LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Математика. Механіка → Формування вмінь студентів розв'язувати прикладні задачі при навчанні математики в коледжах економічного профілю

21


Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова

ДУТКА Ганна Яківна


УДК 51(077) : 378


ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ СТУДЕНТІВ
РОЗВ'ЯЗУВАТИ ПРИКЛАДНІ ЗАДАЧІ
ПРИ НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ
В КОЛЕДЖАХ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ




13.00.02 - теорія та методика навчання математики


А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук



Київ - 1 9 9 9

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.


Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Бурда Михайло Іванович,

Інститут педагогіки АПН України,

заступник директора.

Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук, професор

Хома Григорій Петрович,

Тернопільська академія народного господарства, професор кафедри вищої математики;


кандидат педагогічних наук

Соколенко Лілія Олександрівна,

Чернігівський державний педагогічний університет
ім. Т. Г. Шевченка, доцент кафедри педагогіки і психології та методики викладання математики.


Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет

ім. М. Коцюбинського, кафедра алгебри і методики математики, Міністерство освіти України, м. Вінниця.

Захист відбудеться 25 травня 1999 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.03 в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (252601, м. Київ, вул.Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (252601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).


Автореферат розісланий 22 квітня 1999 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є. В. Коршак


Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Перетворення в економічній та соціальній сферах нашого життя вимагають нових підходів до розбудови всієї системи освіти і висувають на перший план завдання розробки нового змісту освіти і нових технологій навчання, які забезпечували б високоякісну підготовку професійних кадрів, зокрема з економіки.

Підготовка спеціалістів економіки передбачає грунтовні знання з математики і вміння їх застосовувати в майбутній професійній діяльності. Дедалі зростає роль формально-логічного апарату математики, математичного моделювання, статистико-ймовірнісних методів у мікро- й макроекономіці. Математичні закономірності широко використовуються в економіці сучасного виробництва, в конкретних економічних процесах і явищах. Тому в коледжах економічного профілю особливе місце має займати математична підготовка студентів, яка дає їм змогу оцінювати та прогнозувати процеси, що відбуваються в економіці, правильно моделювати та досліджувати економічні ситуації. Крім того, математика необхідна для успішного засвоєння фундаментальних та професійно спрямованих дисциплін, які забезпечують базові економічні знання та закладають основи для подальшого вивчення спеціальних економічних дисциплін.

Усе це обумовлює необхідність посилення прикладної спрямованості курсу математики коледжів економічного профілю — реалізації методологічного, змістового й операційного зв'язку математики з практикою.

Важливим засобом прикладної спрямованості навчання математики є розв'язування задач економічного змісту. Ці задачі відображають реальні економічні ситуації, а їх розв'язання сприяє ознайомленню студентів з економічними поняттями і причинно-наслідковими зв'язками між ними (на рівні уявлення, засвоєння чи закріплення), математичними моделями в економіці, виробленню вмінь будувати та досліджувати математичні моделі економічних ситуацій, застосовувати математичні методи і закономірності в економіці сучасного виробництва, в конкретних економічних та виробничих процесах.

Задачі економічного змісту — потужний засіб розвитку економічного стилю мислення, економічного виховання, вироблення економічної грамотності. Поряд з цим, розв'язування задач сприяє виробленню математичної культури студентів, оскільки дає змогу проілюструвати процес застосування математики до розв'язування будь-яких задач, що виникають на практиці (формалізація, розв'язання задачі всередині побудованої моделі, інтерпретація).

Виробленню вмінь розв'язувати прикладні задачі приділялась належна увага психологами, педагогами-математиками, методистами і вчителями.
В дослідженнях, присвячених розв'язанню обраної проблеми, є немало цінних рекомендацій і теоретичних узагальнень.

Психологічний аспект проблеми (закономірності мислительної діяльності, механізми пошуку і прийняття рішення, переформулювання задач, моделювання як засіб пізнання та ін.) розглянуто в роботах Г. О. Балла, А. В. Брушлінського, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, А. Ф. Есаулова, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, О. М. Матюшкіна, Є. І. Машбиця, Н. О. Менчинської, В. А. Моляко, С. Л. Рубінштейна, Л. М. Фрідмана та ін.

При розробці теоретичних і методичних аспектів проблеми важливе значення мали науково-методичні роботи з обгрунтування шляхів прикладної орієнтації шкільної математичної освіти, визначення місця і ролі прикладних задач у курсі математики, особливостей процесу розв'язання, способів розв'язання (П. Т. Апанасов, М. Б. Балк, Г. П. Бевз, М. І. Бурда, Г. М. Возняк, М. Б. Гельфанд, О. С. Дубинчук, М. І. Жалдак,
М. Я. Ігнатенко, Ю. М. Колягін, А. Д. Мишкіс, Д. Пойа, З. І. Слєпкань,
І. Ф. Тесленко, В. В. Фірсов, М. І. Шкіль та ін.).

Окремі аспекти добору задач економічного змісту, вимог до розв'язання, вироблення вмінь розв'язувати задачі досліджували В. П. Берман,
Ш. А. Музенітов, О. С. Симонов, Л. О. Соколенко, І. Г. Стрельченко,
М. О. Терешин, І. М. Шапіро та ін.

І все ж проблема навчання студентів розв'язувати прикладні задачі при вивченні математики в коледжах економічного профілю залишається недостатньо розробленою. В умовах традиційного навчання рівень сформованості відповідних умінь низький.

Як показали наші дослідження, кожний третій студент не знає етапів розв'язання задач; 45% студентів допускають помилки при з'ясуванні зв'язків між економічними поняттями; близько 60% не знають структури цих задач, а 70% — методів розв'язання. Серйозні прогалини в уміннях розв'язувати задачі економічного змісту: 36% не вміють розв'язувати задачі обов'язкового рівня складності, 45% - середнього.

Ситуація, що склалася, пояснюється кількома причинами:

— методика навчання не передбачає засвоєння студентами знань про задачі (їх зміст, структуру, етапи розв'язання);

— понятійний апарат задач, причинно-наслідкові зв'язки між даними поняттями недостатньо відображають ситуації ринкової економіки, що знижує мотивацію навчання їх