LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробки

аналізу;

  • математично-статистичний метод застосовували для обробки результатів експериментальних досліджень.

    Розрахунки здійснювалися з використанням IBM-сумісного персонального комп'ютера в середовищі "Microsoft Office Exel 2003 (11.5612.5606)", " Microsoft Office Word 2003 (11.5604.5606)".

    Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

    • теоретично обґрунтовано і експериментально доведено позитивний вплив попереднього плющення стебел лляної соломи на рівномірність проникнення композиційних препаратів всередину стебел, що скорочує термін розстилання і покращує якісні показники одержаної трести;

    • встановлено хімічний склад композиційних препаратів на основі поверхнево-активних речовин, які мають найбільший позитивний вплив на фізико-механічні властивості волокна, одержаного розстиланням лляної соломи;

    • на основі методів математичної статистики та рототабельного планування визначено оптимальні параметри процесу плющення стебел і обробки їх хімічними композиційними препаратами.

    Практичне значення одержаних результатів. Розроблено рекомендації щодо удосконалення технологічного процесу одержання лляної трести розстиланням соломи з попереднім плющенням стебел і обробкою хімічними композиційними препаратами на основі поверхнево-активних речовин. У результаті цього термін розстилу стебел лляної соломи було зменшено до 10 діб, а міцність і гнучкість волокна збільшилися відповідно на 66,7% і 10,8 %.

    Запропонована технологія сприяє прискореному розвитку пектиноруйнівної мікрофлори під час розстилу, а застосування композиційних препаратів на основі поверхнево-активних речовин запобігає процесу руйнування целюлози, у результаті якість одержаного лляного волокна підвищується. Апробація запропонованої технології здійснювалась на ВАТ "Корпоративне об'єднання "Чернігівльон", акт виробничих випробувань № 25 від 6.09.2005р.

    Особистий внесок здобувача. Здобувачем було самостійно проведено всі експериментальні та теоретичні дослідження, які стосуються питань удосконалення технології процесу розстилу лляної соломи із застосуванням плющення стебел в період вибирання і зрошення хімічними композиційними препаратами в процесі вилежування. Із застосуванням методів математичної статистики було проведено планування експерименту, оброблено, узагальнено і проаналізовано одержані результати.

    У наукових працях, виконаних у співавторстві, здобувачу належить напрацювання експериментальних даних, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання висновків.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено і схвалено на:

    • науково-технічній конференції молодих вчених "Нове в селекції, технології вирощування, зберігання, переробки та стандартизації луб'яних культур", м. Глухів, 2004 р.;

    • науково-технічній конференції "Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины", м. Херсон, 2005 р.;

    • 1-ій Міжнародній науково-практичній конференції "Современные научные достижения – 2006," м. Дніпропетровськ, 2006 р.;

    • засіданнях кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини ХНТУ, 2001 – 2006 рр.

    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 7 публікаціях, у тому числі статей у провідних наукових виданнях України – 4, тез доповідей на конференціях – 3.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, загальної характеристики роботи, п'яти розділів, основної частини, висновків, літературних джерел і додатку. Дисертацію викладено на 151 сторінці машинописного тексту, вона містить 34 рисунки, 30 таблиць на 32 сторінках. Список використаних джерел охоплює 120 найменувань, із них 5 зарубіжних.


    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


    У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкти та методи досліджень.

    У першому розділі охарактеризовано сучасний стан проблеми виділення лляного волокна розстиланням стебел лляної соломи та здійснено аналіз науково-дослідних робіт, присвячених удосконаленню процесу приготування лляної трести біологічним способом. Наведено роботи, пов'язані з дослідженням мікробіологічних процесів, які відбуваються під час вилежування соломи, відзначено їх переваги та недоліки.

    Проведений критичний аналіз наукових праць з вивчення впливу різних факторів на перебіг процесу розстилання стебел лляної соломи показав, що для одержання лляного волокна високої якості необхідно перш за все отримати високоякісне стебло, зібрати його у встановлені терміни, а потім вже починати процес первинної переробки.

    Узагальнено дослідження ряду вчених щодо впливу різних факторів на процес розстилання стебел лляної соломи і зазначено, що отримати якісне лляне волокно можна при застосуванні під час розстилу комплексної взаємодії механічної і хімічної обробки, яка сприяла б вирівнюванню морфологічних параметрів за всією довжиною стебел лляної соломи.

    Особливу увагу в огляді літературних джерел приділено аналізу застосування різноманітних хімічних препаратів, активованої води, грибкових заквасок для обробки соломи. Усі ці роботи мають важливе науково-практичне значення, однак для поліпшення морфологічних параметрів волокна, одержаного з трести, необхідна розробка удосконаленого способу розстилання лляної соломи з попереднім плющенням стебел і застосуванням хімічних композиційних препаратів.

    У другому розділі викладено методику проведення польових і технологічних випробувань та досліджень фізико-механічних властивостей лляної трести й отриманого з неї волокна. Якість трести оцінювали за ГОСТ 24383-80 "Треста льняная. Технические условия" і ГОСТ 24838-89 "Треста льняная. Требования при заготовках", а фізико-механічні показники одержаного лляного волокна – за ДСТУ 4015-2001 "Льон тіпаний. Технічні умови".

    При проведенні мікробіологічних досліджень визначали видовий і кількісний склад мікроорганізмів, які беруть участь у приготуванні лляної трести. Протягом повного циклу вилежування, через кожні 7 днів, відбирали зразки лляної соломи з усіх шарів стрічки. Видовий склад мікроорганізмів визначали методом вологої камери з використанням чашок Петрі. Для визначення кількісного складу мікроорганізмів використовували метод розведення досліджуваного матеріалу в чашках Петрі.

    У процесі розстилання визначали вміст основних хімічних складових лляного волокна: целюлози, пектинових речовин і лігніну за традиційними методиками. Вміст целюлози визначали методом, який базується на перетворенні целюлози в глюкозу шляхом гідролізу. Вміст глюкози в гідролізаті визначали на базі методу Вільдштетера –Шудля. Для


  •