LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення способів приготування лляної трести штучним зрошенням

трестою, одержаною на стелищі;

  • скорочується технологічний цикл одержання лляної трести порівняно з традиційним рошенням на 20-28 діб;

  • зменшуються втрати лляної соломи на полі під час збирання, зберігання та в процесі одержання лляної трести;

  • зменшуються витрати енергії і води порівняно з тепловим мочінням.

    Результати досліджень пройшли виробничі випробування на Коростишівському льонозаводі Житомирської області. Даний спосіб приготування трести впроваджено на підприємствах Асоціації льонарів Житомирщини. Економічний ефект становить 21,4 грн. / т лляної соломи. Впровадження розробленої технології не потребує змін у технологічному процесі діючих льонозаводів.

    Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно виконано весь обсяг наукової роботи за темою дисертації: проведено аналіз та критичне вивчення науково-технічної інформації, проведено весь обсяг досліджень, проаналізовані та узагальнені отримані результати. За його ініціативою проведено виробничі випробування і впровадження рекомендацій у виробництво.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та окремі розділи роботи доповідались і обговорювались на:

    • засіданнях кафедри виробництва натуральних волокон Херсонського державного технічного університету в 1998 - 2000 роках;

    • засіданні технічної ради інженерних працівників Коростишівського льонозаводу Житомирської області (м. Коростишів), 1999 р.;

    • засіданні технічної ради інженерних працівників льонокомбінату "Старосамбірський" Львівської області (м. Старий Самбір), 1999 р.;

    • Всеукраїнських науково-технічних конференціях "Проблеми легкої та текстильної промисловості на порозі нового століття" (м. Херсон), в 1999 та 2000 роках;

    • засіданні ради Асоціації льонарів Житомирщини (м. Житомир), 2000 р.;

    • засіданні відділу льону Інституту сільського господарства Полісся, 2000 р.;

    • засіданні технічної ради інженерних працівників Державного підприємства по виробництву, заготівлі й переробці льону та конопель "Льоноконоплепром" (м. Київ), 2000 р.

    Публікації. Основні положення дисертації викладені в 7 наукових працях: 5 опубліковані в наукових журналах, 1 – у збірнику наукових праць, 1- у тезах доповідей на конференції. Отримано одне позитивне рішення про видачу патенту України.

    Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 156 сторінках машинописного тексту, містить 20 таблиць, 24 рисунки, 163 найменувань бібліографічних джерел.

    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

    У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету й завдання досліджень, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, дана загальна характеристика роботи.

    Розділ 1. Огляд літератури за темою дисертації та вибір напрямків нових досліджень

    У першому розділі подано огляд відомих способів одержання трести в природних і штучних умовах. Найбільш детально висвітлені біологічні способи приготування лляної трести: теплове мочіння, рошення та інші. Проаналізовано загальну технологію переробки лляної соломи в умовах промислового й сільськогосподарського виробництва та визначено основні характеристики лляного волокна, отриманого різними способами. Доведена необхідність розробки нового штучного ресурсозберігаючого способу приготування трести.

    Критичний аналіз літературних джерел дозволив дійти висновку, що економічно вигідного штучного промислового способу приготування трести не існує.

    Тому проведення нових досліджень, спрямованих на розробку способу приготування трести з низькими витратами енергії, питної води та малою кількістю стічних вод є актуальним питанням.

    Виходячи з цього було сформульовано мету та здійснено вибір напрямків досліджень.

    Розділ 2. Методика і загальні методи досліджень

    У другому розділі, що складається з трьох підрозділів, викладено основні методи досліджень. У першому підрозділі подана характеристика об'єктів досліджень: вихідної сировини – соломи лляної та готової продукції – трести. Розглянуто загальну методику та основні методи визначення показників якості соломи лляної: довжини жмені, кольору, міцності, вмісту лубу, вологості. Якість трести визначали згідно з Державним стандартом 24383-89 за показниками вмісту волокна та кольором. Додатково визначали показники розривного навантаження трести відповідно до Державного стандарту 2975-73. У роботі використані результати традиційних однофакторних експериментів. Це дозволило провести первинний відбір всіх чинників процесу приготування трести. Встановлені головні технологічні параметри, що суттєво впливають на якість лляної трести.

    У другому підрозділі подано характеристику приладів та вимірювальної техніки.

    У третьому підрозділі викладено загальну методику проведення випробувань. Первинні випробування здійснювали на невеликих зразках сировини. Після визначення головних чинників процесу масу пакувань прямокутної та циліндричної форми було збільшено до 90-100 кг. Виготовлену тресту піддавали природному сушінню. Ступінь готовності трести та її фізико-механічні показники визначали згідно з Державних стандартів 24383 89 та 2975 73. Переробку готової трести проводили з використанням м'яльно-тіпального верстата СМТ 200М та куделеприготувального агрегату.

    Розділ 3. Теоретичні дослідження

    У третьому розділі наведені результати теоретичних досліджень. В першому його підрозділі висвітлена теорія механізму процесу руйнування фізико-механічних зв'язків волокна з деревиною в стеблах льону.

    У теоретичній частині проведено кількісну оцінку екзотермічного процесу самонагрівання вологої лляної соломи для пакувань різної геометричної форми. В роботі теоретично визначено тепловий ефект самонагрівання для пакувань лляної соломи прямокутної форми. Умови проходження процесу самонагрівання вологих стебел льону певною мірою впливають на енергетичну потужність джерела теплової енергії та кількість теплової енергії для підтримання життєдіяльності мікроорганізмів. Відомо, що в процесі окислення однієї грам-молекули глюкози аеробні бактерії здатні звільнити до 2 881,2 кДж теплової енергії, а при анаеробному диханні відбувається бродіння рослинної маси з виділенням лише 113,4 кДж. У випадку нестаціонарного процесу () відповідно змінюється з часом (τ) і характер тепловиділення: .

    Вирішення задачі нестаціонарної теплопровідності можна провести тільки для суцільних тіл простої геометричної форми. Тому дану задачу було вирішено експериментальним шляхом із визначенням реальних показників температури для різних місць кіпи. Вибір таких місць для визначення показників температури пов'язаний з температурним полем біологічного джерела енергії. Розгорнуте рівняння теплового балансу має вигляд:

    (1)

    Рівняння розв'язано відносно показника кінцевої температури :

    (2)

    У випадку нестаціонарного теплообміну встановлення реального характеру зміни температури в кіпі вологої лляної соломи дозволяє визначити залежності: ,


  •