LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Асоціативний гобелен як етап модернізації художньої практики у 1980 - 1990-х рр.

№ 10/2005 131 3. Дун Шан Шэн, Ван Цзянь Жун. Ча ши (история чая). -- Чжецян, 2003. -- 240 с. 4. Као СюХун, ЛюКунь Хуа. Ца ваньхуа сюэ кай лунь.(введение в чайную церемонию) -- Анхуй, 2003. -- 202 с. 5. КунТехуа. Цун то ца тэн. (китайский чайный справочник).--- Пекин, 2002. -- 369 с. 6. Тё Тинин. Ца тин ту со. (Священное писание чая и картин). -- Ханьчжоу, 2003. -- 238 с. 7. Фэн Линъюй, Ши Вэйминь . Очерки по культуре Китая. -- Пекин, 2001. -- 198. 8. Цао Фан Жэнь. Жапон ца то и сы. (Легенда о японской церемонии) --- Пекин, 2001. -- 328 с. 9. Цо Пан. Кун фу ца хуа. (чайная речь о высшем мастерстве) -- Куанцоу, 2001. -- 218 с. 10. Цоу Вэн Та. Ца то. (Чайная церемония) . -- Цутянь, 2003. -- 214 с. 11. Цю Цзи Пин. Ча цзин ту со (толкование чайной книги). -- Чжецян, 2003. -- 237 с. 12. Чжоу Вэнь Тан. Ча до (Путь чая) -- Чжецян, 2003. -- 214 с. 13. Юй Юе. Чжунго ча дянь (китайский чайный сборник). -- Пекин, 2002. -- 369 с. 14. Янь Ин Хуай, Лин Цзе. Ча вэньхуа юй пин ча и шу (Чайная культура и искусство чаепития). -- Сычуань, 2003. -- 233 с. Надійшла дор едакції 11.12.2005 АСОЦІАТИВНИЙ ГОБЕЛЕН ЯК ЕТАП МОДЕРНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРАКТИКИ У 1980- 1990-Х РР. Ямборко О. Я. Львівська національна академія мистецтв Анотація. Публікація висвітлює образотворчу метаморфозу українського гобелена останньої чверті ХХ ст. -- початку ХХІ ст. Зміна поняття ''образність'' пов'язана тут актуалізацією асоціативного напрямку, а відтак з появою нової образотворчої семіотики. Рівночасно проблема проектується у площину загально мистецьких практик. Ключові слова: асоціативний гобелен, образ виразний, образ імпресіоністичний. Аннотация. Ямборко О. Ассоциативный гобелен как этап модернизации художественной практики 1980-х -- 1990-х гг. Публикация рассматривает изобразительную метаморфозу украинского гобелена последней четверти ХХ в. -- начала -- ХХІ в. Изменение понятия ''образность'' спряжено здесь с актуализацией ассоциативного направления, способствовавшего возникновению новой изосемиотики. Проблема проектируется также в плоскость практик изобразительного искусства Украины данного периода. Ключевые слова: ассоциативный гобелен, выразительный образ, образ импрессионистический. Annotation. Yamborko O. Associative tapestry as an innovation practice in the artis- tic textile of the 1980 -- 1990s. The article reads about the image metamorphosis of Віс ник ХДАДМ 132 Ukrainian tapestry in the last quarter of the XX -- the early XXI centuries. The devel- opment of imagery changes deals with activity of associative tendency that led the new semiotic. Same time this problem is regarding in general field of Ukrainian art. Key words: associative tapestry, plastic image, impressionistic image. Вступ. В другій половині 80-х років у вітчизняному художньому текстилі набуває поширення так званий асоціативний гобелен, що знаменує собою новий етап художньої практики. Його поява намітилась ще в середині 70-х років, - у статті 1975 року, аналізуючи розвиток шкіл радянського гобелена Т.Стриженова відзначає, що ''поступово на Україні, у Львові, набуває виразності й інший напрямок, не так сильно пов'язаний з традиціями, більш вільний.'' [1, 118]. Вітчизняна дослідниця А.Бєляєва у своїй рецепції українського гобелена 70---80-х років виділяє в ньому два основні напрямки: сюжетний і асоціативний, а точніше дві школи: київську та львівську [2, 26]. Постановка проблеми. Як явище, асоціативний гобелен пов'язаний із зміною поколінь, приходом нової генерації митців, що вони сьогодні визначають обличчя українського художнього текстилю. Однак ця зміна відбулася поступово маючи свої передумови серед майстрів покоління 1960-х. Процеси, речником яких став асоціативний образ у текстилі являють собою цілу низку поступових пертурбацій, що відбувалися у національній школі і призвели до метаморфози художньої моделі гобелена. В цьому контексті вирізняються дві площини проблеми: йдеться про типологічну переорієнтацію гобелена -- монументально- декоративне панно втрачає колишню актуальність і поступається декоративним, камерним формам, а пластично-візуальна презентація образу все частіше звертається до знаку, символу, художники прагнуть творити семантичний текст, певний візуальний код. Як складові єдиного цілого названі фактори становлять процес станковізації в мистецтві гобелена. Аналогічні процеси можна спостерігати практично в усіх галузях декоративного мистецтва, що дало привід дослідникам говорити про посилення в ньому станково- декоративного ухилу [3, 24]. Зростаюча станково-декоративна тенденція виформувала новий етап діалогу між декоративним і образотворчим мистецтвом і зайняла чільне місце в дискурсі їх художньої практики 1990-х років. Аналіз публікацій. Уточнення потребує титульне поняття - ''асоціативний гобелен'', його детермінуюча платформа. Трактування образу художником як відомо має кілька класифікаційних рівнів, що схематично розвиваються за принципом вертикалі - це стилізація -- інтерпретація -- асоціація. У цьому розрізі асоціація знаходиться на № 10/2005 133 найвищому рівні і презентує найскладніший зв'язок зображення з його первинним об'єктом, а відтак - реципієнта з образом. За твердженням Р.Барта, мова зображення -- це не просто передане кимсь (наприклад, суб'єктом, що комбінує знаки чи створює повідомлення) слово, це також слово, кимсь отримане, прийняте'' [4,314]. Асоціативний рівень розкриття теми найбільш складний для сприйняття. Однак це в різній мірі стосується різних типів творів. Асоціативний гобелен бере своє начало в текстильній пластиці і триває як зображувальна структура. Тож тут можна констатувати два основні типи утворення канви асоціативного образу, їх креативні формули: ''матеріал - образ'' та ''іконографія -- образ''. Активний пластично матеріал,в текстилі - нитка, волокно,фактура -- діє тактильними засобами, тобто сенсорно, і на їх основі будує образ та зв'язок з реципієнтом. Цей спосіб сприйняття умовно можна назвати ''імпресіоністичним''. Його включає також і зображувальна модель, позаяк її механізм сприйняття складніший. Іконографічний образ оперує так званими ''іконічними знаками'', ''знаками-символами'', що утворюють візуальний текст зображення. Згідно Ч.Пірсу, якому належить розробка терміну - ''іконічний знак'' - це знак, що має ряд властивостей, притаманних означуваному ним об'єкту,незалежно від того,існує цей об'єкт в дійсності чи ні [5,289]. Тобто він атрибутується як формальна сторона зображення. ''Знак-символ'' натомість пов'язаний із семантикою, приміром колір як символічний інструментарій в іконі і т. п. Їх поєднання в образотворчій композиції являє собою певну візуальну концепцію,що часто передбачає багатовекторність