LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення технології одержання трести шляхом формування шару лляної соломи в процесі розстилу

основі методів математичної статистики та математичного планування визначено залежність виходу волокна від рівномірності та розтягнутості стебел за комлем у стрічках розстилу;

- встановлено залежність термінів розстилання льону-довгунця та тривалісті приготування трести та якість одержуваного з неї волокна.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень визначена залежність виходу волокна від розтягнутості стебел за комлем, щільності стебел на погонному метрі та відокремлюваності трести у стрічках розстилу.

Проведена порівняльна експериментальна оцінка традиційної та удосконаленої технології приготування трести, виконаною за контрактом із ІМЄСГ /ННЦ/ УААН (акт приймання-здачі науково-технічної продукції відповідно до контракту №30 м/п від 25.02.2002 р.).

Запропонована удосконалена технологія одержання лляної трести впроваджена на площі біля 240 га (акт впровадження від 21.06.2006 р.).

За результатами досліджень розроблено та виготовлено у ІЛК УААН макетний зразок льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1 та на підприємстві ТОВ "Ірпіньмаш" Київської обл. дослідний зразок, який пройшов попередні випробування на Львівській МВС (протокол попередніх випробувань №2-03П-03 (9020303) від 02.12.2003 р.).

Економічно обґрунтована удосконалена технологія приготування льонотрести після розстилу льоносоломи.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконав теоретичні та експериментальні дослідження, викладені у дисертації по удосконаленню технологічного процесу приготування трести, здійснив математичну обробку отриманих результатів, проаналізував експериментальний матеріал, економічно обґрунтував запропоновану технологію, безпосередньо брав участь у розробці макетного зразка льонопідбирача-молотарки ПМЛ-1, провів її виробничі випробування.

У наукових працях, виконаних зі співавторами, здобувачеві належить постановка завдань, проведення експериментальних досліджень, наукове обґрунтування результатів та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи та окремі розділи роботи доповідалися і обговорювалися на:

  • міжнародній науково–практичній конференції ННЦ "ІМЕСГ" 25-28 вересня 2001 р. "Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві", ННЦ "ІМЕСГ", смт. Глеваха, Київська обл;

  • науково-практичній конференції молодих вчених "Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології" 24-26 листопада 2003 р в Інститут землеробства УААН, смт. Чабани, Київська обл;

  • науково-практичній конференції молодих вчених "Проблеми і перспективи розвитку льонарства та коноплярства в Україні", Інститут луб'яних культур УААН, м. Глухів, 2002 – 2005 рр.;

  • міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми легкої і текстильної промисловості" 22 квітня 2004 р., ХДТУ м. Херсон;

  • ХІІІ Міжнародній науково-технічній конференції ННЦ "ІМЕСГ" 11-14 жовтня 2005 р "Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві", смт. Глеваха, Київська обл;

  • науково-технічній конференції "Перспективи розвитку агропромислового комплексу в поліському регіоні України" 30-31 січня 2007 р. Ніжинський агротехнічний Інститут НАУ, м. Ніжин, Чернігівська обл;

  • засіданнях міжкафедральних наукових семінарів кафедри первинної переробки, стандартизації та сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету 2005-2008 рр.;

  • на засіданнях відділу механізації збирання та технології переробки Інституту луб'яних культур УААН, м. Глухів, 2000-2007 рр.

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено у 24 наукових працях, у тому числі статей у провідних наукових виданнях України – 15, патентів України на винаходи – 4, тез доповідей на конференціях –5.

Структура та обсяг роботи. Дисертацію викладено на 174 сторінках, вона складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, містить 20 таблиць, 21 рисунок, 3 додатки. Список використаних джерел включає 171 найменування.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформовано мету, об'єкт, предмет, задачі та методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення результатів досліджень.

У першому розділі подано огляд літератури з питань приготування рошенцевої трести льону після розстилу, проаналізовано продуктивність льону-довгунця в залежності від термінів розстилання та технічні засоби, які використовуються для здійснення даного технологічного циклу.

Проведено узагальнення впливу різних чинників на процес розстилання лляної соломи. У дослідженнях, проведених раніше, відзначається, що якість одержаної трести та її однорідність залежить від погодних умов та способу розстилання лляної соломи. Щоб запобігти розвитку на тресті гнильної мікрофлори, необхідно контролювати якість трести, своєчасно проводити обертання та ворошіння. Своєчасне проведення цих агротехнічних засобів, у встановлені терміни, сприяють розвитку мікрофлори у верхньому та нижніх шарах стрічок розстилу.

Особлива увага приділялась вивченню питання перетворення соломи у тресту методом росяного мочіння, технологічним аспектам прискорення приготування трести і збереженості сформованого рівня врожайності, якості льонопродукції та механізації процесу. Для розстилання стебел льону у стрічки та приготування трести з метою одержання довгого волокна, використовують комплекс льонозбиральних машин.

У другому розділі викладені загальні методики і основні методи дослідження лляної соломи, вибраної об'єктом досліджень.

Лабораторні і польові технологічні досліди проводилися з лляною соломою сорту "Чарівний" в Інституті луб'яних культур УААН, (Сумська область, м. Глухів).

Дослідження проводилися за удосконаленою технологією приготування трести біологічним способом, яка порівнювалась з традиційною (рис. 1).

При проведенні дослідів дотримувались принципу єдності відмінностей. Повторність дослідів - п'ятиразова. Показники фізико-механічних властивостей трести визначали за методиками, викладеними у ДСТУ4149-2003 "Треста лляна. Технічні умови" та ДСТУ 4015-2001 "Льон тіпаний" Технічні умови.

Під час вилежування лляної соломи здійснювався контроль за процесом перетворення соломи в тресту шляхом відбору проб стебел та інструментального визначення показників відокремлюваності, міцності і гнучкості волокна.



Рис. 1. Технологічні схеми одержання льонотрести:

а) – традиційна;

б) – удосконалена.


Для проведення досліджень з визначення відокремлюваності трести використовували пристрій ООВ. Для визначення показників, що характеризують гнучкість волокна використовували: гнучкомір ГВ-2, для вимірювання міцності прилад РМП-1, квадрант ваговий КВ-3 і станок СМТ-200М.

У третьому розділі наведено результати теоретичних досліджень за темою дисертації. Висвітлені сучасні технології одержання льонопродукції, які пов'язані з технологіями приготування трести.

Виконання операцій у технологічних циклах приготування трести, де кінцевою продукцією є довге волокно, потребує використання спеціальних машин. Це обумовлюється специфікою переробки льонотрести на льонозаводах, де