LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Адаптаційні можливості організму при виразковій хворобі та хронічному гастродуоденіті, поєднаних з хронічним холециститом та хронічним панкреатитом

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






ЗИГАЛО Ельвіра Вікторівна




УДК: 616.33+616.342+616.366+616.37J-002+

616.342-002.44:616.839:616-003.96





АДАПТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ

ПРИ ВИРАЗКОВІЙ ХВОРОБІ

ТА ХРОНІЧНОМУ ГАСТРОДУОДЕНІТІ,

ПОЄДНАНИХ З ХРОНІЧНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ

ТА ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ


14.01.02 – внутрішні хвороби



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук






Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Інституті гастроентерології АМН України, м.Дніпропетровськ


Науковий керівник:

Чл.- кор. АМН України, доктор медичних наук,

професор ФІЛІППОВ Юрій Олександрович, Інститут гастроентерології АМН України, м.Дніпропетровськ, директор.


Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук,

професор ОПАРІН Анатолій Георгієвич, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, зав. кафедрою терапії та клінічної фармакології


Доктор медичних наук, старший науковий співробітник

ФАДЄЄНКО Галина Дмитрієвна, Інститут терапії АМН України, провідний науковий співробітник відділу гастроентерології, м.Харків

Провідна установа: Дніпропетровська медична академія МОЗ України, кафедра госпитальної терапії № 1 і професійної патології


Захист дисертації відбудеться 11.04.2002 р. о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (61022, м.Харків, пр.Леніна,4)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету за адресою: 61022, м.Харків, пр.Леніна,4


Автореферат розісланий 11.03.2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доцент Л.І.Овчаренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми. Незважаючи на досягнуті успіхи сучасної гастроентерології, проблема захворювань органів травлення не втрачає своєї актуальності, враховуючи, що у структурі захворювань внутрішніх органів вони складають до 9,3 %, завдаючи суттєвої шкоди та економічних втрат (Бажан К.В. і співавт., 1997; Нагорная А.М. і спіавт., 2000).

Характерними особливостями гастроентерологічної патології є хронічний перебіг та поліморбідність, оскільки зміни розвиваються не тільки у органах-мішенях, а також і у функціонально поєднаних із ними (Залевский В.И. і співавт., 1997; Опарин А.Г. і співавт., 1997; Дзвонковская В.В. і спіавт, 1997; Дулина Н.Б. і співавт., 1997; Волошин О.И., Захарук Т.В., 1999; Лукаевич И.В., 1999; Скирда И.Ю., 2000). Сполучену гастроентерологічну патологію досить логічно можна пояснити тісними анатомічними та функціональними стосунками не тільки у системі органів травлення, а також у цілісному організмі (Ивашкин В.Т. с соавт., 1990; Христич Т.Н., Винницкая Л.Ю., 1997; Мараховский Ю.Х., 1996; Григорьев П.Я., Яковенко А.В., 1998; Решетилов Ю.И. с соавт., 1999). З порушенням функцій вегетативної нервової системи (ВНС) пов'язана низка гастроентерологічних захворювань, проте погляди дослідників на значущість окремих регулюючих механізмів та в цілому ВНС неоднозначні,часто суперечливі і міркування про роль симпатичної ланки ВНС у патогенезі гастроентерологічних захворювань, що, можна пояснити складною взаємодією гальмуючих та стимулюючих факторів нервової та гуморальної природи (Вейн А.М. і спіавт., 1997; Агулова Л.П., 1998; Голованова Е.С., 2000). Незважаючи на численні дослідження, присвячені ролі регулюючого впливу ВНС при окремих гастроентерологічних захворюваннях, подібні дослідження при сполученій патології органів травлення проводилися недостатньо. Особливо це стосується питань вивчення адаптаційних можливостей організму в умовах поєднаної патології органів травлення, хоча значущість цієї проблеми безперечна не лише щодо розуміння пато-генетичних механізмів, але й для вибору на цьому підгрунті раціональних підходів до лікування кожного хворого та профілактики розвитку у нього сумісної патології.

Для цілісного уявлення про особливості функціонального стану ВНС при різних варіантах поєднаної патології органів травлення, оцінка вегетативного балансу, участі ВНС у забезпеченні реактивності організму і формуванні адаптаційних процесів дозволить, на наш погляд, наблизитися до розуміння таких важкорозв'язуваних завдань, як фазність перебігу асоційованої патології органів травлення і з урахуванням нових знань обгрунтувати підходи до конструювання ефективного комплексного лікування.


Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом НДР Інституту гастроентерології АМН України "Розробити наукові основи удосконалення спеціалізованої допомоги населенню із сполученою патологією органів травлення з урахуванням провідних факторів ризику та адаптаційних можливостей організму" (№ держреєстрації 0196U22971).

Дисертантом особисто проведені дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи у хворих із сполученою патологією органів травлення, узагальнені результати досліджень внесені до звіту про НДР.


Мета і завдання роботи: розробка критеріїв діагностики адаптаційних можливостей організму при гастроентерологічній патології для прогнозування її розвитку та обгрунтування підходів до раціональної терапії.

У відповідності з поставленою метою визначені завдання дослідження:

1. Вивчити особливості вегетативного тонусу у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) та хронічний гастродуоденіт (ХГД), поєднаних з хронічним холециститом (ХХ) та хронічним панкреатитом (ХП).

2. Визначити характер змін вегетативної реактивності у хворих з поєднаною патологією органів травлення.

3. На основі вивчення вегетативного забезпечення діяльності дати оцінку адаптаційним реакціям організму при різних варіантах поєднаної патології органів травлення

4. Вивчити добову періодику низки гемодинамічних показників серцевого ритму і регуляторних структур і на цьому підгрунті надати оцінку адаптаційним процесам у організмі хворих із сполученою патологією органів травлення.

5. Обгрунтувати підходи до раціональної корекції функціональних зрушень