LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Удосконалення технології розстилу лляної соломи із застосуванням механічної і хімічної обробки

табл. 3.






Таблиця 3

Фізико-механічні показники лляного волокна в залежності від усадки пружини на плющильних вальцях


№ досліду

Висота пружини на плющильних вальцях, мм

Відокремлюваність, од.

Гнучкість, мм

Розривне навантаження, даН

1

42,0

5,3

65,0

9,0

2

34,0

5,6

80,0

8,0

3

24,0

6,6

90,0

3,0

Контрольний варіант

-

5,0

60,0

9,0


З наведених даних видно, що в другому і третьому досліді інтенсивність плющення досить висока. Однак при підвищенні інтенсивності відбувається руйнування самого волокна, тобто зменшення його міцності. Тому необхідною умовою плющення є знаходження пружини у вільному стані, тобто її висота повинна становити 42 мм. Це свідчить, що тиску, який чинять самі плющильні вальці на стебла лляної соломи достатньо, щоб процес перетворення лляної соломи в тресту здійснювався більш інтенсивно і рівномірно. За цих умов міцність лляного волокна не зменшується, а його гнучкість і відокремлюваність, порівняно з контрольним зразком, зростають відповідно на 8,3% і 6%.

На основі одержаних результатів можна зробити висновок, що плющення стебел лляної соломи в період збирання сприяє вирівнюванню фізико-механічних властивостей волокна по всій довжині, що дає можливість отримати лляне волокно з високою прядильною здатністю, придатне для подальшого використання в текстильній промисловості. Тому можна вважати, що застосування плющення стебел під час збирання льону є ефективним прийомом удосконалення процесу розстилу, який суттєво підвищує якість лляного волокна.

При проведенні експерименту було також досліджено інтенсивність впливу вищезгаданих хімічних композиційних препаратів на формування фізико-механічних показників трести. Отримані експериментальні дані свідчать, що найкращі фізико-механічні показники досягаються при обробці плющених стебел лляної соломи неіоногенним препаратом неонол АФ 9-10 з концентрацією 0,1 г/л. Результати досліджень впливу різних концентрацій фосфату карбаміду на фізико-механічні показники лляного волокна показали, що оптимальною є його концентрація 0,4 г/л. Аналогічні дослідження, проведені з моно-, ди- і полісахаридами, свідчать, що оптимальна концентрація вуглеводів у хімічній композиції для обробки плющених стебел лляної соломи становить 0,5 г/л. Для підтримання кислотності хімічної композиції на рівні від 5,6 до 6,4 використовували гідроксид калію.

На підставі проведених досліджень було розроблено рецептуру хімічних композицій, до складу яких входять такі компоненти:

композиція №1 – неонол АФ 9-10 – 10%, фосфат сечовини – 20%, гідроксид калію – до рН 5,6 – 6,4, вода – 70 %;

композиція №2 – неонол АФ 9-10 – 10%, фосфат сечовини – 20%, гідроксид калію – до рН 5,6 – 6,4, моносахарид – 7%, вода – 63%;

композиція №3 – неонол АФ 9-10 – 10%, фосфат сечовини – 20%, гідроксид калію – до рН 5,6 – 6,4, дисахарид – 7%, вода – 63%;

композиція №4 – неонол АФ 9-10 – 10%, фосфат сечовини – 20%, гідроксид калію – до рН 5,6 – 6,4, полісахарид – 7%, вода – 63 %.

Результати досліджень властивостей лляного волокна, обробленого цими композиціями, наведено в табл. 4.


Таблиця 4

Вплив хімічних композицій на фізико-механічні показники лляного волокна


Спосіб обробки стебел

Фізико-механічні показники лляного волокна


Відокремлюваність, од.

Гнучкість, мм

Розривне навантаження, даН

Композиція №1

5,8

68,0

11,0

Композиція №2

6,0

68,0

15,0

Композиція №3

6,0

70,0

16,0

Композиція №4

6,0

72,0

15,0

Контрольний варіант

5,0

65,0

9,0


Отримані результати свідчать, що найкращі фізико-механічні показники має волокно, одержане з трести, обробленої композиціями №3 і №4. Зважаючи на доступність і незначні затрати, для обробки плющених стебел лляної соломи у виробничих умовах пропонується застосовувати хімічну композицію №4, при використанні якої відокремлюваність волокна, порівняно з контрольним зразком, збільшується на 1 од., гнучкість – на 10,8%, а розривне навантаження – на 66,7%.

При проведенні експериментальних досліджень визначали також неоднорідність сировини за показниками розривного навантаження і гнучкості для таких п'яти варіантів:

  • варіант 1 – лляна солома;

  • варіант 2 – лляне волокно, одержане з трести контрольного зразка;

  • варіант 3 – лляне волокно, одержане з плющених стебел, оброблених хімічною композицією №2;

  • варіант 4 – лляне волокно, одержане з плющених стебел, оброблених хімічною композицією №3;

  • варіант 5 – лляне волокно, одержане з плющених стебел, оброблених хімічною композицією №4.

На основі одержаних результатів побудовано діаграми неоднорідності лляного волокна за показниками розривного навантаження і гнучкості, наведені на рис. 2 і рис. 3.

Зменшення неоднорідності за показниками "розривне навантаження" на 9,58% і "гнучкість" на 5,7% пояснюється тим, що під час плющення стебел лляної соломи утворюються мікроскопічні тріщини, які сприяють проникненню хімічних композиційних препаратів всередину стебла і рівномірному розвитку пектиноруйнівних мікроорганізмів у всій масі сировини, що забезпечує формування однорідних показників якості лляного волокна.

Тому можна стверджувати, що застосування в технології розстилу плющення стебел лляної соломи і їх обробка хімічними композиційними препаратами не тільки сприяють скороченню терміну розстилання, а й здатні вирівнювати якість трести за всією масою.

У роботі разом з дослідженням зміни фізико-механічних властивостей лляного волокна вивчався видовий склад мікрофлори процесу розстилу. У табл. 5 наведено дані про зміну видового складу мікроорганізмів для контрольного варіанта і для варіантів з обробкою плющених стебел лляної соломи хімічними композиційними препаратами.

У результаті досліджень встановлено, що обробка плющених стебел лляної соломи розчинами хімічних композиційних препаратів стимулює зростання кількості пектиноруйнівної мікрофлори, спричиняє зменшення кількості та