LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології виготовлення базальтових тканин

тканини виникає при мінімальному заступі і рівнонатягнутому зіві.

Значний інтерес представляє дослідження впливу швидкості ткацького верстату (частоти обертання головного валу) на умови прибивання в процесі формування базальтової тканини для підвищення продуктивності устаткування. Зі збільшенням частоти обертання головного валу верстату скорочується тривалість прибивання, тобто зменшується час перебування ниток основи під дією максимальних технологічних зусиль. Тому зі збільшенням швидкості верстату натяг основних ниток біля опушки тканини досягає необхідної для здійснення операції прибивання величини при меншому переміщенні опушки тканини бердом. Цією обставиною пояснюється необхідність зменшення заправного натягу зі збільшенням швидкості верстату, при цьому величина прибивної смужки повинна залишатися постійною. Експериментом встановлено, що в цих умовах зі збільшенням швидкості ткацького верстату при одночасному зменшенні заправного натягу, спостерігається незначне зростання сили прибивання. Властивості виробленої тканини при цьому не погіршуються, а умови прибивання трохи поліпшуються в результаті деякого зменшення натягу основи й істотного зниження руйнувань від утоми основних ниток. Останнє приводить до зменшення обривності основних ниток. Отже, підвищення швидкості ткацького верстату не погіршує умови формування і якості виробленої базальтової тканини.

У п'ятому розділі приведено дослідження впливу будови тканини з комплексних базальтових ниток на процес її формування. До параметрів будови тканини, вплив яких на умови прибивання утоку досліджувався, відносяться:

1) неврівноваженість тканини по товщині ниток, що оцінюється коефіцієнтом неврівноваженості тканини по товщині ниток і визначається за формулою:


nТ = (ТУ – ТО) / ТС, (тут ТС = (ТУ + ТО) / 2) (21)


де ТО, ТУ - товщина відповідно ниток основи й утоку, текс;

2) види переплетень, з яких вибрано полотняне, що характеризується найбільшою напруженістю технологічного процесу і саржа 2/2, що найбільш часто використовується у виробництві базальтових фільтрувальних тканин;

3) види сировини ниток і їхня структура (пряжа і комплексні нитки);

4) відносна щільність (лінійне заповнення, %) по основі і утоку, визначені як:


ЗО = 0,0316АПО√ТО, ЗУ = 0,0316АПУ√ТУ, (22)


де А – дослідний коефіцієнт, що залежить від виду волокна, будови і

питомої ваги ниток, що переробляються;

ПО, ПУ – щільність тканини по основі й утоку, н/дм.

Для дійсного дослідження був розроблений і реалізований план експерименту. Встановлено вплив неврівноваженості тканини по товщині базальтових комплексних ниток на умови формування тканини полотняного і саржевого 2/2 переплетень. При постійній лінійній щільності основних ниток ТО = 330 текс х 1 товщина утокових ниток змінювалась в межах від 150 до 650 текс. В усіх варіантах цієї серії досліджень щільність тканини по основі зберігалась постійною ПО = 90 н/дм, (при цьому заповнення по основі ЗО = 49,6%), а щільність по утоку підбиралась в залежності від товщини утокової нитки так, щоб заповнення по утоку було незмінним і складало ЗУ = 38,6% для тканини полотняного переплетення і ЗУ = 66,1% для саржевого 2/2 переплетення.

Результати експерименту представлені графічно й емпіричними формулами. Отримано рівняння залежності сили прибивання і роботи прибивання від коефіцієнту неврівноваженості тканини по товщині ниток


для полотна: РД = 154,5 – 46,58nТ – 48,87nТ; АПР = 61,1 – 18,6nТ – 23,9nТ; (23)


для саржі 2/2: РД = 84,8 18,0nТ 32,47nТ; АПР = 27,95 4,32nТ 13,78nТ. (24)


Аналіз отриманих рівнянь показує, що найбільш напружені умови прибивання виникають при формуванні базальтової тканини полотняного переплетення близької до врівноваженої по товщині ниток. Це викликано одержанням V-го порядку фази будови тканини, при якому умови формування тканини є найбільш напруженими. Робота сили прибивання витрачається одночасно на вигин і зминання ниток, з яких формується тканина, а також на подолання сил тертя між ними. Відносно низька напруженість має місце при формуванні тканини, в якої товщина утокових ниток більше товщини основних ниток. Зі збільшенням коефіцієнту неврівноваженості тканини по товщині ниток, тобто збільшенням товщини утокової нитки, спостерігається істотне зниження сили прибивання і полегшення умов формування тканини.

Як і очікувалось, розглянутий фактор виявляє для саржі 2/2 менш істотний вплив ніж для полотна. У цьому параграфі розділу отримано рівняння запрацьовування ниток основи й утоку в залежності від коефіцієнту неврівноваженості тканини по товщині ниток, представлено результати випробувань фізико-механічних властивостей тканини і ниток, вийнятих з неї.

Науковий і практичний інтерес представляє дослідження впливу виду волокна на процес формування базальтової тканини. Досліджено вплив виду волокна утокових ниток на умови прибивання для тканин полотняного і саржевого 2/2 переплетень. При незмінній базальтовій основі як уток використовувалися базальтові, скляні, поліпропіленові, поліамідні комплексні нитки, а також бавовняна і поліефірна пряжі різної товщини. За допомогою мікроскопу МБС-9 були проведені спеціальні лабораторні дослідження для визначення фактичного видимого діаметру використаних ниток. Діаметри ниток визначалися при натязі, близькому до їхнього заправного натягу на ткацькому верстаті.

У залежності від виду переплетення експеримент виконувався з постійним заповненням по утоку підбором відповідної щільності тканини по утоку. При використанні як уток ниток із різного виду волокна, щільність по утоку в значній мірі залежить від правильно прийнятої величини константи А. За розрахункову формулу цієї константи був прийнятий вираз:


А = 1,13/√εγ , (25)


де ε = δ/γ - ступінь заповнення волокном об'єму, зайнятого ниткою;

δ - середня щільність нитки, г/см; γ - щільність волокна, г/см.

Для кожного виду волокна були визначені константи А, (для базальтового волокна А = 0,96). З урахуванням товщини ниток розраховані щільності по утоку.

Встановлено, що найбільш напружені умови прибивання характерні для тканини, в основі й утоку яких використовувались більш жорсткі на вигин базальтові нитки. Про напруженість процесу формування тканини з урахуванням виду волокна утоку можна судити по величині коефіцієнту сУ, значення якого прийнято за одиницю для сили прибивання при виробленні базальтової тканини. У всіх інших випадках величина коефіцієнту сУвиявилася меншою одиниці.


сУ = РД/РДр , (26)


де РД – сила прибивання, отримана