LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення технології одержання лляної трести розстиланням соломи

за допомогою ворушіння розісланого шару. Ворушіння збільшує тривалість процесу утворення трести, але зберігає міцність волокна. Позитивний вплив ворушіння на якість трести пов'язаний з аерацією шару соломи, яка перешкоджає утворенню целюлозоруйнівних анаеробних мікроорганізмів.

В п'ятому розділі показана математична модель технологічного процесу одержання лляної трести на стелищі. Для проектування технологічного процесу, вибору обладнання, розрахунку вартості технології на першому етапі послідовності прийняття об'єктивних рішень складається математична модель технологічного процесу, його алгоритм і програма.

Математична модель має вид:


(17)


де U0 – лляна солома, як вхідна сировина; П – технологічний процес перетворення лляної соломи в тресту; Uк – треста, як готовий продукт для одержання волокна; : = знак належності П U0.

Перетворення UК:=П є складним і тому ділиться на підфункції:

ц (U,П)=U0П1,U1П2.....UК-1П ,UК, (18)

В свою чергу функція ц розбивається на підфункції

UК-1:=ПК>UК (19)

Складемо опис всіх рівнів процесу перетворення лляної соломи в тресту ц1,ц2,.....цn , який є частиною математичної моделі технологічного процесу одержання лляної трести на стелищі:

ц1:=U0П1>U1 (20)

..........................

цn:=Un-1Пn>UK

Вводимо в математичну модель також деякі параметри Т, які характеризують стан лляної соломи після кожного терміну іj вилежування на стелищі. Це може бути зволоження, аерація ворушінням і т.п.

Для складання повної математичної моделі технологічного процесу вилежування стебел льону на стелищі вводимо характеристики і взаємозв'язки всіх рівнів і за допомогою теорії графів описуємо їх:

ц1:=U0П1>U1;Ті1; Г1 (О0,Д1) (21)

ц2:=U1П2>U2;Ті2; Г2 (О1,Д2)

....................................

цn:=Un-1Пn>Uk; Тіn; Гn (Оn-1,Дn),

де Г1,........, Гn – закінчені частини графу Г; Оj – вершини, які відповідають термінам розстилу (добі); Дj– дуги, відповідні часовій упорядкованості частин процесу розстилу; j = 1, 2, ........, n.

В першому рядку математичної моделі (21) описані структура, функція, технологічна характеристика першої доби розстилання, яка починається з перетворення лляної соломи в тресту, характеризованої вихідними властивостями U0.

Рядки від ц1 до цn – це характеристики частин процесу на кожному рівні розчленування всього процесу на окремі терміни перетворення лляної соломи в тресту, останній рядок характеризує останній рівень всієї системи і описує кінцевий процес одержання трести.

Кількість рівнів розчленування визначається за допомогою схеми технологічного процесу і залежить від встановлених якісних показників трести: рівня вилежування трести – недолежала, нормальної вилежки, перележала U1, ........., .Un.

Інформація першого виду про властивості об'єкту є змінною (.Un), а другого виду – установочною. Для комп'ютера ця інформація повинна бути подана у вигляді чисел чи таблиць, в яких зібрані дані про властивості трести, тобто в формалізованому записі повинні бути всі відомості, які у відповідності з математичною моделлю необхідні для управління технологічним процесом.

На основі математичної моделі складається перший ступінь опису технологічного процесу, необхідна для розробки алгоритму управління технологічним процесом розстилу лляної соломи на стелищі. В подальшому проводиться оптимізація технологічного процесу за допомогою комп'ютера і управління рівнем вилежування трести на стелищі. Таким чином, розробка програмного забезпечення оптимізації технологічного процесу розстилу дала можливість прогнозувати якісні показники трести до закінчення процесу перетворення льоносоломи в тресту, тим самим прийняти об'єктивне рішення щодо управління технологічними параметрами одержуваної сировини за відповідний термін вилежування на стелищі льоносоломи.

Для функціонування системи необхідна інформація про те, за допомогою яких технологічних прийомів можливо провести регулювання технології перетворення лляної соломи в тресту. Щоб оцінити економічну ефективність впроваджуваної системи удосконалення технологічного процесу, необхідна також інформація про вартість готової лляної трести відповідної якості, одержаної на стелищі за допомогою програмованої технології.

Для зменшення витрат на переробку інформації і гарантії її використання створюється банк технологічних даних, в який вводяться матеріали про традиційний технологічний процес розстилу, інформація про можливі варіанти його удосконалення. Використовуючи досвід вирішення ідентичних завдань на основі створеної математичної моделі технологічного процесу, розроблено алгоритм вибору раціонального технологічного процесу (рис.5).






























Алгоритм створено на основі використання моделі діяльності технолога в конкретних умовах розстилу лляної соломи на стелищі, на основі програми прийняття оперативних рішень.

Таким чином, маючи математичну модель і алгоритм управління технологічним процесом на стелищі, можна отримати тресту визначеної якості за відповідний термін вилежування, а також вибрати оптимальну схему здійснення технологічного процесу розстилу. Прикладна програмна система реалізована в середовищі MS Visual Basic 5.0, її головне вікно подано на рис.6. Сервером є програмний пакет Auto CAD 14. Базові дані про якість трести зберігаються в базі даних, яка створена в MS Access 7.0. Всі перераховані програмні продукти працюють під керівництвом операційної системи Windows – 95 і пізніших версій.

Для виявлення впливу програмованого управління технологічним процесом розстилу на якість одержуваної трести на стелищі були проведені виробничі випробування технології розстилу в льоносійних господарствах агропромислового підприємства "РЕССКІ" та Репкінському льонозаводі Чернігівської області.























Після проведення інструментального аналізу треста, одержана без застосування програмованої технології, мала середній номер 1,25, а треста з застосуванням програмованої технології номер 1,75. Відомо, що ціна 1 тонни