LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології офсетного аркушевого друку шляхом інтенсифікації закріплення фарби на відбитках

64).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї та наукові досягнення одержані дисертантом самостійно. У співавторстві здобувач опублікував 5 статей, в яких йому належить аналіз проблеми і результатів досліджень (1, 2, 10, 11, 16 – 18).

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи оприлюднено на III і IV міжнародних науково-практичних конференціях „Квалiлогiя книги" (Львів, УАД, 2001, 2003 рр.), Міжнародних науково-технічних конференціях „Комп'ютерні технології друкарства" (Львів, УАД, 2000, 2002 рр.), I і II міжнародних конференціях „Нові технології упакування" (Львів, 2001, 2002 рр.), Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Друкарство молоде" (Київ, ВПФ НТУУ „КПІ", 2002, 2003 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції з проблем дизайну і технологій у поліграфії (Омськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Якість у поліграфії – одна мета, різні дороги і інтерпретації" (Познань, Польща, 2003 р.), звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів (Львів, УАД, 2000 – 2003 рр.), засіданнях Клубу львівських поліграфістів і кафедри технології друкованих видань і паковань УАД.

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані у 24 статтях, з них 8 в збірниках „Квалілогія книги", „Комп'ютерні технології друкарства", „Наукові записки УАД", у часописах „Друкарство" та „Упаковка", визнаних ВАКом України, а також у книзі „Етикетка: як виготовити?" та навчальному посібнику „Оздоблення друкованої продукції: технологія, устаткування. матеріали".

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і загальних висновків, які містять 21 таблицю і 31 рисунок. Список літератури включає 106 найменувань.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі" обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета і задачі досліджень, висвітлені наукова новизна та практична цінність одержаних результатів, інформується про особистий внесок здобувача, публікації й апробації роботи, охарактеризовані структура та обсяг дисертації.

У першому розділі – „Сучасний стан і проблеми офсетного плоского друку" – проаналізовані видавничо-поліграфічний комплекс у світі й Польщі та проблеми офсетного друку, сформульовані напрямки його удосконалення. Показано, що, незважаючи на впровадження у видавничо-поліграфічний комплекс електронних мас-медіа, позиції традиційних способів друку зберігаються, а роль офсетного плоского друку в світі й Польщі залишається домінуючою, що зумовлює необхідність удосконалення цього способу друку, у тому числі шляхом інтенсифікації закріплення фарб на відбитках.

Вивчення літературних джерел, присвячених науковим розвідкам в області технології офсетних друкарських процесів, показало, що дослідження інтенсифікації цих процесів на основі оптимізації системи „фарба – сикатив" практично відсутні. Це не дозволяє запропонувати науково обгрунтовані практичні рекомендації стосовно оптимізації такої системи, що викликає потребу в даній роботі, задачі котрої сформульовані у вступі.

У другому розділі – „Методика досліджень" – обгрунтовано вибір матеріалів – фарб і сикативів; детально описано пристрої, прилади і методики їх обслуговування з оцінкою надійності й достовірності експериментів, охарактеризовано показники аналізу цих експериментів і методику комп'ютерного вибору оптимальної системи „фарба – сикатив".

Для дослідження системи „фарба – сикатив" на підставі аналізу досвіду поліграфічних підприємств Польщі та України, літературних даних і свідчень маркетологів фірми „Huber Grupрe" вибрано друкарські фарби для аркушевого офсетного друку Rapida 7080 і Reflecta-ЕСO 8510, які відрізняються своїми зв'язуючими (відповідно на мінеральній і рослинній основі) і призначенням, а також сикативи, що різняться складом, призначенням, способом використання – Hydrosic (на основі Mn, уводиться у зволожувальний розчин), Combisikk і CM-Trockner (на основі Co-Mn, уводяться у фарбу), Grafo Drier Extra (уводиться також у фарбу).

Вивчення закономірностей впливу системи „друкарська фарба – сикатив" на друкарсько-технічні властивості фарб (аномалію в'язкості і липкість, час закріплення на відбитках) та споживчі характеристики відбитків (оптичну щільність зображень і стійкість їх до стирання) здійснювали за допомогою пристрою для визначення часу закріплення фарбового шару, розробленого за участю автора (рис. 1), а також сучасних, комп'ютеризованних пристроїв, у тому числі прободрукарського пристрою IGT C1 (Голландія) для нанесення стандартизованого шару фарби на папір і поліефірну плівку; реовіскозиметра Rheolab MC-10 (США) та липкоміра Prufbau Inkomat 90Т/600 (ФРН); спектрофотометра X-Rite 504 і прилада для визначення стійкості відбитків до стирання Prufbau Quartant (ФРН). Для забезпечення стабільності властивостей фарб використовували туби конструкції „Huber Grupрe".

Для аналізу результатів досліджень властивостей систем „фарба – сикатив" і їх оптимізації використано такі критерії, як відносний показник певної властивості Кв, %; середній відносний показник певної властивості Ксв, %; ефективний час закріплення Те, %; відносне подорожчання фарби Пф, % і показник ефективності „ціна – інтенсифікація технологічного процесу" як відношення Те і Пф (до вихідної, безсикативної фарби).

Обробка даних експериментів здійснювалася за допомогою комп'ютерних систем, а вибрана кількість паралельних дослідів (не менше трьох), як і використання сучасної апаратури, забезпечили достовірність порядку 0,95. Запропонований алгоритм пошуку оптимальної системи „фарба – сикатив" базується на використанні рядів Лагранжа.




Рис. 1. Загальний вигляд пристрою для визначення

часу закріплення фарб

Рекомендації з оптимізації системи „фарба – сикатив" перевірені в лабораторних умовах при друкуванні тестових зображень на машині GTO-52, апробовані на поліграфічних підприємствах Польщі та України.

У третьому розділі – „Закономірності інтенсифікації закріплення фарб на відбитках системою „фарба сикатив" та її оптимізація" – наведено результати досліджень впливу природи і концентрації сикативів, природи зв'язуючих фарб на процес закріплення друкарських фарб, властивості фарб і відбитків; розглянуто дослідні дані співвідношення „ціна – інтенсифікація технологічного процесу" та комп'ютерного пошуку оптимальної системи „фарба – сикатив".

Використання сикативів суттєво (майже вдвічі) інтенсифікує технологічний процес закріплення чорних фарб на відбитках (рис. 2). Відмінності в інтенсифікуючій дії сикативів у системах „фарба – сикатив" пояснюються використанням у них металів, що відрізняються каталітичною активністю.

Потрібно також відмітити, що в інтервалі концентрацій сикативів 0 – 4% не виявлено описаної В.О. Наумовим і Шоном Тхан Ші екстремальної залежності часу закріплення фарби від концентрації сикативу. У досліджуваних в роботі інтервалах концентрацій сикативів ця залежність майже лінійна, і зі збільшенням концентрації сикативу спостерігається монотонне зменшення часу закріплення фарби.

Аналіз графічних залежностей, що характеризують інтенсифікацію закріп-лення тріадних фарб СМУК Rapida і Reflecta на відбитках (рис. 3), показує, що:

сикатив Hydrosic має однакову прискорюючу дію на закріплення фарб Rapida і Reflecta;