LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології дублювання напіввовняних тканин для створення деталей одягу з прогнозованою формостійкістю

одиничних показників якості, з урахуванням їх рівня і вагомості у формуванні формостійкості і показниками бажаності підвищує об'єктивність в оцінці споживчих властивостей тканин і дає можливість визначити їх перспективність, а також проводити цілеспрямоване розроблення нового асортименту текстильних матеріалів і одягу з них з заздалегідь заданою формостійкістю.

У розділі 5 розглядаються результати системних досліджень впливу будови напіввовняних тканин і їх різної орієнтації з прокладковими матеріалами в процесі дублювання на в'язкопружні властивості і жорсткість пакетів матеріалів як основних формоутворюючих показників їх якості.

В роботі використані п'ять видів напіввовняних тканин різної будови (полотняне, саржеве (саржа 2/1, саржа 2/2 і атласне переплетення) і 2 види прокладкових матеріалів. Експериментальну партію пакетів матеріалів виготовили в промислових умовах ВАТ КШФ „Желань" на установці прохідного типу фірми "Mayer" (ФРН). Дублювання цих матеріалів проводили з різним взаємним розташуванням напіввовняних тканин і прокладкових матеріалів: основа – основа, основа – уток, основа – основа45. У кожній системі пакетів матеріалів детально дослідили анізотропію динамічного модуля пружності і декремента затухання при прикладанні зовнішнього навантаження в напрямках основи, утоку і під кутом 45 до ниток основи. Провели розрахунки в'язкопружних властивостей пакетів матеріалів при послідовній зміні на 1 напрямку прикладання зовнішнього навантаження від 0 до 360.

На рис.6 наведені в полярних координатах криві поверхні анізотропії динамічного модуля пружності експериментальних пакетів матеріалів на основі напіввовняних тканин різної будови і з використанням різних варіантів дублювання цих тканин і прокладкових матеріалів. Математичне оброблення експериментальних даних показує, що криві анізотропії динамічного модуля пружності пакетів матеріалів залежно від напрямку прикладання навантаження відносно ниток основи утворюють чотири симетричні по горизонталі і вертикалі криві.

Порівняльний аналіз даних рис.2 і рис.6 показує, що криві анізотропії динамічного модуля пружності напіввовняних тканин різної будови і пакетів матеріалів на їх основі, мають однаковий характер, але відрізняються тільки максимальною величиною модуля пружності і темпом зниження динамічного модуля пружності при збільшенні кута прикладання навантаження від 0 до 45 і його збільшенням при збільшенні кута прикладання навантаження від 45 до 90 по відношенню до ниток основи.

Розраховані рівняння анізотропії динамічного модуля пружності різних пакетів матеріалів у різних напрямках прикладання зовнішнього навантаження, а саме по основі, утоку і під кутом 45 до ниток основи. Аналіз експериментальних даних показує, що в'язкопружні властивості пакетів матеріалів суттєво залежать від структури напіввовняних тканин, а саме від виду переплетення, яке визначає довжину перекриття ниток по основі і утоку, а також від способу їх взаєморозташування з прокладковими матеріалами.

Показано, що напіввовняні тканини в основному формують пружність пакетів матеріалів, причому приклеювання прокладкових матеріалів до тканин призводить до зменшення динамічного модуля пружності в усіх напрямках прикладання зовнішнього навантаження. Це пов'язано з тим, що пружність пакетів матеріалів у поздовжньому і поперечному напрямках визначають, відповідно, основні і утокові нитки напіввовняних тканин, які беруть максимальну участь у деформуванні матеріалу. При зміні кута дії зовнішніх сил від 0 до 90 зменшується стабільність пакетів матеріалів, причому мінімальна їх пружність досягається при куті 45, при якому в деформуванні тільки частково беруть участь як основні і утокові нитки тканин, так і їх структура в цілому, яка найменш стабільна.

Максимальний динамічний модуль пружності при прикладанні навантаження в напрямку ниток основи мають пакети матеріалів, продубльовані за схемою "основа – основа" з використанням напіввовняної тканини саржевого переплетення (саржа2/2 №1) – 43,4 МПа. Найменший модуль пружності мають пакети матеріалів з використанням напіввовняних тканин атласного переплетення (26,3 МПа). Матеріали з використанням напіввовняних тканин полотняного і саржевого переплетення, продубльовані за варіантом "основа – основа" і "основа – уток", мають максимальний декремент затухання при прикладанні навантаження під кутом 45є і 135є до ниток основи (0,58 ч 0,60) і мінімальний по основі (0,25 ч 0,30) і утоку (0,36 ч 0,40).

Динамічний модуль пружності і декремент затухання пакетів матеріалів, одержаних дублюванням напіввовняних тканин і прокладкових матеріалів за варіантом "основа – основа45", проявляються під іншим кутом, ніж прикладання сил зовнішнього навантаження. Ці дані пояснено.

Встановлено, що характер поверхні виворітної сторони напіввовняних тканин різної будови, їх опірна поверхня, які залежать від виду перекриття основних і утокових ниток у них, має визначальний вплив на процес склеювання їх з прокладковим матеріалом і на в'язкопружні властивості пакетів матеріалів.

Аналіз рис.7 показує, що на жорсткість пакетів матеріалів і співвідношення їх жорсткості в поздовжньому і поперечному напрямках великий вплив має будова напіввовняних тканин, а саме вид переплетення, товщина і щільність тканин як по основі, так і по утоку, а також їх взаєморозташування з прокладковим матеріалом. Жорсткість пакетів матеріалів значно більша, ніж жорсткість вихідних напіввовняних тканин, причому приріст жорсткості в поздовжньому напрямку значно більший, ніж в поперечному.

Жорсткість матеріалів, здубльованих на основі напіввовняних тканин різної будови і прокладкового матеріалу арт. 5/190 за варіантом "основа – основа", у поперечному напрямку в 1,7 ч 2,2 раза більша, ніж жорсткість вихідних напіввовняних тканин; здубльованих за варіантом "основа – уток" в 1,9 ч 2,8 раза більша, ніж жорсткість відповідних тканин саржевого (саржа 2/2) і атласного переплетень; дублювання напіввовняних тканин різного ткацького переплетення з прокладковим матеріалом арт. 5/190 за варіантом "основа – основа45є" призводить до збільшення їх жорсткості в 2,8 ч 4 рази.

Найбільший опір згинанню в поздовжньому напрямку створює рельєфний діагональний рубчик у тканинах саржевого і атласного переплетень, який утворюється за рахунок перекриття основних і утокових ниток. По мірі зменшення одиничних перекриттів основних і утокових ниток при переході від переплетення саржа 2/1 до переплетення атлас 4/1 тканин збільшується ширина діагональних смуг, які спрямовані під кутом 45є знизу зліва вгору направо, що сприяє збільшенню площі контакту тканин з клейовим прокладковим матеріалом в процесі склеювання і відповідно призводить до збільшення їх здатності чинити опір зміні форми під дією зовнішньої згинаючої сили.

Найбільший коефіцієнт жорсткості мають матеріали, здубльовані за варіантом "основа – основа" (3,5 ч 6), найменший – за варіантом "основа – основа45є" (0,5 ч 1,0). Таким чином, всі експериментальні пакети матеріалів належать до матеріалів з малою або середньою жорсткістю.

У подальшому досліджено ступінь кореляційного