LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробки

24


ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






ЄВТУШЕНКО ВАЛЕНТИНА ВІКТОРІВНА




УДК 677.11.021




УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗСТИЛУ ЛЛЯНОЇ СОЛОМИ

ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕХАНІЧНОЇ І ХІМІЧНОЇ ОБРОБКИ




05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва









Автореферат



дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук


Херсон – 2006

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Чурсіна Людмила Андріївна,

Херсонський національний технічний університет,

завідувач кафедри переробки, стандартизації і

сертифікації сировини


Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ковальов Віталій Борисович, Інститут сільського господарства Полісся, головний науковий співробітник відділу хмелю


кандидат технічних наук, Мохер Юрій Володимирович, Інститутлуб'яних культур, завідувач відділу стандартизації продукції льону та конопель


Провідна установа:

Інститут землеробства південного регіону Української аграрної академії наук, м. Херсон



Захист відбудеться "9" листопада 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон, Бериславське шосе, 24


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м. Херсон – 8, Бериславське шосе, 24, корпус 1.



Автореферат розісланий " 5 " жовтня 2006 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П. Сумська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Актуальність теми підтверджується перш за все наявністю гострої проблеми забезпечення текстильних підприємств України вітчизняною сировиною – лляним і конопляним волокном. Одержання якісного лляного волокна можливо за умови вдосконалення його первинної переробки, а саме розстилу стебел лляної соломи. Відомо, що під час цього процесу відділення волокна від деревини стебел відбувається в результаті біохімічної діяльності грибів і бактерій. Але на стеблах льону розвивається як корисна пектиноруйнівна мікрофлора, так і патогенна, що значно знижує якість одержаної трести. За різних погодних умов процес розстилу триває 3 – 6 тижнів. Крім того, цей процес відбувається з різною інтенсивністю на всій площі розісланого шару соломи. У зв'язку з цим на одному і тому ж полі одержується треста, неоднорідна за фізико-механічними властивостями, з якої виділяється волокно з низькими показниками якості.

Вибір теми і напрямку досліджень базувався на узагальненні літературних даних та аналізі виробничого досвіду і попередніх наукових досліджень технологічного процесу одержання трести розстиланням стебел лляної соломи. Основним завданням роботи є встановлення закономірностей зміни фізико-механічних властивостей лляного волокна під впливом біохімічних процесів розстилу, визначення шляхів збереження якісних характеристик лляного волокна під час вилежування трести із застосуванням новітніх фізико-хімічних способів інтенсифікації біохімічних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною програми досліджень кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету за темою: "Отримання луб'яної сировини підвищеної якості за матеріало- та енергозберігаючими технологіями", номер державної реєстрації 0102U005291, замовник Міністерство освіти і науки України, дата реєстрації – 30.10.01р., протокол №2.

Особистий внесок автора полягає в удосконаленні технології одержання лляного волокна шляхом розстилу соломи з попереднім плющенням стебел і застосуванням композиційних препаратів, які сприяють зменшенню тривалості цього процесу і одержанню якісного однорідного за властивостями лляного волокна.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка удосконаленої технології одержання лляного волокна шляхом розстилу стебел лляної соломи, яка забезпечувала б підвищення якості волокна і скорочення терміну приготування трести.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

  • проаналізувати вплив попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх хімічними композиційними препаратами на основі поверхнево-активних речовин на динаміку розвитку пектиноруйнівної мікрофлори в процесі розстилу;

  • дослідити зміну фізико-механічних властивостей одержаного лляного волокна в залежності від типу композиційних препаратів, що застосовуються;

  • встановити механізм інтенсифікації процесу перетворення лляної соломи в тресту за рахунок застосування плющення та дії хімічних композиційних препаратів;

  • науково обґрунтувати вибір хімічного складу композиційних препаратів, їх концентрації на стеблах лляної соломи та термін дії;

  • розробити технологію одержання лляного волокна з попереднім плющенням стебел лляної соломи та застосуванням композиційних препаратів;

  • розробити рекомендації для впровадження удосконаленої технології у виробництво і економічно їх обґрунтувати.

Об'єкт дослідження– процес одержання лляної трести розстиланням стебел лляної соломи.

Предмет дослідження– лляна солома і хімічні композиційні препарати на основі поверхнево-активних речовин.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі досліджувалися лляна солома, треста і волокно, одержане розстиланням соломи. Враховуючи, що розстил є біохімічним процесом, який інтенсифікується за допомогою попереднього плющення стебел лляної соломи і обробки їх композиційними препаратами, у роботі використано сучасні методи теоретичного та експериментального дослідження цього процесу, а саме:

  • фізико-механічні властивості трести оцінювали за ГОСТ 24383-80 "Треста льняная. Технические условия" і ГОСТ 24838-89 "Треста льняная. Требования при заготовках";

  • фізико-механічні показники одержаного лляного волокна – за ДСТУ 4015 - 2001 "Льон тіпаний. Технічні умови";

  • мікробіологічний аналіз проводили методом вологої камери та методом граничних розведень;

  • хімічний склад лляного волокна визначали методами кількісного хімічного