LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення технології дублювання напіввовняних тканин для створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю

експериментальних сучасних методів досліджень. У роботі використані сучасні прилади та стандартизовані методи досліджень механічних властивостей текстильних матеріалів, математичне планування експерименту, а також методи регресійного та кореляційного аналізу. Експериментальні дані обробляли з використанням методів математичної статистики та обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі комплексних систематичних досліджень:

  • розроблено спосіб визначення комплексного показника формостійкості напіввовняних тканин, який відповідає вимогам квалітології;

  • одержані математичні моделі залежності розшаровувального зусилля від тиску і температури дублювання напіввовняних тканин різної будови;

  • встановлені тісні кореляційні зв'язки і регресійні залежності між різними формоутворюючими показниками механічних властивостей напіввовняних тканин і пакетів матеріалів, одержаних при різному взаєморозташуванні вихідних матеріалів в процесі дублювання;

  • отримані регресійні моделі процесів створення пакетів матеріалів з прогнозованими в'язкопружними властивостями та їх графоаналітичне вирішення, використання яких дає можливість проводити науково обґрунтований вибір вихідних матеріалів для дублювання і цілеспрямовано керувати процесом дублювання для одержання пакетів матеріалів з прогнозованими властивостями, а також оптимізувати процес створення одягу з необхідною формостійкістю на стадії його проектування.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений комплексний показник формостійкості напіввовняних тканин дозволяє спростити і полегшити порівняльний аналіз рівня формостійкості різноманітних тканин, знайти резерви оптимізації їх асортименту і визначити напрямок підвищення якості швейних виробів.

Використання нового методу визначення в'язкопружних властивостей текстильних матеріалів спростить цілеспрямоване одержання пакетів матеріалів з необхідною пружністю, які забезпечать високу формостійкість різних деталей одягу при дії різних по величині і напрямку зовнішніх сил. Аналіз експериментальних даних дає підстави рекомендувати показники в'язкопружних властивостей для вхідного контролю якості напіввовняних тканин на швейних підприємствах.

Запропонований науково-обґрунтований метод створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю пройшов успішну апробацію на швейному підприємстві ВАТ КШФ "Желань".

Завдяки впровадженню розроблених методів цілеспрямованого створення тканин, пакетів матеріалів і швейних виробів з прогнозованою формостійкістю можна буде на вищому рівні провести процес їх проектування, водночас зменшуючи матеріальні і трудові витрати.

Наукові положення і висновки, викладені у дисертації, використовуються у навчальному процесі та в науково-дослідних роботах кафедри технології та конструювання швейних виробів КНУТД.

Особистий внесок здобувача полягає:

    • в обґрунтуванні ідеї і теми дисертації та вирішенні основних теоретичних та експериментальних завдань досліджень;

    • у здійсненні вибору методів дослідження, розробленні програми їх проведення, а

також в опрацюванні та аналізі отриманих даних і формулюванні висновків;

    • у розробленні основних ідей з прогнозування формостійкості текстильних матеріалів для пошиття одягу і в розробленні рекомендацій;

    • у розробленні математичних моделей дублювання текстильних матеріалів і встановленні кореляційних зв'язків і регресійних залежностей між основними показниками механічних властивостей напіввовняних тканин і пакетів матеріалів на їх основі, що дало можливість розробити математичні моделі прогнозування в'язкопружних властивостей текстильних матеріалів і одягу з них.

Пошукачеві належать основні ідеї, аналіз експериментальних даних, теоретичні узагальнення та висновки, які лягли в основу статей, опублікованих за темою дисертації, як особисто, так і у співавторстві.

Апробація роботи. Основні положення та результати роботи доповідались і здобули схвалення на Міжнародній науковій конференції "Проблеми легкої та текстильної промисловості на порозі нового століття" (м.Херсон, ХДТУ, 1999р.), на щорічних науково-практичних конференціях молодих вчених і студентів КНУТД (м.Київ, 1998р., 1999р., 2003-2006рр.)

Робота обговорювалась та була схвалена на науковому семінарі кафедри технології та конструювання швейних виробів КНУТД (м. Київ, 2006р.) та на міжкафедральному семінарі викладачів КНУТД (2006р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертації

опубліковані у 8 друкованих працях, з них 3 у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, загальних висновків та списку використаних джерел, який містить 165 найменувань.

Зміст дисертації викладено на 244 сторінках, робота містить 31 таблицю, 65 рисунків. Обсяг основної частини дисертації складає 145 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, показано наукову новизну та практичну цінність роботи.

У першому розділі проаналізовано літературні джерела щодо досліджень впливу різних чинників на формостійкість текстильних матеріалів і одягу з них. Показано, що основні науково-дослідні роботи проводяться в напрямі дослідження впливу виду прокладкових матеріалів, параметрів їх склеювання з тканинами на формостійкість пакетів матеріалів. Основна увага надавалась добору прокладкових матеріалів, дослідженню впливу температури, тиску і швидкості дублювання на формостійкість пакетів матеріалів. Однак узагальнити численні експериментальні дані дуже складно, оскільки досліджувались тканини різного сировинного складу і різного ткацького переплетення з використанням різних методів дослідження. Немає комплексного показника оцінки формостійкості готових напіввовняних тканин за даними величин окремих показників їх якості. У результаті узагальнення науково-технічної інформації встановлено, що не проведені системні дослідження з впливу будови напіввовняних тканин однакового сировинного складу і способу їх взаєморозташування з прокладковими матеріалами в процесі дублювання на формостійкість пакетів матеріалів. Результати таких робіт могли б бути покладені в основу розроблення методу прогнозування формостійкості текстильних матеріалів і одягу з них.

Завдяки аналізу науково-технічної літератури обґрунтовано необхідність проведення комплексних та експериментальних досліджень у напрямі цілеспрямованого створення текстильних матеріалів з заданою формостійкістю, визначено і сформульовано мету і завдання досліджень.

У другому розділі обґрунтовано об'єкт і методи дослідження.

На основі аналізу літературних джерел, вивчення вітчизняного та імпортного асортименту вовновмісних тканин костюмного призначення для досліджень визначені як найбільш перспективні напіввовняні тканини, які містять 50% вовняного волокна і 50% поліефірного волокна. Для дослідження впливу