LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Український гобелен у контексті мистецької практики фольклорного напряму 1960-х - 1980-х рр.

Вісник ХДА ДМ 136 УКРАЇНСЬКИЙ ГОБЕЛЕН У КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ПРАКТИКИ ФОЛЬКЛОРНОГО НАПРЯМУ 1960-Х --1980-Х РР. Ямборко О.Я. Л ьвівська національна академія мистецтв Анотація. Через призму фольклорного напряму у вітчизняному мистецтві 1960- х -- 1980-х рр.. публікація висвітлює розвиток художньої практики українського гобелена, розглядає симптоматику цього напряму у образотворчому мистецтві та її адаптацію на ґрунті художнього текстилю. Ключові слова: фольклорний напрям, гобелен, образотворче мистецтво, декоративне мистецтво. Аннотация. Сквозь призму фольклорного направления в искусстве 1960 -- 1980- х гг. в статье рассматривается развитие украинского гобелена, освещаеся симптоматика даного направления в изоискусстве и ее адаптация на практике художественного текстиля. Ключевые слова: фольклорное направление, гобелен, изобразительное искусство, декоративное искусство. Annotation. Yamborko.O. Ukrainian gobelin in a creative field of folklore tendency of the 1960-1980s. The article reads about the development of Ukrainian tapestry via discovering the folklore tendency in Ukrainian art of the 1960-1980s. Special attention is paid to how the trend symptomatic features - thematic, iconographic are adopting in the field of artistic textile. Key words: folklor tendency, gobelin, plastic art, decorative art. Постановка проблеми. Як зазначає Галина Скляренко, навряд чи можна назвати культуру, де, як і в українській, фольклор посідав би таке помітне і вагоме місце [1, 18]. У мистецтві 60 -- 80-х, а далі й у 90-х роках фольклорний напрямок презентує одну з найяскравіших його течій. Рівень її затребуваності в мистецькому вітчизняному арт- просторі засвідчує поступальний внутрішній розвиток від декоративного фольклоризму до неофольклоризму порубіжжя 80 -- 90-х, від стилізації до складних форм самовираження митця через призму фольклорної свідомості. Головною мотивацією такого тривалого існування напряму в межах національної школи є спроможність фольклору бути актуальним, багатоаспектним в діалозі з художником. ''Таким чином, формувалась нова реальність -- фольклорна, в якій проблеми сучасності вплітались в тему народного і традиційного'' - пишеР.Яців [2, 46]. Дослідження семіотики розвитку фольклорного напряму у вітчизняному мистецтві, в окремих його видах, жанрах дозволяє оцінити як загальномистецький поступ, так і внутрішньожанрові зміни. Аналіз літератури. Фольклорна тема як одна з преферентних в українському мистецтві знайшла своє відображення й в мистецтвознавчій літературі, критиці. З початку 1960-х рр. окреме № 1/2006 137 місце цій темі належить у доробку Н.Велігоцької, приміром у монографії ''Співдружність (творчі взаємозв'язки народного і професійного мистецтва Радянської України)'' (К., 1973), у публікаціях Ю.Белічка. Фольклорний напрям неодноразово розглядався як частина практики окремих жанрів, приміром у контексті станкової графіки його торкається Р.Яців у монографії ''Л ьвівська графіка'' (1992). В 1990-х рр.. висвітленню питань образотворчого фольклоризму присвячено публікації О.Петрової. Мета публікації. Розглянути українс кий гобелен на предмет відповідності його процесам загал номистец кого життя, висвітлити фол клорний напрям як своєрідну платформу синтезу тандемів станкового - декоративного, професійного-непрофесійного мистецтв. Роботу виконано у відповідності з планом НДР Л вівс кої націонал ної академії мистецтв. Результати роботи. На протязі сорока десятиліт фол клорний напрям акумулює не тіл ки окремих митців, а й об'єднує цілі мистец кі школи. Залученіст мистців в даному напрямі охоплює усі галузі образотворчого мистецтва, при ц ому є художники чия творчіст тісно пов'язана з ним і ті, хто періодично звертают ся до тем фол клору. Потужним джерелом інспірації загал номистец кого масштабу в 60-х роках є творчістФ.Манайла, за словами І.Дзюби -- незрівнянного знавця, ''чаклуна'' народного побуту, обрядовості, демонології, мистецтва [3, 23]. Персонал ні виставки майстра в Ужгороді, Києві, Москві на початку 60-х мали великий вплив не тіл ки на художників, для яких актуал ною була система пошуків Ф.Манайла, а й стали креативним імпул сом для митців інших галузей вітчизняної кул тури. Хрестоматійним в ц ому контексті є резонансний вплив київс кої експозиції (лютий, 1962 року) полотен Ф.Манайла на кінорежисера С.Параджанова, що згодом запросив художника бути консул тантом філ му ''Тіні забутих предків'' (1963). Двох митців об'єднує спіл ніст поглядів на фол клор та напрямок образного мислення, в якому гостре, подекуди фантасмагоричне, відчуття декоративності сповнене внутрішн ої драматургії, де сусідят контрастні емоції і перш за все - рівновеликі Краса і Драма. В ц ому полягає сенс декоративної форми для Ф.Манайла. Приміром для киянина В.Зарец кого, одного з основоположників фол клорного стилю в українс кому мистецтві 60-х років [4, 19] народний фол клор за його словами ''цінний своєю орнаментал ністю'' [4, 19]. Ціл ніст , досягнута Ф.Манайлом завдяки специфічному сплаву компонентів однаково дієва у портреті, натюрморті, пейзажі. Серія ''гражд'' чи натюрморти ''Моя полиця'' Вісник ХДА ДМ 138 (1972-1973), ''Новий хліб'' (1975) візуально привабливі, позаяк позбавлені будь-якої поверхневості й однаково співмірні за формою і змістом. Фольклорне джерело за такої творчої системи залишається повністю вмотивованим і має перспективу розвитку в майстерні сучасного митця й загалом в художній творчості. Твори Ф.Манайла є харизматичними зразками фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві, їх вплив на становлення нової генерації митців незаперечний, однак рівень - не завжди досяжний. Фольклорний напрям у образотворчому мистецтві 60-х в продукує переважно декоративно-експресивні твори. На цьому етапі фольклор виявився альтернативою консервативним формам натурстанковізму та в значній мірі спричинився до реформування моделі образотворчого мистецтва від його репрезентативної монотипності до поліфонічності манер, стилів. Тематичний спектр фольклорного напряму в образотворчому мистецтві складають теми побуту, історії, сюжети інспіровані художньою літературою, народно - поетичною творчістю -- казками, легендами, піснями. Останні знайшли своє втілення й в гобелені. У процесі становлення якого починаючи з 60-х років художники часто апелюють до народної пісенної творчості, що найкращим чином сприяла декоративній природі тканого панно -- структура пісенного тексту, як музично-літературна форма виcтупає аналогом художнім формам орнаменту, арабески, а розгортання пісенної дії суголосне специфіці