LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення процесу формування жіночих головних уборів

грубої структури тканин в процесі гідродинамічного формування, які дозволяють прогнозувати якість формованих деталей та їхню формостійкість;

  • вперше визначені залежності коефіцієнта формостійкості від основних параметрів гідродинамічного формування деталей головних уборів;

  • розроблена математична модель процесу гідродинамічного формування деталей головних уборів;

  • розроблений узагальнений показник якості деталей головних уборів, який реалізований у методиці оцінки якості гідродинамічного формування.

    Практичне значення отриманих результатів полягаєв наступному:

    • розроблена установка для формування деталей головних уборів, новизна якої підтверджена деклараційним патентом України;

    • запропоновані залежності зміни грубої структури костюмно-пальтових тканин після гідродинамічного формування для раціонального підбору матеріалів верху при виготовленні головних уборів;

    • запропоновані поперечний та поздовжній коефіцієнти, які відображають співвідношення висоти голови спереду Вгсп, поздовжнього та поперечного діаметрів голови, які використовують для визначення внутрішньої форми головного убору та форми матриці;

    • визначена раціональна область параметрів процесу гідродинамічного формування деталей головних уборів, що дозволяє отримати високий рівень якості форми деталей з вовняних костюмно-пальтових тканин;

    • розроблений фотограмметричний метод оцінки формостійкості деталей головних уборів після їхнього гідродинамічного формування;

    • запропонований спосіб формування деталей головних уборів дозволяє досягнути скорочення трудомісткості процесу на 45,5 %, а також зменшення енергетичних витрат на 3,5 %.

    Результати дисертації знайшли практичне використання при виконанні науково-дослідних робіт студентів та магістерських робіт, впроваджені на ТОВ ательє "Силует" (м. Хмельницький) та ЗАТ "Хмельницька трикотажна фабрика".

    Особистий внесок здобувача полягає у виборі теми, постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних завдань. Автором здійснені вибір об'єкта та предметів досліджень, розробка методики та обладнання, математичне моделювання, обробка отриманих даних.

    У публікаціях: 1, 3, 4 - викладено основні ідеї, виконано дослідження, пояснено результати та сформульовано висновки; 2 - автору належать основні положення, теоретичні обґрунтування, узагальнення результатів досліджень та формулювання висновків; 5 - автору належать основні ідеї, виконання основної частини досліджень, аналіз їхніх результатів, розробка графічних моделей та висновків; 6, 7, 8, 11 - автору належать основні ідеї, теоретичні обґрунтування, виконання досліджень, їхня обробка та оформлення. Тези доповідей 9, 10 висвітлюють результати досліджень, проведених безпосередньо здобувачем у рамках виконання дисертації.

    Апробація роботи. Основні положення та результати роботи доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на наступних науково-технічних конференціях:

    • всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених та студентів (КНУТД, м. Київ, 2004 - 2006 рр.);

    • науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу ХНУ (м. Хмельницький, 2004 - 2006 рр.);

    • на IV Україно-польській науково-технічній конференції молодих науковців "механіка та інформатика" (ХНУ, м. Хмельницький, 2006).

    Дисертація доповідалась повністю і одержала позитивну оцінку на кафедрі технології та конструювання швейних виробів та на міжкафедральному семінарі Хмельницького національного університету.

    Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані у 11 друкованих працях, серед них 5 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 тези доповідей в збірниках наукових праць, 1 інформаційний листок та 3 деклараційні патенти України.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (128 найменувань) та додатків на 82 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 220 сторінок, включаючи 12 додатків. Основна частина роботи викладена на 138 сторінках друкованого тексту, містить 42 рисунки, 20 таблиць.


    Основний зміст роботи

    У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначені мета, основні завдання та методи досліджень, сформульовані наукова новизна роботи та її практичне значення.

    У першому розділі виконано аналіз літературних джерел щодо проблем, пов'язаних із розробкою нових альтернативних технологій формування деталей швейних виробів, зокрема головних уборів.

    Аналіз методів формоутворення головних уборів вказав на наявність недоліків статичних методів. Ці недоліки багато у чому виключаються при динамічних методах за рахунок пульсуючих дій формуючих подушок на матеріал під дією різного роду навантажень. Динамічні методи досліджували вчені проф. Меліков Е.Х., проф. Березненко М.П., проф. Березненко С.М. та ін. Вони були спрямовані на мінімізацію енергетичних витрат за рахунок удосконалення обладнання, способів нагрівання, використання активних робочих середовищ тощо. Однак динамічні методи формування є недостатньо дослідженими.

    У результаті проведеного літературного огляду існуючих методів формування швейних виробів об'ємної форми встановлено, що перспективним напрямком удосконалення процесу формування деталей головних уборів є розробка способу формування з використанням динамічних навантажень активного робочого середовища.

    Характер протікання процесу формування та конкретизація значень його основних показників на основі властивостей матеріалів дозволяють створити передумови для управління якістю процесу. У цьому аспекті в роботі розглянуто фактори та їхній вплив на процес формування деталей об'ємної форми. Основними факторами впливу визначено сировинний склад тканин, час формування, властивості та параметри робочого середовища.

    Аналіз літературних джерел показав, що основним завданням формоутворення є забезпечення формувальної здатності тканин, яка визначається деформацією грубої структури. Формувальна здатність як властивість матеріалу отримувати та зберігати форму в основному реалізується шляхом зміни кута між системами ниток. Відповідно до цього розглянуті способи оцінки якості формування, серед яких перевагу надано безконтактному. Встановлено, що удосконалення процесу формування деталей головних уборів вимагає удосконалення методики оцінки формостійкості та розробки методики комплексної оцінки якості процесу формування.

    Результати першого розділу


  •