LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення процесу додрукарської підготовки видань на підставі побудови і дослідження його моделей

Проблема покращення якості друкованої продукції вимагає розв'язання задач, які охоплюють: необхідність повної класифікації програмних пакетів та систем комп'ютерного опрацювання текстової та графічної інформації; формування уніфікованих вимог, які стосуються оптимізації процесу аналізу та взаємодії правил форматування тексту та верстання сторінок книжкових видань; вироблення критеріїв оцінки складності друкованої продукції; розроблення удосконалених алгоритмів комп'ютерного формування текстів різної складності. Все це обумовило актуальність та мету дисертації.

Другий розділ присвячено розробленню та дослідженню моделей інформаційного забезпечення комп'ютерного опрацювання текстової інформації. Розвинуто підходи до стратифікованого описання складних книжкових видань, удосконалено інформаційну ієрархічну модель його структури. Удосконалено математичні залежності, які визначають кількість текстової інформації та швидкість її передавання каналами зв'язку, що містять перешкоди.

Введено поняття рівня структурної ідентифікації видання, в ролі якого прийнята логічно і структурно завершена його частина, а саме: символ, слово, рядок, формула, таблиця, ілюстрація, абзац, сторінка, розділ. Очевидно, що між ними існує ієрархічна залежність і взаємозв'язок як за структурою, так і за змістом. Результат виконаної стратифікації подано у вигляді узагальненої моделі структури книжкового видання (рис.1). При цьому вважається, що видання крім тексту містить формули, таблиці, рисунки.




Рис. 1. Інформаційна ієрархічна модель структури видання.


Прикладом моделювання деяких рівнів є формалізований запис їх складових конструкцій засобами нормальної нотації Бекуса.

< с л о в о > ::= <межа слова> <символ>...<символ><межа слова>

<межа слова> ::= <проміжок> |<тире>| <межа абзацу> |

<специфічне форматування>

<межа абзацу> ::= <кінець абзацу> <початок абзацу>

<специфічне форматування> ::= <форматування вліво>|

<форматування вправо>|<форматування до центру>|

<форматування повне>|<форматування до корінця>|

<форматування до поля>

<початок абзацу> ::= <команда>

<кінець абзацу> ::= <код клавіші Enter>

< р я д о к форматований> ::= <слово> <команда> <проміжок>... <слово> <кінець рядка>

<кінець рядка> ::= <слово>|<дефіc>|<кінець абзацу>|< специфічне

форматування >|<кінець порції інформації>|<кінець видання>

Математичні моделі об'єктів структурної ідентифікації будуються на підставі технологічного обгрунтування правил форматування тексту і мають сенс для конструкцій, лінійні розміри яких розраховуються. Так, наприклад, стан рядка, що формується, подається наступним співвідношенням:


, (1)


де – відповідно кількість слів та символів у кожному слові; – ширина-го символу в -му слові; , – мінімальні значення пробілів між словами та символами; – формат рядка.

Поточний рядок вважається сформованим, якщо його кінець попадає в так звану зону форматування і при цьому виконується наступна умова:


, (2)

де ; .


Вираз для характеризує область закінчення рядка або зону форматування, величина якої залежить від кількості слів та символів у рядку і меж задання величин відповідних пробілів між ними.

Кількісні характеристики текстової інформації встановлено на основі невизначеності її стану – ентропії. Так, ентропія об'єднання символів двох алфавітів – наприклад, текстового () та математичного ()


(3)


Обсяг текстової інформації , який створюється джерелом, рівний потокові даних на вході каналу передавання та на його виході. При середньому часі на один символ швидкість передавання текстової інформації по каналу з перешкодами за час рівна:


. (4)


де – середня швидкість генерування інформації джерелом і подачі на вхід каналу (в символах на секунду), – умовна ентропія об'єднання вхідного та вихідного сигналів.

У третьому розділі здійснено удосконалення технологічних засобів додрукарської підготовки видань, які стосуються оцінки складності видань, оптимізації процесу аналізу вихідних вимог, які стосуються правил верстання сторінок книжкових видань.

Елементи, що впливають на складність видань, поділено на групи, в кожній з яких складність кодування визначається своїм коефіцієнтом. Для видання обсягом сторінок, яке містить чотири групи математичних формул, в кожній з яких є формул із коефіцієнтами складності кодування , питома вага складності кодування для кожної з груп становитиме:


. (5)


Середні значення питомих ваг складності кодування математичних та хімічних формул, таблиць, рисунків визначаються з наступних формул:


де – кількості груп складності, – питомі ваги складності кодування в кожній із груп. Отже, коефіцієнт складності видання


. (6)


Аналіз процесу верстання видань підтверджує наявність протиріч у випадку накладання вимог, які стосуються правил заверстування різних елементів. У зв'язку з цим необхідно врахувати числові значення вагових коефіцієнтів пріоритетності виконання вимоги та мінімізувати кількість зв'язків між вимогами, що суттєво скоротить час та покращить якість верстання.

Стосовно загальної множини вимог вибрано деяку підмножину , яка визначає наступні технологічні вимоги: – одночасне розміщення на сторінці тексту виноски та посилання на неї; – заборона починати сторінку останнім рядком абзацу або закінчувати абзацним рядком; – прикриття рубрики в кінці сторінки; – регламентування величини пробілів між словами; – регламентування величини проміжків між рядками. Вагові коефіцієнти пріоритетності , елементам якої експертним способом присвоєно наступні значення:

g1=10, g2=8, g3=6, g4=4, g5=2.

Побудовано граф, вершинами якого є елементи , а пари, для яких справедливе відношення , визначають відповідні ребра (рис. 2).













Рис. 2. Неорієнтований граф зв'язків між вимогами.

Мінімальне покриваюче дерево графа, тобто підграф, сума значень ребер якого між довільними вершинами є мінімальною, знайдено за алгоритмом Краскаля. Суть його зводиться до наступного: ребра графа впорядковуються у вигляді списку за зростанням їх вагових значень; із списку вибираються ребра, починаючи з того, котре має найменше значення; ребро, яке приводить до утворення циклу, відкидають. Вибраний алгоритм застосовано при умові, що вага ребра (довжина шляху), що з'єднує дві вершини, дорівнюватиме вазі вершини з більшим значенням, тобто:


, якщо ; , якщо


для .

Таблиця 1

Список ребер із значеннями їх ваги




Вибравши ребра з таблиці 1, що відповідають умові алгоритму, одержано один із варіантів мінімального покриваючого дерева (рис.