LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Адаптаційні реакції, їх значення у клініці внутрішніх хвороб

40


Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика


Радченко Олена Мирославівна


УДК: 616.1/.4 – 003.96 - 08





АДАПТАЦІЙНІ РЕАКЦІЇ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ У КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ




14.01.02 – внутрішні хвороби






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук





Київ – 2004


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівському національному медичному університеті

імені Данила Галицького МОЗ України.


Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Панчишин Марія Володимирівна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри факультетської терапії.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Чопей Іван Васильович, Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри сімейної медицини ФПДО,


- доктор медичних наук, професор Назар Павло Степанович, Київський медичний інститут УАНМ, завідувач кафедри внутрішніх хвороб,


- доктор медичних наук, Вакалюк Ігор Петрович, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії №1.



Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України (м.Київ), кафедра госпітальної терапії №2.



Захист дисертації відбудеться „ 30 „березня 2004 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при Київській медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий „24„лютого 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук

доцент Бенца Т.М.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Постійне зростання захворюваності населення, хронічний перебіг патології та недостатня ефективність лікування вимагають нових методів оцінки стану здоров'я, визначення ефективності терапії (Марачев А.Г., 2001, Апанасенко Г.Л., 2002). Відомо, що хвороба розвивається поступово через стадії донозологічних та преморбідних станів і є результатом зниження адаптаційних можливостей організму (Баевский Р.М., 2000), які Г.Сельє ототожнював з життєздатністю (Selye Н., 1973, 1977). Особливо актуальною проблема адаптації до зовнішніх факторів стала в сучасних умовах. Це зумовлено, зокрема, екологічною ситуацією в ряді регіонів України, їх радіоактивним та промисловим забрудненням. Тому виникла необхідність вивчення стану здоров'я населення з використанням інформативних критеріїв оцінки (Кундиев Ю.И. и др., 1997). Адаптаційні реакції, як відповідь організму на дію факторів довкілля та внутрішнього середовища, забезпечуються нервовими центрами, регулюючими системами (імунна, ендокринна, гемостаз) та виконавчими органами (легені, серце, судини, печінка, нирки) (Казин Э.М. и др., 2001). Тому адаптаційна концепція перспективна та необхідна для вивчення здоров'я та хвороб. Особливості адаптаційних реакцій дають можливість визначити несприятливі фактори зовнішнього та виробничого середовищ, які приводять до порушення процесів адаптації та формування хронічної соматичної патології (Кундиев Ю.И. и др., 1997). Проявом порушення адаптації є стрес-реакція, вперше описана Г.Сельє (Selye Н., 1973, 1977). З розвитком стресу в літературі поєднують післятравматичне стресове ушкодження (Boscarino J.A., Chang J., 1999; Schmitt A., 2000), синдром хронічної втоми (McKenzie R. et al., 1998; Гиріна О.М. та ін., 2001), синдром системної запальної відповіді (Bone R.C., 1996; Gartner R. еt al., 2001), деякі інші хвороби (холецистит, гастрит, депресії, новоутвори) (Anderson S., 1989; Meissner K. еt al., 1989; Waldum H.L., 1992; Irwin M., 1999). Однак стрес є не єдиною адаптаційною реакцією. Описані реакції орієнтування (Гаркави Л.Х., Кваки на М.А., Уколова Е.Б., 1968), спокійної та підвищеної активації, переактивації (Кундиев Ю.И., 1997; Гаркави Л.Х. и др., 1998), хоча їх роль у системі загального адаптаційного синдрому та розвитку тої чи іншої патології остаточно не вивчена. Постулюючи універсальність загального адаптаційного синдрому, ми приходимо до необхідності вивчення впливу загальних адаптаційних реакцій на виникнення та наслідки патологічного процесу, результати його терапії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах наукової тематики кафедри факультетської терапії Львівського національного медичного університету "Клінічний перебіг, якість життя та особливості метаболізму ліпідів і системи зсідання у пацієнтів з внутрішньою патологією на фоні гіпохолестеролемії" (номер державної реєстрації 0101U009234). Дисертантом написані розділи „Адаптаційні реакції при різному рівні холестеролу крові", „Особливості запалення як складової частини процесу адаптації у пацієнтів з різним рівнем холестеролу крові".

Мета роботи. Підвищення наукової обґрунтованості та оптимізація оцінки перебігу та визначення ефективності лікування хвороб внутрішніх органів шляхом використання загальних неспецифічних адаптаційних реакцій.

Завдання дослідження. 1. Вивчити розповсюдження загальних неспецифічних адаптаційних реакцій залежно від віку та статі пацієнтів, виявити сезонні та добові ритми, закономірності їх переходу в інші типи.

2. Визначити стан тимуса, селезінки та наднирників у експериментальних тварин з різними типами адаптаційних реакцій.

3. Вивчити вплив нестероїдних протизапальних препаратів, які часто застосовуються у клініці внутрішніх хвороб, на розвиток адаптаційних реакцій в експерименті.

4. Охарактеризувати стан нервової, ендокринної, імунної систем; запальну відповідь на пошкодження; гемостазіологічні параметри та деякі показники ліпідного обміну, функцію зовнішнього дихання та гемодинамічні параметри при кожному типі адаптаційних реакцій.

5. Дослідити особливості перебігу хвороб внутрішніх органів (бронхіальна персистуюча астма, хронічний обструктивний бронхіт, позалікарняна пневмонія, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, гастрит, пептична виразка, хронічний гепатит, цироз печінки, гломеруло- та пієлонефрит, цукровий діабет) залежно від типу та характеру загальної