LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення технології розкладки нитки для формування пакувань

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




РЯЗАНОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА



УДК 677.054.023



УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗКЛАДКИ НИТКИ

ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПАКУВАНЬ



Спеціальність 05.19.03 – технологія текстильних матеріалів







Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук







Херсон – 2001


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Якубицька Ірина Анатоліївна,

Херсонський державнийтехнічний університет,

доцент кафедри механічної технології

волокнистих матеріалів


Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Хомяк Олег Миколайович, Київський державний університет технологій та дизайну, проректор з навчальної роботи;


доктор технічних наук, професор Кльонов Володимир Борисович, Херсонський державний технічний університет, професор кафедри обладнання легкої промисловості та побутового обслуговування



Провідна установа:

технологічний університет Поділля, кафедра машин та апаратів легкої промисловості, Міністерство освіти і науки України, м. Хмельницький.



Захист відбудеться "__24__"__жовтня___2001 року о __10-00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському державному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного технічного університету за адресою: 73008, м.Херсон, Бериславське шосе, 24




Автореферат розісланий "___21__"___вересня___2001 року






Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сумська О.П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В теперішній час народне господарство України знаходиться в стані економічної кризи, при цьому країна ввійшла в цю кризу маючи потужню і розвинуту текстильну промисловість. Обладнання більшості підприємств було на рівні світового, а в деяких випадках і випереджувало його. Але необхідно відзначити, що буквально всі машини та апарати текстильної промисловості були російського, або закордонного виробництва, тому що текстильного машинобудування на Україні не було. Відродження текстильної промисловості, крім організаційних перетворювань, повинне базуватися на відновленні парку устаткування і впровадженні нових технологічних досягнень.

Одним з основних і найбільш складних етапів приготування пряжі до ткацтва є процес перемотування, здійснюваний на мотальних машинах і автоматах. Незважаючи на те, що мотальні машини замінюються мотальними автоматами, вага їх у текстильній промисловості залишається високою. Підвищити ефективність використання мотальних машин можна за рахунок удосконалення технології процесу перемотування, а саме, за рахунок підвищення швидкості руху нитки, збільшення асортименту пряжі, що перемотується, і видів одержуваних пакувань. На сучасному виробничому мотальному устаткуванні швидкість перемотування не перевищує 15 м/с. При існуючій технології процесу перемотування, ця швидкість є граничною і подальше її підвищення неможливе через конструктивні особливості мотального устаткування. У зв'язку з цим, задачу по зняттю обмеження швидкості перемотування з метою підвищення продуктивності процесу варто визнати актуальною.

Актуальність теми полягає в комплексному технологічному, технічному й економічному рішенні проблеми удосконалення процесу перемотування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася згідно перспективного плану науково-дослідної роботи ХДТУ № 0199ИО01232 на 1999 – 2001 роки в напрямку "Теоретичне обґрунтування і технічні розробки ресурсозберігаючої технології первинної переробки вовни і проектування тканих матеріалів на основі їх напружно-деформаційного стану" затвердженої на основі рішення експертної ради Міністерства освіти України (протокол №2 від 04.11.1998 р.) і задач, викладених у державній програмі розвитку легкої промисловості України на період до 2000 року (затверджена Кабінетом міністрів України 29.01.1996 р., протокол №147).

Роль автора полягає в вирішенні проблеми удосконалення процесу розкладки нитки при перемотуванні, розробці технологічного режиму формування пакувань хрестової намотки.

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є удосконалення технології високошвидкісного перемотування нитки з застосуванням способу її безінерційної розкладки.

Відповідно до мети роботи були поставлені наступні задачі:

  • на підставі аналізу досягнень у досліджуваній області визначити шляхи удосконалення технології процесу перемотування пряжі;

  • розробити експериментальну установку мотального механізму з використанням способу безінерційної розкладки нитки по гармонійному закону без обмеження радіуса намотування формованого пакування;

  • визначити конструктивно-заправні параметри експериментальної установки, які чинять істотний вплив на натяг і обривність нитки при високошвидкісному перемотуванні;

  • установити кількісний взаємозв'язок між основними параметрами процесу перемотування нитки, використовуючи аналітичні й експериментальні дані;

  • визначити форму і структуру пакувань, отриманих в умовах перемотування на експериментальній установці з метою з'ясування доцільності їхнього використання в промисловості;

  • визначити технологічні режими одержання пакувань заданої форми при високошвидкісному перемотуванні;

  • дати оцінку економічної ефективності застосування високошвидкісного способу перемотування пряжі з використанням безінерційної розкладки нитки.

Об'єкт дослідження – спосіб перемотування пряжі, інтенсифікація якого обмежена конструктивними особливостями існуючого устаткування.

Предмет дослідження – технологія високошвидкісного способу безінерційної розкладки нитки для формування пакувань хрестової мотки.

Методи дослідження – поставлені в роботі задачі вирішувалися з використанням теоретичних і експериментальних методів. Метод математичного аналізу дозволив одержати модель натягу нитки при високошвидкісному перемотуванні і за допомогою ранжирування визначити фактори, що мають суттєвий вплив на натяг. Експериментальне визначення натягу проводилося за допомогою тензометрування. Обробка результатів експериментів виконувалася методами математичної статистики, регресійного і кореляційного аналізу. Оцінка фізико-механічних показників якості пряжі проводилася за допомогою існуючих державних стандартів і загальних методик, основними з них є: ГОСТ 6611.2-73 "Нити текстильные. Методи определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве"; ГОСТ 6611.1-73 "Нити текстильные. Методы