LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Адаптаційні можливості лейкону при комбінованому впливі на організм високої зовнішньої температури та газоподібного формальдегіду

Мінистерство охорони здоров'я України

Харківський державний медичний університет








Івасенко Анжеліка Володимирівна


УДК 591.111.1-128.3:547.281.1


АДАПТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЕЙКОНУ

ПРИ КОМБІНОВАНОМУ ВПЛИВІ НА ОРГАНІЗМ

ВИСОКОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТА

ГАЗОПОДІБНОГО ФОРМАЛЬДЕГІДУ


14.03.03. – нормальна фізіологія





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук








Харків – 1998

Дісертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України на кафедрі нормальної фізіології


Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Савро Віталій Олександрович, Луганський державний медичний університет, завідуючій кафедрою нормальної фізіології.


Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Міщенко Віталій Петрович, Українська медична стоматологічна академія, завідуючій кафедрою нормальної фізіології.


Доктор медичних наук, професор Шевчук Віктор Григорович, Національний медичний університет, завідуючій кафедрою нормальної фізіології


Провідна установа: Інстітут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, відділ по вивченню гіпоксичних станів.


Захист відбудеться "_24_____" _грудня_____________ 1998 р. о _14__ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.03 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків-22, пр. Правди, 12)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022, м. Харків-22, пр. Леніна, 4)


Автореферат розісланий "_24_"листопаду_ 1998 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук,


Жубрікова Л.О.

ВСТУП


Актуальність теми. В загальній екологічній системі людина підлягає постійному впливу множини факторів: фізичних, хімічних і біологічних. В теперішній час серед різноманітних діючих на організм патогенних факторів істотне значення мають хімічно агресивні речовини повітряного середовища і висока зовнішня температура. Кількість людей, працюючих в умовах впливу на організм цих факторів на підприємствах текстильної, деревообробної, хімічної, гумової промисловості, складає сотні тисяч (T.Godish, 1981, Л.А.Дуева, 1983, J.M.Harrington, D.Oakes, 1984, Н.А.Баранец, 1988). При виготовленні різноманітних полімерів на основі фенолформальдегідних смол в робітничих приміщеннях концентрація формальдегіду, фенолу, діфенілпропану значно перевищує санітарні норми (О.К.Зарембо, В.С.Гуменный, 1983).

Пари формальдегіду в токсичній концентрації виявляються також на кафедрах морфологічного профілю, в гістологічних, судово-медичних, ветеринарних лабораторіях. Має місце і побутовий контакт людини з формальдегідом. Так, в останні роки в Україні в мм. Северодонецьку і Черкасах концентрація в атмосферному повітрі оксидів азоту, сірки, формальдегіду, фенолу перевищує встановлені ПДК в 3-4 рази (Г.И.Оксенгендлер, 1991, Ю.И.Губский, В.Б.Долго-Сабуров, В.В.Храпак, 1993).

Вміст формальдегіду в повітрі будинків різного типу в США коливається від 0 до 4.25 мг/м3 (при ПДК 0.011 мг/м3). Якщо при будівництві житлових будинків використовувались для ізоляції фенопласти, то концентрація формальдегіду була в межах 0.5-10.25 мг/м3. Аналіз повітря в 25 нових будинках Данії виявив середню концентрацію формальдегіду в житлових приміщеннях на рівні 0.63 мг/м3, в Швеції при обстеженні 319 будинків - порядку 0.7 мг/м3, при цьому в 38 будинках концентрація формальдегіду перевищувала 1.25 мг/м3 (H.Levin, 1981, D.L.Daggett, T.H.Sthok, 1985). Широке застосування полімерних матеріалів та їхня низька стійкість до дії високих температур з виділенням в процесі термоокислювальної деструкції і пиролізу високотоксичних газоподібних продуктів створює значну загрозу для життя і здоров'я людини (Л.М.Шафран, В.М.Стяжнин, В.И.Разин, 1980, А.П.Яворский, 1986, С.С.Сиряченко, 1995).

Особливо небезпечне виділення в повітряне середовище отруйних речовин при горінні синтетичних матеріалів. Так, при неповному згорянні поліуретану в атмосферу виділяються формальдегід, сінільна, соляна і мурашкова кислоти, метанол і ряд інших токсичних речовин (О.К.Зарембо, 1980, Р.М.Асеева, Г.Е.Заиков, 1981, Н.В.Великая, 1984).

Встановлений вплив продуктів згоряння пластмаси - формальдегіду, фенолу і алифатічних амінів на вуглеводний і ліпідний обмінні процеси (Л.Н.Щербакова, 1986, Э.П.Когерман-Лепп, Ю.П.Хуссар, Э.-Р.Й.Карелсон, 1988, А.Г.Лийгант, А.И.Лепп, 1988, Р.М.Бектемирова, Р.В.Меркурьева, 1990), на репродуктивну функцію (В.А.Гофмеклер, Т.И.Бонашевская, 1969, Р.В.Меркурьева, Н.Н.Литвинов, А.Ф.Астахова, 1983, Л.В.Китаева, П.Я.Шварцман, 1988) і кровеносну систему (Ф.Б.Эркис, М.М.Ратнан, И.Н.Безкопыльный, 1974, О.Д.Голощапов, 1976, Н.А.Подъячева, 1977).

Відома роль крові як зв'язуючої ланки функціональних систем організму. В цьому зв'язку проблема з'ясування ступеня впливу на систему крові часто несприятливих факторів, що зустрічаються у зовнішньому середовищі, надто актуальна, бо дозволяє з нових позицій розглядати патогенез ряду захворювань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках програми університету "Медицина катастроф з розробкою комплексних заходів по наданню медичної допомоги потерпілим".

Мета і задачі: визначити в динаміці ступінь впливу газоподібного формальдегіду ізольовано та в поєднанні з гіпертермією на:

  • Загальну кількість лейкоцитів та лейкоцітарну формулу;

  • Функціональний стан та метаболічну активність гранулоцитів;

  • Фізико-хімічні властивості мембран лейкоцитів;

  • Клітки кісткового мозку.

    Наукова новизна. Вперше в умовах експерименту проведене в динаміці порівняльне вивчення морфофункціонального стану гранулоцитів периферійної крові після отруєння газоподібним формальдегідом ізольовано та разом з високою зовнішньою температурою. Показано, що комбінована патологія, викликана отруєнням газоподібним формальдегідом разом з перегріванням, має свої характерні особливості, що не зводяться до суми ізольованих впливів кожного з факторів. Так, в післятравматичному періоді відбувається значне і стійке пригнічення фагоцитарної активності гранулоцитів, в той час як гіпертермія призводить, навпроти, до активізації фагоцитозу. Осмотична резистентність лейкоцитів після комбінованої травми знижується. При ізольованому впливі газоподібного формальдегіду їхня стійкість до осмотичного гемолізу зростає, починаючи з 7-ї доби.

    Комбінована травма переноситься тваринами важче, ніж ізольований вплив означених факторів. Ми спостерігали носові кровотечі у всіх тварин після перебування в камері. 15% тварин гинули після травми, у тих, що вижили, аж до 7-ї доби відзначалася 10-12% втрата маси тіла.

    Неспецифічна реакція з боку периферійної крові у вигляді нейтрофіло-, еозинофіло- і лімфоцітозу спостерігалася в першу годину як після комбінованої, так і після ізольованої дії високої зовнішньої температури та газоподібного формальдегіда, але в подальшому тільки при комбінованій травмі змінювалася пригніченням кровотворення, що виявлялося в періферійній крові лімфо- і нейтрофілопенією. У кістковому мозку відзначається більш значне, ніж при ізольованому отруєнні газоподібним формальдегідом зниження загальної кількості мієлокаріоцитів.

    При травмі що комбінувалася раніше, ніж при ізольованих впливах означених факторів,


  •