LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Фізико-хімічне обгрунтування та розробка технології хімічного чищення полікапроамідних текстильних матеріалів

сушіння;

  • оцінити комплексну дію інсоляції і хімічного чищення на споживчі характеристики та структуру ПКА ниток;

  • розробити спосіб і композиції для термо- та фотостабілізації виробів, що містять капрон, у середовищі органічних розчинників.



    Наукова новизна одержаних результатів:

    • встановлені залежності між змінами фізико-механічних, фізико-хімічних властивостей та структури ПКА текстильних матеріалів під дією тепло- та масообмінних процесів під час хімічного чищення;

    • вивчені закономірності та механізми деструкції ПКА волокон під впливом фізико-хімічних факторів зношення;

    • визначені закономірності процесу сушіння ПКА текстильних матеріалів, оброблених органічними розчинниками;

    • обрунтовано механізм та розроблено спосіб дифузійної термо- та фотостабілізації виробів у середовищі органічних розчинників для поліпшення фізико-механічних властивостей текстильних матеріалів та запобігання їх деструкції.

    Практична цінність результатів роботи:

    • на основі отриманих результатів досліджень розроблено технологію хімічного чищення виробів з домішками ПКА волокон, яка забезпечує високу якість видалення забруднень із текстильних матеріалів, зберігає їх споживчі властивості і зовнішній вигляд, продовжує термін їх експлуатації в 2 - 2,5 рази;

    • розроблено спосіб і композицію для дифузійної термо- та фотостабілізації, яка дозволяє підвищити в 2 - 3 рази термо- та світлостійкість готових виробів, що містять ПКА волокна;

    • запропоновані технологічні режими обробок в знежирювальних машинах дозволяють скоротити тривалість операції сушіння в 3 рази, зменшити енерговитрати на 10% та втрати розчинників під час висушування та рекуперації на 20 - 30%;

    • проведені на Харківській та Чернівецькій фабриках хімічної чистки виробничі випробування підтвердили можливість використання термо- та фотостабілізаторів у процесі обробки виробів у знежирювальних машинах.

    Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у постановці та обгрунтуванні завдань дослідження, критичному аналізі науково-технічної і патентної літератури, виробничого досвіду в галузі хімічного чищення виробів, розробці методик та виконанні експериментальних досліджень в лабораторних та виробничих умовах, науковому обгрунтуванні одержаних результатів, розробці способу та композицій для термо- та фотостабілізації виробів, що містять капрон.

    Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались: на науково-практичних конференціях молодих вчених та студентів, Київ, ДАЛПУ, 1997, 1998 р.; на Міжнародній науково-технічній конференції "Новітні технології в легкій промисловості та сервісі", Хмельницький, 1998 р.; на Всеукраїнській науково-технічній конференції "Новітні технології у легкій та текстильній промисловості на порозі нового століття", Херсон, 1999 р.; на наукових семінарах кафедри ХТВМ та технологічного факультету ХДТУ, Херсон, 1999 р.; на розширеному засіданні кафедри хімічної технології ТУП, Хмельницький, 1999 р.

    Публікації. Публікації за темою дисертаційної роботи включають 13 найменувань, в тому числі статей в збірниках наукових праць - 6, тез доповідей на конференціях - 6, рішення на видачу патенту України - 1.

    Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 148 сторінках машинописного тексту, містить 20 таблиць, 37 рисунків, 155 найменувань бібліографічних джерел.


    ЗМІСТ РОБОТИ


    У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання дослідження, наукове та практичне значення одержаних результатів.

    У першому розділі виконано аналіз літературних джерел щодо особливостей будови та властивостей ПКА текстильних матеріалів, масо-обмінних процесів, що протікають в системі волокно – розчинник під час обробки в машинах хімічного чищення (змочування, сорбція, набухання, дифузія, десорбція). Проаналізовано роботи, які присвячені вивченню змін структури і властивостей капрону під впливом фізико-хімічних факторів зношення: органічних розчинників, температурної обробки, інсоляції та їх комплексної дії. На основі критичного аналізу вітчизняних та іноземних робіт зроблено висновок про те, що фізико-хімічні фактори зношення призводять до небажаних змін в молекулярній та надмолекулярній структурах ПКА текстильних матеріалів, що виражається у більшості випадків у погіршенні фізико-механічних властивостей, міцності, довговічності та зовнішнього вигляду виробів.

    У другому розділі наведені характеристики об'єктів дослідження та матеріалів, що використовувалися у роботі, описані методи досліджень та математична обробка одержаних результатів.

    Основні дослідження проводили з ПКА комплексною ниткою номінальної лінійної густини 29 текс, що містить 80 елементарних ниток; розчинниками хімічного чищення: перхлоретиленом (ПХЕ) та уайт-спіритом (УС); промисловими світлостабілізаторами та антиоксидантами.

    Фізико-механічні властивості текстильних матеріалів оцінювали відповідно до чинних Держстандартів.

    Зміни в молекулярній та надмолекулярній структурі волокон оцінювали методами рентгеноструктурного аналізу та ІЧ-спектроскопії. Тепло- та термостійкість капрону оцінювали методом термічного аналізу (ТГ, ДТГ, ДТА). Молекулярну масу ПКА визначали хімічним методом за кислотним та амінним числами.

    Масообмінні властивості та характеристики капілярно-пористої структури ниток визначали методом сорбції – десорбції води.

    Результати експериментів оброблені відповідно до методів сучасної математичної статистики з використанням персонального комп'ютера PENTIUM MMX 166 і програм "NUMERY", версія 2.1 (1990 р.) та EXCEL (OFFICE, 1997 р.).

    У третьому розділі представлена експериментальна частина з обговоренням результатів досліджень.

    Під час носіння одяг постійно контактує з різноманітними джерелами забруднень, для видалення яких застосовують хімічне чищення у середовищі органічних розчинників. Тому вивчили вплив органічних розчинників (ПХЕ та УС), природи забруднюючих речовин та їх комплексної дії при десятиразових обробках на властивості ПКА ниток.

    Встановлено, що сорбція ПКА нитками розчинників з пароповітряного середовища носить нормальний фіковський характер та описується експоненційною залежністю від часу:

    для ПХЕ: Мτ = -2,996 е -0,0356τ + 3,422; (1)

    для УС: Мτ = -2,148 е -0,0305τ + 2,380. (2)

    При 20С рівноважна концентрація ПХЕ у капроні складає 3,42 г/г волокна, а УС – 2,38 г/г волокна. Причому, на протязі перших 30 – 40 годин концентрація розчинників у капроні зростає швидко, після чого відбувається дуже повільне наближення системи до стану рівноваги.

    На основі кривих сорбції розрахували коефіцієнти дифузії розчинників у капрон за


  •