LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології дублювання напіввовняних тканин для створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю

комплексних досліджень впливу будови напіввовняних тканин на їх основні формоутворюючі властивості.

Аналіз експериментальних даних показує, що всі тканини мають достатньо високі основні споживчі властивості. По зміні лінійних розмірів після мокрих оброблень (усадка) експериментальні тканини можна зарахувати до групи безусадкових тканин (усадка по основі і утоку – 0,8-1,46%), зминальність їх низька (0,19 - 0,24), жорсткість становить 1500 – 4000 мкНсм2.

Досліджено вплив будови напіввовняних тканин і прокладкових матеріалів на їх в'язкопружні властивості, а саме на динамічний модуль пружності (Е) і декремент затухання (д). Зразки напіввовняних тканин викроювались за напрямком ниток основи і утоку, а також під кутом 45 до ниток основи.

Результати дослідження анізотропії динамічного модуля пружності і декремента затухання напіввовняних тканин і прокладкових матеріалів залежно від напрямку прикладання навантаження наведені в полярних координатах на рис.2.

В результаті математичного опрацювання експериментальних даних встановлено, що за своєю конфігурацією криві анізотропії динамічного модуля пружності, які показані в полярних координатах, є кривими параболічного типу, вершини яких віддалені від горизонтальної і вертикальної осей.

Із полярних діаграм, які наведені на рис.2, видно, що величина динамічного модуля пружності напіввовняних тканин суттєво залежить від їх будови і кута прикладання навантаження, однак всі тканини, незалежно від виду переплетення, мають достатньо високі пружні властивості. Це пов'язано з тим, що для виробництва цих тканин використали пряжу із суміші високопружних вовняних і поліефірних

волокон.

Однак необхідно зазначити, що залежно від виду переплетення експериментальні тканини суттєво відрізняються по абсолютній величині значення динамічного модуля пружності і декремента затухання, причому всі тканини чітко проявляють анізотропію модуля пружності і декремента затухання. Максимальний модуль пружності тканин по основі 30 – 60 МПа. При зміні напрямку прикладання навантаження від основи до утоку модуль пружності спочатку різко зменшується і досягає мінімальної величини при куті 45 до основи (8 – 16,9 МПа), а потім знову повільно збільшується і досягає максимуму при прикладанні сили в напрямку утоку, однак величина модуля пружності по утоку в середньому на 40 – 50% менша, ніж по основі.

Детально досліджено кореляційні зв'язки між найбільш важливими чинниками, які роблять певний внесок у формування формостійкості напіввовняних тканин і одягу з них: незминальність, модуль пружності, декремент затухання, зміна лінійних розмірів після мокрих оброблень (усадка), жорсткість.

На основі аналізу цих розрахунків кореляції між різними показниками якості тканин встановлено, що при статистичній надійності S=0,95% існують щільні (r = 0,7 – 1,0) обернені кореляційні зв'язки між динамічним модулем і коефіцієнтом зминання напіввовняних тканин, а також високий прямий кореляційний зв'язок між декрементом затухання і коефіцієнтом їх зминальності. Помітні кореляційні зв'язки (r = 0,5 – 0,7) встановлені між такими показниками якості напіввовняних тканин по утоку: декремент затухання – жорсткість, динамічний модуль пружності – усадка.

Одержані дані дозволяють зробити висновок, що за значенням динамічного модуля пружності напіввовняних тканин можна оцінювати їх зминальність або жорсткість і залишкову деформацію, тобто динамічний модуль пружності найбільш повно оцінює в'язкопружні властивості текстильних матеріалів.

У роботі велика увага приділена розробленню методу комплексної оцінки формостійкості напіввовняних тканин. Це пов'язано з тим, що значна кількість одиничних показників якості текстильних матеріалів ускладнює об'єктивну оцінку їх формостійкості.

В результаті порівняльного аналізу різних S-подібних кривих для визначення безрозмірного показника формостійкості вибрана S-подібна крива Гомперца, яка найбільш точно характеризує окремі безрозмірні показники якості текстильних матеріалів.

Для комплексної оцінки формостійкості напіввовняних тканин використано узагальнений показник бажаності , який визначають за формулою:

, уі = ао + аі хі ,

де хі – розмірний показник і-ї якості із номенклатури основних показників якості оцінюваного виду тканини; уі – безрозмірний допоміжний параметр, який відповідає розмірному значенню хі натурального і-го показника якості матеріалу; ао, аі – коефіцієнти лінійної залежності між хі і уі.

При розробленні комплексного показника формостійкості на основі аналізу науково-технічної літератури і результатів проведених нами досліджень визначені показники якості тканин і їх вагомість у формуванні формостійкості одягу: зміна

лінійних розмірів після мокрих оброблень (усадка), зминальність, жорсткість і залишкова деформація (рис. 3).

У табл. 4 наведені показники бажаності тканин різної будови. Для спрощення розрахунків коефіцієнтів бажаності розроблені номограми (рис.4).

На рис.5 наведена порівняльна оцінка впливу різних чинників на формостійкість напіввовняних тканин. Запропонована графічна інтерпретація рівня якості тканин залежно від їх будови з використанням визначених найбільш вагомих показників якості наочно показує внесок кожного показника в їх формостійкість і дозволяє оперативно контролювати формостійкість тканин за показниками їхніх механічних властивостей, виявити резерви підвищення їх якості.

Для визначення комплексного показника формостійкості в роботі використано спосіб середньої геометричної комплексної оцінки, який дає можливість найбільш об'єктивно характеризувати якість продукції навіть при найменших значеннях величин деяких окремих показників:

. У нашій роботі , тому обчислюють за спрощеною формулою . Після логарифмування формула має вигляд: =k. Комплексний показник формостійкості визначається як десятковий антилогарифм: К = 10k.

Визначено, що за комплексним показником якості всі напіввовняні тканини мають високу формостійкість, причому за градацією якості напіввовняна тканина з переплетенням саржа 2/1 віднесена до


Таблиця 4

Показники бажаності

напіввовняних тканин

Номер зразка

Вид

перепле-

тення

Показник бажаності d




Усадка

Коефіцієнт зминання

Жорсткість

Залишкова деформація


1

Полотняне

0,83

0,79

0,82

0,71


2

Саржеве (саржа 2/1)

0,84

0,78

0,77

0,80


3

Саржеве (саржа 2/2 №1)

0,83

0,80

0,65

0,82


4

Саржеве (саржа 2/2 №2)

0,81

0,78

0,71

0,78


5

Атласне (атлас 4/1)

0,84

0,75

0,77

0,81



градації "відмінно" (К = 0,792), усі інші тканини – до градації "дуже добре" (К =0,78 ч 0,787).

Використання розробленого способу комплексної характеристики формостійкості тканин костюмного призначення на основі