LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення процесу тіпання льону із застосуванням вібраційних дій

рахунок яких можливо інтенсифікувати процес очищення волокна від костриці та інших не волокнистих домішок.

У четвертому розділі наведено результати експериментальних досліджень з вивчення дії вібрації на сирець льону в натягнутому стані, а також впливу параметрів вібраційних дій на відсоток виходу і ступінь очищення довгого лляного волокна від костриці в процесі тіпання.

У результаті аналізу даних експериментальних досліджень з вивчення впливу вібраційних дій на сирець льону в натягнутому стані було зроблено такі висновки:

- костриця може відокремлюватися від волокна і видалятися із шару лляного сирцю під дією вібрації, причому чим вище параметри вібрації, тим інтенсивніше видаляється костриця;

- вібраційні коливання в шарі сирцю можуть накладатися, внаслідок чого збільшується амплітуда вібраційних коливань, а отже, зростає й інтенсивність вібрації;

- зростання інтенсивності коливань шару сприяє підвищенню ступеня очищення сирцю льону від костриці;

- вібрація сирцю змінює характер сил його тертя об робочі органи тіпальних машин, що позитивно впливає на показник виходу довгого волокна.

Ґрунтуючись на результатах досліджень, було здійснено повний факторний аналіз впливу параметрів вібраційних дій під час тіпання сирцю льону на вихід довгого волокна у1 і масову частку недоробки в одержуваному волокні у2. Проведений у розділі 3 теоретичний аналіз дозволив визначити змінні фактори, що мають найбільший вплив на якісні показники довгого лляного волокна та інтервали їх варіювання:

X1 – частота вібрації , змінюється в діапазоні від 50 до 100 Гц;

X2 – амплітуда вібрації А, змінюється в діапазоні від 0,2 до 1 мм.;

X3 – час обробки t, змінюється в діапазоні від 12 до 20 с;

X4 – маса наважки m, змінюється в діапазоні від 1 до 3 г.

За результатами факторного аналізу було отримано нижченаведені рівняння регресії.


  • Вихід довгого волокна:


    y1 =

    19,8 + 0,388x1 + 0,444x2 - 0,194x3- 0,056x4-0,169x1x2 + 0,044x1x3 + 0,031x1x4 + 0,031x2x3 + 0,019x3x4 - 0,006x1x2x3 - 0,019x1x2x4 - 0,006x1x3x4 + 0,006x2x3x4 - 0,006x1x2x3x4



    (10)




    Після переходу до натуральных значень рівняння набуло вигляду:


    Y1 =

    19,7 + 0,002x1 + 0,483x2 - 0,14x3 - 0,075x4 - 0,005x1x2 + 0,001x1x3 + 0,001x1x4 + 0,099x2x3 - 0,041x2x4 - 0,006x3x4 - 0,001x1x2x3 + 0,01x2x3x



    (11)


  • Масова частка недоробки:


    y2 =

    9,75 - 2,00x1 - 2,56x2 - 1,61x3+ 0,331x4 - 0,352x1x2 - 0,056x1x3 - 0,043x1x4 - 0,213x2x3 + 0,009x2x4 - 0,013x3x4 + 0,222x1x2x3 + 0,059x1x2x4 - 0,063x1x3x4 + 0,063x2x3x4 + 0,064x1x2x3x4



    (12)


    Після переходу до натуральных значень рівняння набуло вигляду:


    Y2 =

    9,75 - 0,03x1 + 1,46x2 - 0,263x3- 1,02x4 - 0,09x1x2 + 0,001x1x3 + 0,014x1x4 + 0,283x2x3 + 1,43x2x4 - 0,009x3x4 - 0,003x1x2x3 - 0,013x1x2x4 - 0,001x1x3x4 + 0,107x2x3x4 + 0,001x1x2x3x4



    (13)



    Аналіз рівнянь 10-13 свідчить, що найбільший вплив як на вихід довгого волокна, так і на масову частку недоробки в отриманому волокні мають параметри вібрації – частота й амплітуда. Значний вплив на показники якості довгого лляного волокна має час обробки, тому що від нього прямо залежить кількість дій, отриманих матеріалом, як вібраційних, так і робочих органів тіпальної машини. Маса наважки, від якої залежить товщина оброблюваного шару лляного сирцю, також істотно впливає і на вихід волокна, і на ступінь його очищення від неволокнистих домішок.

    Під час подальших експериментальних досліджень було більш докладно проаналізовано вплив на якісні показники волокна кожного з вищенаведених параметрів обробки при фіксованих (незмінних) значеннях інших параметрів. На підставі експериментальних даних було визначено оптимальні параметри обробки сирцю льону на лабораторній установці: частота н = 74 Гц, амплітуда вібрації А = 0,001 м, час обробки t = 20 с, діапазон мас наважок трести m – від 1 до 3 г.

    У п'ятому розділі наведено результати порівняльного аналізу традиційного процесу тіпання та процесу тіпання із застосуванням вібраційних дій. Для цього здійснювалося визначення показників якості довгого лляного волокна (виходу волокна, масової частки недоробки, розривного навантаження та гнучкості), отриманого за розробленим у даній дисертаційній роботі способом тіпання з використанням вібраційних дій і одержаного згідно з загальноприйнятою технологією тіпання. За результатами досліджень було побудовано графічні залежності (рис. 3-6).



    Рис. 3. Графік залежності виходу довгого волокна від маси наважки оброблюваної трести:

    1 – тіпання із застосуванням вібраційних дій;

    2 – тіпання за традиційною технологією.


    Рівняння залежності виходу довгого волокна від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні з використанням вібраційних дій має вигляд:


    B1 = 20,310 + 0,124 x – 0,014 x2 (14)


    Рівняння залежності виходу довгого волокна від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні без вібраційних дій має вигляд:


    B2 = 19,050 + 0,109 x – 0,01 x2 (15)


    Аналіз графіків, наведених на рис. 3, свідчить, що при значному збільшенні маси наважки, а отже, і товщини шару сирцю вихід довгого волокна при тріпанні із застосування вібраційних дій знижується набагато інтенсивніше, ніж під час тіпання за традиційною технологією. У той же час при масі наважки трести від 1 до 9 г вихід довгого волокна вище при тіпанні з використанням вібрації. Тому, щоб віддати перевагу одному з двох способів тіпання, необхідно визначити ступінь закостриченості волокна тобто масову частку недоробки, та фізико-механічні показники волокна.





    Рис. 4. Графік залежності масової частки недоробки від маси наважки оброблюваної трести:

    1 – тіпання із застосуванням вібраційних дій;

    2 – тіпання за традиційною технологією.


    Рівняння залежності масової частки недоробки від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні з використанням вібраційних дій має вигляд:


    H1 = 0,704 – 0,042 x2+ 1,412 x (16)


    Рівняння залежності масової частки недоробки від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні без вібраційних дій має вигляд:


    H2 = 6,918 – 0,033 x2+ 2,547 x (17)


    З графіків, наведених на рис. 4, видно, що масова частка недоробки при традиційному процесі тіпання значно вище і збільшується набагато інтенсивніше із зростанням товщини шару сирцю, ніж під час тіпання з використанням вібраційних дій. Це пояснюється тим, що під впливом вібрації окремі комплекси


  •