LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології одержання лляної трести розстиланням соломи

оптимальні значення показників міцності та відокремлюваності, визначені за допомогою регресійних рівнянь і їх графічної інтерпретації для різних значень вологості сировини, знаходяться в межах більш, ніж 14 діб для вологості 30%. При вологості 60% номінальні значення відокремлюваності можуть бути одержані на 10 добу, при цьому оптимальна міцність сировини буде спостерігатися за той же термін часу вилежування.



































Якщо вилежування буде здійснюватися при вологості 100%, то номінальні значення відокремлюваності в сировині будуть одержані на 6 добу, при цьому оптимальні значення міцності також знаходяться в той же період часу.

Виходячи з результатів проведених досліджень, на основі визначення вологості сировини спрогнозовані в певний період часу якісні фізико - механічні властивості лляної соломи і визначено момент закінчення процесу перетворення її в тресту. Пояснити явища сповільнення перетворення лляної соломи в тресту при низьких значеннях вологості можна на основі вивчення зміни кількісного складу мікрофлори.

На чисельність і видовий склад мікроорганізмів в значній мірі впливають погодні умови та фази розвитку льону.

Так, при вилежуванні соломи льону довгунця сорту "Мрія" за її вологості 20 – 30% на початку процесу видовий склад мікрофлори характеризувався домінуванням таких видів, як Fusarium avinaceum (фузаріозне побуріння) та Dothiorela gregaria (антракноз). Крім них в процесі перетворення соломи в тресту також приймали участь Fusarium gibos (фузаріозне в'янення), Phoma exigua (фомоз) та пектиноруйнівні гриби Alternaria linicola і Cladosporium herbarum (табл. 2).

Таблиця 2

Видовий склад мікрофлори в залежності від вологості лляної соломи за 3 доби розстилу


Видовий склад Вологість соломи, %

20 30 60 100

Alternaria linicola р/з* ч/з* дом* дом

Cladosporium herbarum р/з ч/з ч/з дом

Colletotrichum lini р/з

Dothiorela gregaria дом р/з

Fusarium avenaceum дом р/з

Fusarium gibosum ч/з ч/з р/з

Fusarium graminear. р/з

Gonatobotrys flava р/з

Phoma exidua ч/з

Septoria linicola ч/з р/з р/з


дом* - домінуючі, які зустрічаються з частотою більше 50%;

ч/з* - часто зустрічаються, частота 30-50%;

р/з* - рідко зустрічаються, частота менше 30%.


У плині процесу одержання трести видовий склад грибів дещо змінювався. Так, на контролі до домінуючої кількості Fusarium avenaceum і Dothiorela gregaria додались такі види грибів, як Fusarium giborum та Septoria linicola, які стали домінуючими до кінця вилежування. На кінець вилежування змінилась і кількість пектиноруйнівних грибів. Якщо на початку вилежування вони зустрічались рідко, то в кінці приготування трести були відмічені з частотою близькою до домінуючої. Подібна зміна видового складу грибів спостерігалась при вологості 30 - 100%. Проте, слід відмітити, що при вологості 60, 100% домінуюча кількість грибів Fusarium avenaceum та Dothiorela gregaria різко зменшилась і за вологості 100% вони зустрічались рідко і лише в деяких випадках з середньою частотою їх кількість була помітною. Видовий склад целюлозоруйнівних грибів при вологості 100% на кінець приготування трести стає домінуючим.

Таким чином, при значеннях вологості лляної соломи від 20 до 30% домінуючими видами мікрофлори є гриби: Dothiorela gregaria, Fusarium avenaceum, які мало впливають на процес руйнування пектинових речовин, і тому процес перетворення лляної соломи в тресту при 20% вологості не проходить, а при 30% має досить велику тривалість: декілька тижнів. При підвищенні вологості від 30 – 100% збільшується кількість грибів Cladosporium herbarum, Alternaria linicola. Ці мікроорганізми прискорюють руйнування не лише пектинових речовин, які зв'язують луб'яні пучки з оточуючими тканинами стебла, але й тих, що з'єднують елементарні волокна в луб'яних пучках і є стійкішими до руйнування. Тобто ці гриби мають позитивний вплив на прискорення процесу перетворення лляної соломи в тресту, але потребують контролю їх дії, інакше може знизитися міцність лляного волокна.

Відомо, що гриби Cladosporium herbarum, Alternaria linicola є аеробами і кількість їх на лляній сировині залежить від аерації, тобто від насичення сировини киснем повітря. Отже, впливати на видовий склад мікрофлори можна регулюванням аерації лляної соломи на стелищі. Звідси випливає висновок, що технологічний процес перетворення лляної соломи в тресту може здійснюватися за допомогою різних фізико – механічних прийомів, що змінюють аераційний стан лляної соломи, розісланої на стелищі.

В роботі доведена позитивна роль впливу ворушіння на покращення якісних показників трести в процесі її одержання на стелищі, а також зволоження як засобу прискорення процесу. Так, при підвищенні вологості до 100% втрата міцності волокна в тресті наступає уже на третю добу після розстилання, а при вологості 30% процес одержання трести сповільнюється і триває декілька тижнів. Тому в роботі для прискорення процесу розстилу запропоновано штучне зволоження шару розісланої соломи на стелищі до зазначених вище граничних значень вологості. Але при цьому треба враховувати, що міцність волокна втрачається одночасно з підвищенням відокремлюваності, і тоді знижується якість трести. Для виключення цих негативних явищ необхідно, щоб процес перетворення соломи в тресту був контрольованим і регульованим, тобто необхідно запровадити програмоване управління технологічним процесом розстилу. Щоб виключити негативний вплив целюлозоруйнівної мікрофлори, необхідно після штучного зволоження обов'язково проводити ворушіння, яке сприяє аерації стрічок зволоженої соломи і таким чином, зменшує кількість целюлозоруйнівних грибів Alternaria linicola і Cladosporium herbarum. Про це свідчать результати дослідження динаміки зміни відокремлюваності і міцності стебел в процесі вилежування та ворушіння розісланих стрічок.

Ворушіння підвищує аерацію розісланого шару льоносоломи на стелищі, уповільнює швидкість процесу перетворення лляної соломи в тресту і зберігає міцність останньої більш тривалий час при значеннях вологості 30, 60 і 100 відсотків.

Таким чином, експериментально підтверджено, що управління тривалістю процесу перетворення лляної соломи в тресту і її якісними показниками можливо здійснювати