LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення процесу тіпання льону із застосуванням вібраційних дій

волокна краще перемішуються по товщині шару і попадають під дію робочих органів тіпальної машини. Крім того, коливання шару оброблюваного матеріалу додатково видаляють кострицю із шару.

Важливим показником якості отриманого волокна є гнучкість. Чим вище гнучкість волокна, тим тонше, м'якше і міцніше може бути виготовлена з нього пряжа. З метою виявлення впливу на цей показник різних способів тіпання було проведено досліди з визначення гнучкості волокна, отриманого тіпанням з використанням вібраційних дій і без вібраційних дій. За результатами експерименту було побудовано графічні залежності (рис. 5).




Рис. 5. Графік залежності гнучкості волокна від маси наважки оброблюваної трести:

1 – тіпання із застосуванням вібраційних дій;

2 – тіпання за традиційною технологією.


Рівняння залежності гнучкості волокна від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні з використанням вібраційних дій має вигляд:





Г1 = 70,978 – 0,470 x – 0,031 x2 (18)


Рівняння залежності гнучкості волокна від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні без вібраційних дій має вигляд:


Г2 = 47,684 – 1,698 x + 0,044 x2 (19)


З графіків, наведених на рис. 5, видно, що гнучкість волокна при тіпання із застосуванням вібраційних дій значно вище, ніж при традиційному процесі тіпання. Це можна пояснити тим, що волокна під час обробки піддаються тисячам вібраційних дій, що дозволяє комплексам технічних волокон розділятися на більш дрібні. На деяких ділянках окремих волокон під дією вібрації також можуть виникати короткочасні резонанси, що буде значно прискорювати поділ волокнистих комплексів. Крім того, волокна, у яких виникли резонанси, можуть впливати на сусідні, тим самим сприяючи їх відділенню від великих комплексів технічного волокна.

Ще одним важливим показником якості волокна є його розривне навантаження. Воно безпосередньо впливає на міцність пряжі, що виготовляється з волокна. Міцність волокна багато в чому залежить від якості вихідної трести. Але, крім того, на міцність одержуваного волокна значною мірою впливають і режими механічної обробки, тому що в ході її волокно може бути ушкоджено. Отже, для більш повного виявлення впливу вібраційних дій під час тіпання на якість волокна було здійснено порівняльні експерименти з визначення розривного навантаження волокна, одержуваного в процесі тіпання з використанням вібраційних дій і при традиційному процесі тіпання. Графічне відображення залежності міцності волокна від маси наважки оброблюваної трести наведено на рис. 6.

Рівняння залежності розривного навантаження волокна від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні з використанням вібраційних дій має вигляд:


Р1 = 27,094 + 0,013 х + 0,02 х2 (20)


Рівняння залежності розривного навантаження волокна від маси наважки оброблюваної трести при тіпанні без вібраційних дій має вигляд:


Р2 =28,437 – 0,802 х + 0,021 х2 (21)




Рис. 6. Графік залежності розривного навантаження волокна від маси наважки оброблюваної трести:

1 – тіпання із застосуванням вібраційних дій;

2 – тіпання за традиційною технологією.


Аналіз графіків, наведених на рис. 6, свідчить, що при невисоких значеннях маси наважки, а отже і товщини шару сирцю льону, показники розривного навантаження волокна практично не відрізняються при різних способах тіпання. Саме ці значення, як установлено попередніми експериментами, і є оптимальними як для процесу тіпання з використанням вібраційних дій, так і для традиційного процесу тіпання. При збільшенні товщини шару оброблюваної трести розривне навантаження волокна під час тіпання за загальноприйнятою технологією різко знижується, а при тіпанні із застосуванням вібраційних дій майже не змінюється. Це свідчить про переваги способу тіпання, запропонованого в даній дисертаційній роботі.

Для доведення доцільності використання в процесі тіпання вібраційних дій було здійснено контрольний експеримент, що показав відмінності показників виходу, масової частки недоробки, гнучкості та розривного навантаження волокна, отриманого при застосуванні традиційної технології тіпання і нового способу тіпання з вібраційними діями.

Результати експерименту наведено в табл. 1.


Таблиця 1

Якісні показники волокна

Тіпання із застосуванням вібраційних дій

№ досліду

маса трести, г

маса волокна, г

маса незако-стриченого волокна, г

вихід довгого волокна, %

вихід незако-стриченого волокна, %

мсова частка недоробки, %

гнучкість волокна, мм

розривне навантаження, даН

1

1,450

0,300

0,290

20,697

20,000

3,333

71

26

2

1,770

0,360

0,350

20,339

19,774

2,778



3

1,920

0,390

0,370

20,313

19,271

5,128



сер.

1,713

0,350

0,337

20,447

19,682

3,746



Тіпання без вібраційних дій

№ досліду

маса трести, г

маса волокна, г

маса незако-стриченого волокна, г

вихід довгого волокна, %

вихід незако-стриченого волокна, %

мсова частка недоробки, %

гнучкість волокна, мм

розривне навантаження, даН

1

1,540

0,300

0,2700

19,480

17,532

10,000

43

27

2

1,600

0,310

0,280

19,380

17,500

9,677



3

1,880

0,306

0,320

19,150

17,021

11,111



сер.

1,673

0,323

0,290

19,330

17,351

10,263




За результатами дослідження згідно з ДСТУ 4015-2001 було визначено