LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення процесу формування жіночих головних уборів

дозволили конкретизувати мету роботи та сформулювати завдання подальших досліджень.

У другому розділі викладені теоретично-методологічні підходи до процесу гідродинамічного формування деталей головних уборів.

Предметами дослідження вибрані жіночі головні убори та тканини костюмно-пальтової групи, які використовують для їхнього виготовлення.

При виготовленні формованих головних уборів за класичною технологією за матриці використовують форми-тумби, конструкція яких повною мірою не відображає висоти голови та її форми. Уточнення поверхні матриці для формування жіночих головних уборів виконано на основі аналізу антропометричних досліджень опорної поверхні голів жінок, проведених автором у співавторстві з Стрижовою О.П.

Визначення ергономічних співвідношень висоти форми матриці та її ширини параметрам опорної поверхні голови проведено за висотою голови спереду Вгсп, поздовжнім та поперечним діаметрами . Для цього автором введені поняття поперечного Кпоп та поздовжнього Кпозд коефіцієнтів.

Поздовжній коефіцієнт Кпозд визначається відношенням різниці висоти голови спереду Вгсп та половини поздовжнього діаметру до значення висоти голови спереду Вгсп:

. (1)

У свою чергу, поперечний коефіцієнт Кпоп представляє собою відношення різниці висоти голови спереду Вгсп та половини поперечного діаметру до значення висоти голови спереду Вгсп:

(2)

Аналіз результатів обробки експериментальних даних підтвердив коливання значень висоти голови спереду, що обумовило виділення трьох груп голів жінок за висотами: І – Вгсп =7,0 8,4 м; ІІ – Вгсп = 8,5 9,9 м; ІІІ – Вгсп = 10,0 11,5 м. При цьому експериментальні значення поперечного та поздовжнього коефіцієнтів коливаються у межах (- 0,29 0,36). Встановлено, що з наближенням значень коефіцієнтів до нуля форма опорної поверхні голови наближається до півсфери.

На основі відміченого для удосконалення процесу формування жіночих головних уборів вибрана матриця, форма якої є фігурою правильної геометричної форми – півсферою. Форма матриці, яка характеризується значеннями поперечного та поздовжнього коефіцієнтів (- 0,15 0,15), відповідає найпоширенішій серед досліджуваного ряду формі голів жінок брахікранного морфологічного типу першої групи за висотою.

Створення перспективного способу формування головних уборів у РАРС ґрунтується на вивченні фізичних процесів досліджуваних явищ. З цією метою було досліджено вплив активного робочого середовища на деформаційні властивості тканин. Для цього автором удосконалено прилад для вивчення деформаційних властивостей тканин, новизна якого підтверджена патентом.

Прилад дозволяє визначати зміну деформаційних властивостей тканин в умовах впливу різної температури та вологості. Експерименти проводили за стандартними методиками визначення гігроскопічних та деформаційних властивостей тканин при відносній вологості середовища 60 2 %, 80 2 % і 98 2 % та сталій температурі 25 2 С. Окремо досліджені проби тканин при їхньому зануренні у рідинне (водне) середовище.

Результати отриманих даних свідчать, що зі збільшенням вологості активного робочого середовища відбувається зростання вологовмісту проб тканин, викроєних по основі та утоку. Суттєве зростання вологовмісту тканин до 78 % досягається після занурення проб у водне середовище.

Зі збільшенням вологості робочого середовища повна деформація матеріалу зростає. Максимальне значення повної деформації видовження досягається деформуванням у водному середовищі. Це пояснюється тим, що водне середовище, у якому знаходиться проба, більшою мірою пластифікує тканину та прискорює в ній деформаційні процеси.

Зміна вологості середовища приводить до зміни значень компонентів повної деформації тканин. Розраховані значення повної та умовно-пластичної деформації показують, що зі збільшенням вологості робочого середовища зростає частка умовно-пластичної деформації, яка є залишковою (рис. 1). Відмічене свідчить про покращення рухомості тканин та підвищення якості формування деталей обємної форми.


Рис. 1. Компоненти повної деформації тканин у робочих середовищах різної вологості:

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден - умовно пружна, Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден - умовно еластична, Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден - умовно пластична;

І – водне середовище; ІІ – середовище з відносною вологістю 98%; ІІІ – середовище

з відносною вологістю 80%; ІV – середовище з відносною вологістю 60%

Проведені дослідження дозволили вибрати для удосконалення процесу за робоче середовище РАРС, яким у рамках даної роботи є водне середовище.

В основі удосконалення процесу формування лежить гіпотеза про формування деталей швейних виробів динамічними навантаженнями РАРС. Сутність гідродинамічного способу формування обумовлена сумарним впливом РАРС на матеріал як пластифікатора, теплоносія та джерела навантаження. Однією із умов проведення формування деталей є створення у зоні формування коливання тиску повітря, що спричиняє періодичні гідравлічні удари РАРС.

У роботі теоретично розглянуто взаємодію систем ниток тканини під впливом динамічних навантажень РАРС (рис. 2). Виходячи з властивостей РАРС маємо, що формувальні навантаження (сили тиску) F1 та F2 є однаковими і завжди направлені по нормалі до поверхні матриці.


Рис. 2. Схема дії формувальних зусиль на грубу структуру тканини під час

першого циклу гідродинамічного формування деталі на півсферичній матриці:

1, 2 – системи ниток; O – центр півсферичної матриці; l0 – довжина між нитками основи чи утоку до формування; Dl – приріст довжини між нитками основи чи утоку після формування; R – радіус півсфери; F1 – навантаження РАРС, яке викликає деформації стиснення матеріалу; F2 – навантаження РАРС, яке викликає деформації розтягання матеріалу; Fр - сила розтягання; Fт - сила опору ниток розтягуючим зусиллям

Процес деформування тканин в РАРС характеризується циклічністю. Під час гідравлічного удару тиск р1 на поверхню є максимальним і, відповідно, максимальною є сила опору тканини до розтягуючих зусиль, а сила розтягання Fр, яка є протилежною силі тертя Fт, рівна нулю. У даному випадку навантаження F1 викликає лише деформації стиснення матеріалу.

Далі унаслідок розрідження повітря, починаючи від поверхневого шару РАРС, у зоні формування відбувається збільшення формувального навантаження, направленого від центру матриці F2, при цьому сила розтягання Fр направлена по дотичній до поверхні тканини, а сила опору Fт є