LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення процесу формування жіночих головних уборів

костюмно-пальтових тканин

Рис. 7. Залежність стійкості форми у часі від зміни сітьових кутів костюмно-пальтових тканин

Залежність стійкості форми у часі від зміни сітьових кутів тканин має вигляд:

= 11,73 – 0,58 j + 0,0116 j 2.

На основі отриманих даних визначено, що найбільша релаксації деталей (50 60 %) спостерігається на протязі перших шести годин відпочинку з них за першу годину 25 30 % від загального. Далі зменшення розмірів деталей на проміжку часу від 6 до 24 годин складає 25 40 %.

Отримані залежності свідчать, що релаксаційні процеси забезпечують стабільність форми та високий рівень якості деталей головних уборів після 24-годинного відпочинку.

Визначення кількісних характеристик вхідних параметрів процесу формування (тиску, температури, часу формування та перепаду тиску) проведено експериментальним шляхом у рамках реалізації однофакторного експерименту.

Методика експерименту по вивченню впливу вхідних параметрів на процес формування деталей головних уборів полягала у тому, що деталі з тканини (К3) полотняного переплетення низької формувальної здатності проходили цикл формування на розробленій установці.

Оцінку якості процесу формування проведено удосконаленим фотограмметричним способом за висотою стріли прогину деталі та коефіцієнтом формостійкості k, який визначають за формулою:

, (6)

де – висота стріли прогину деталі, мм;

– висота матриці, мм.

Аналіз отриманих результатів дослідження свідчить, що зі збільшенням значень тиску РАРС, перепаду тиску у формувальній камері та часу формування показники висоти стріли прогину деталі зростають, а значення коефіцієнта формостійкості знижуються. Відмічене приводить до збільшення навантажень на тканину, що супроводжується покращенням процесу зміни грубої структури тканини та підвищенням якості формованих деталей.

У свою чергу, збільшення значень тиску РАРС у камері викликає зростання значень тиску на виході з неї під час евакуації РАРС та збільшення навантажень, що витрачаються на кінцеве формування тканини.

Встановлено, що зростання температури РАРС від 40 до 90 С супроводжується збільшенням висоти стріли прогину деталі та зменшенням коефіцієнта формостійкості на 12 %. Додаткові експерименти свідчать, що збільшення температури вище 90 С не впливає на якість формування. Цей факт є досить важливим, оскільки зниження температури формування супроводжується зменшенням енергетичних витрат на виготовлення виробу.

Статистичний аналіз результатів однофакторного експерименту дозволив визначити регресійні залежності приведені у табл. 1.

Проведення багатофакторного експерименту дало можливість визначити функціональний зв'язок вхідних параметрів та їхній вплив на процес формування. За результатами досліджень отримана математична модель, яка описується адекватним рівнянням другого порядку виду:

. (7)

Аналіз абсолютних значень коефіцієнтів регресійного рівняння (7) показав, що на якість формування суттєвий вплив здійснює температура РАРС, потім час формування та тиск РАРС у камері.

Таблиця 1

Регресійні залежності

Параметр процесу

Рівняння регресії



Тиск РАРС, МПа ()

Температура, С ()

Час формування, с ()

Перепад тиску, МПа ()


Для визначення оптимальних значень параметрів процесу гідродинамічного формування за показник ефективності технологічної системи використано коефіцієнт формостійкості, який задано функцією, що прямує до мінімального значення:

. (8)

Аналіз отриманих поверхонь відгуку (рис. 8) показав, що зниження коефіцієнта формостійкості до оптимального рівня k = 0,06 0,08 відбувається у зоні, що має наступні параметри: Р = 0,3 0,4 МПа, t = 75 80 с, t = 140 180 с.




Рис. 8. Залежність функції відгуку від температури РАРС та часу формування при х1 = 0 (р = 0,3 МПа)

У розділі проведено оцінку якості деталей головних уборів із костюмно-пальтових тканин, формованих гідродинамічним способом.


Безрозмірні значення одиничних показників та узагальненого показника якості Ку деталей головних уборів наведені у табл. 2.

Аналіз даних табл. 2 свідчить, що оптимальні режими формування, визначені для костюмної тканини (К3), яка є тканиною полотняного переплетення, забезпечують якісне формування деталей головних уборів і з костюмно-пальтових тканин інших переплетень.

Таблиця 2

Показники оцінки якості деталей головних уборів

Назва тканини

Одиничні показники якості

Узагальнений показник


зміна сітьових кутів

зміна лінійних розмірів

висота стріли прогину

стійкість форми в часі




н.о.

н.у.




Тканина пальтова "Октава" (П1)

0,55

0,97

0,96

0,94

0,98

0,83

Тканина пальтова "Парадиз" (П2)

0,81

1,00

0,97

0,98

0,97

0,94

Тканина пальтова (П3)

0,95

0,98

1,00

0,99

1,00

0,99

Тканина костюмно-пальтова (К1)

0,73

0,95

1,00

0,96

0,98

0,91

Тканина костюмна "Іванна" (К2)

0,43

0,97

0,98

0,91

0,95

0,77

Тканина костюмна (К3)

0,47

0,97

0,98

0,91

0,97

0,79


Практична цінність результатів досліджень полягає у тому, що розроблена установка для гідродинамічного формування дозволяє отримувати безшовні деталі об'ємної форми. Із урахуванням цих даних, використовуючи формовані деталі, виготовлено моделі жіночих головних уборів (рис.