником текстильні матеріали.

Згідно діючих рекомендацій придатність тканин для виготовлення виробів за показниками первинної оцінки HV (primary hand value) та загальним показником тактильних відчуттів THV (total hand value) вважаються прийнятними при значеннях в межах 0-10. Як видно з наведених даних (табл. 5) показники HV та ТHV знаходяться на рівні цих вимог до пальтових тканин.

Таким чином можна констатувати, що показниками механічних властивостей текстильних матеріалів, в тому числі тактильних відчуттів, можна об'єктивно характеризувати доцільність використання при виготовленні виробів визначених пальтових і клейових матеріалів.


Таблиця 5

Показники HV та ТHV пальтових тканин

Умовне позначення тканини

Показники первинної оцінки HV

Показник тактильних відчуттів THV


Koshi

Numeri

Fukurami


"2210"

5,44

8,04

8,72

5,64

"Parona"

5,62

8,61

8,59

6,25

"Liona"

5,63

8,87

9,45

6,09


Разом з тим, отримані дані свідчать про необхідність індивідуального підходу при виборі компонентів пакету. Клейове покриття може суттєво змінити формування інтегрального поля в'язкопружності у зв'язку з появою третього, проміжного клейового шару. Тому значний теоретичний та практичний інтерес представляють дослідження процесів дублюваня і визначення особливостей формування в'язкопружних властивостей пакетів деталей одягу.

Четвертий розділ дисертації присвячено комплексному дослідженню та оптимізації процесу дублювання пальтових тканин.

Визначення раціональних технологічних параметрів дублювання проводилося в рамках реалізації матриці планування двофакторного експерименту з застосуванням методу Бокса (план В2), який дозволяє зменшити обсяг експериментів, при цьому отримуємо високу точність оцінки значень досліджуваних параметрів.

Враховуючи рекомендації фірм-виробників, а також результати попередніх пошукових досліджень, в якості вхідних факторів були прийняті:

на установці прохідного типу: температура контактних нагрівачів Т=120ч140С та час дублювання t=8ч20 с при стабілізації тиску Р=0,2 МПа (табл. 6);

на пресі: температура нагрівання верхньої подушки Тв.п=130ч150 С та час дублювання t=8ч20 с при стабілізації тиску та температури нижньої подушки, відповідно, на рівні Р=0,02 МПа та Тн п=100 С.

Математична обробка результатів експерименту здійснювалась з застосуванням умовно безкоштовної програми "Star". На її основі були отримані двофакторні математичні моделі (табл. 7).

Перевірка однорідності вибіркових дисперсій та адекватності математичної моделі здійснюється за критерієм Кохрена та Фішера при 5% рівні значущості (Gрозр (0,500)

Як приклад, на основі цих рівнянь побудовані графічні залежності (рис. 6) розшаровувального зусилля від температури та часу дублювання (пакет "Classic"+арт. 45515XL16).


Таблиця 6

Матриця планування експерименту Рр=f (Т,t) на установці прохідного типудля "Parona"+арт. 45512XL16


Т, С

t, c

Розшаровувальне зусилля Pp, даН/см

1

140

20


0

130

14


-1

120

8


Р=const=0,2 МПа


Інтервал варіювання



10

6


Х1

Х2

Y1

Y2

Y3

1

1

1

0.340

0.340

0.350

2

-1

1

0.250

0.280

0.230

3

1

-1

0.320

0.310

0.300

4

-1

-1

0.150

0.180

0.180

5

1

0

0.360

0.380

0.390

6

-1

0

0.230

0.250

0.230

7

0

1

0.250

0.310

0.310

8

0

-1

0.250

0.270

0.260


Таблиця 7

Математичні моделі