LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології одержання лляної трести розстиланням соломи

показників розісланого шару.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб програмованого управління технологічним процесом перетворення льоносоломи в тресту, придатний для застосування у виробництві.

Здійснено виробничні випробування програмованої технології одержання лляної трести на стелищі й доведено можливість та доцільність її широкого застосування в умовах льонопереробних підприємств України.

Результати досліджень пройшли виробничі випробування на Репкінському льонозаводі Чернігівської області. Удосконалений спосіб приготування трести впроваджено в господарствах агропромислового підприємства "РЕССКІ". Економічний ефект становить 30 грн. на 1 тонну заготовленої льоносоломи. Впровадження удосконаленої технології не потребує матеріальних і енергетичних втрат у технологічному процесі діючих льонозаводів.

Особистий внесок здобувача.Здобувач самостійно виконав усі дослідження по темі дисертації, проаналізував і узагальнив одержані результати, підготував дисертаційну роботу.

З 8 робіт, в яких викладено основний зміст дисертації, 7 виконано в співавторстві, де особисто автором отримані такі результати: виділено головні проблеми, що постають при зберіганні рослинної продукції; проаналізовано динаміку процесу визрівання лляної трести на стелищі; досліджено можливу зміну якісних показників трести при різних значеннях вологості соломи; розглянуті особливості формалізації та управління процесом визрівання лляної сировини і обґрунтовано необхідність застосування системного підходу при аналізі процесу визрівання лляної трести.

В інших роботах вклад авторів однаковий.

Апробація результатів дисертації: Результати досліджень доповідались і схвалені:

  • на наукових конференціях професорсько – викладацького складу Херсонського державного технічного університету, 1997-2000 р., м. Херсон;

  • технічній раді державного підприємства "Льоноконоплепром", 2000 і 2001 р., м. Київ;

  • технічній раді Агропромислового підприємства "РЕССКІ",

  • 1998 р., м. Чернігів;

  • науково – теоретичній конференції наукових співробітників Інституту землеробства УААН, 2000 р., м. Київ;

  • науково – технічній конференції "Проблемы легкой и текстильной промышленности на пороге нового века", 1999 р., м. Херсон.

  • науково-практичній конференції "Інформаційні технології в освіті і управлінні", 2001 р., м. Нова Каховка.

Публікації. Основні положення роботи викладені у 8 публікаціях, із них 6 в наукових фахових виданнях і 2 в збірниках наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, загальної характеристики роботи, п'яти розділів основної частини, висновків, списку літературних джерел і додатків. Дисертаційна робота викладена на 138 сторінках машинописного тексту, містить 27 рисунків, 28 таблиць, 182 найменування використаних джерел: із них 125 зарубіжних та 2 додатки на 20 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі дано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значення, обґрунтовано актуальність теми, поставлені мета та задачі дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкти та методи досліджень.

У першому розділі подано огляд літератури з питань управління технологічними процесами первинної обробки льону. Показано, що на швидкість і якість проходження процесу приготування трести на стелищі впливає ряд некерованих і керованих факторів. Від організації і управління технологією розстилу залежить зберігання і якість одержаної трести. Однак, проблема регулювання процесів, які відбуваються при перетворенні соломи в тресту донині остаточно не вирішена.

У другому розділі викладені загальна методика й основні методи дослідження лляної соломи, вибраної як об'єкт дослідження.

Лабораторні і польові технологічні досліди проводилися з лляною соломою номера 1,75 сорту "Мрія". При проведенні польових дослідів дотримувалися принципу єдиної відмінності. Повторність дослідів п'ятиразова, розміщення варіантів систематичне, розмір ділянки – повторності – один гектар. Показники фізико – механічних властивостей трести визначали за ДЕСТ 2975-73, а вихідні характеристики за методикою, передбаченою ДЕСТ 114897-69. Видовий і кількісний склад мікроорганізмів, визначали згідно з методиками, розробленими Дударевим О.І., Корнєєвим В.Ф., Білим В.І. Вологість льоносировини на стелищі вимірювали за допомогою вологоміру ВЛК-3.

У лабораторних дослідах вивчали динаміку зміни відокремлюваності і міцності трести при 20, 30, 60, 100 відсотках вологості протягом 14 діб при температурі 181С, та відносній вологості повітря 805%. Математичну обробку експериментальних даних проводили за методикою проведення польових, технологічних та інших дослідів у викладенні Доспєхова Б.О.

В третьому розділі висвітлені особливості формалізації та управління процесом одержання лляної трести на стелищі. Для створення системи управління проектується технологічний процес перетворення лляної соломи в тресту, складається його формалізована схема (рис.1).

Зовнішні некеровані змінні (температура повітря, сонячна радіація, вологість повітря)

Керовані змінні (ворушіння стрічок, обертання стрічок, зрошення) Технологічний процес формування льонотрести Вихідні змінні (відокремлюваність волокна від деревини, механічна міцність волокна, номер трести)

Внутрішні змінні (фізико – механічні показники соломи, селекційний сорт соломи, склад пектиноруйнівної мікрофлори)


Ця схема відображає технологічний процес вилежування стебел льону, отримання з них трести, переробки останньої з виділенням льоноволокна.

Система управління таким процесом повинна забезпечити виконання поставлених задач при використанні непрогнозованих значень факторів зовнішнього середовища.

Здійснення глибокого аналізу структури факторів, які впливають на характер процесів технології приготування льняної трести на стелищі, з позицій теорії управління дозволило запропонувати узагальнену схему системи управління цією технологією (рис.2).














Рис.2. Узагальнена схема системи управління технологією перетворення лляної соломи в тресту



Тут технологічний процес є об'єктом управління. Блок зворотнього зв'язку отримує інформацію про поточний стан технологічного процесу.

Директивний блок видає для оперативного блоку