LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Адаптаційно-пристосувальна діяльність та механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму під впливом електромагнітних полів при їх нормуванні у довкіллі

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ
ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ



БЕЗДОЛЬНА Ірина Станіславівна



УДК 613.648.2:612.06:614.875



АДАПТАЦІЙНО-ПРИСТОСУВАЛЬНА
ДІЯЛЬНІСТЬ ТА МЕХАНІЗМИ
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ
РЕОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ
ОРГАНІЗМУ ПІД ВПЛИВОМ
ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ
ПРИ ЇХ НОРМУВАННІ У ДОВКІЛЛІ





14.02.01 — гігієна





Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук






Київ — 2003










Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України


Науковий консультант: доктор біологічних наук, с. н. с.

Томашевська Людмила Анатоліївна,

Інститут гігієни та медичної екології АМН України, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Гамалія Микола Федорович

Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, завідувач відділом

доктор біологічних наук, професор

Лось Іван Павлович — Науковий центр радіаційної медицини АМН України, завідувач відділом

доктор медичних наук, с. н. с.

Гвозденко Людмила Андріївна — Інститут медицини праці АМН України, завідуюча лабораторією


Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра гігієни та екології людини, м. Київ

Захист відбудеться 23.05.2003 року о _10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України (02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (м. Київ, вул. Попудренка, 50).


Автореферат розіслано 23.04.2003 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У період індустріалізації кількісні та якісні параметри електромагнітного фону Землі зазнали суттєвих змін і цей процес продовжує зростати швидкими темпами в зв'язку з впровадженням нових технологій, збільшенням енергоємності виробництва, розвитком засобів радіозв'язку (Думанський Ю.Д., Сердюк А.М., Лось І.П., 1971; Дунаев В.Н., Быстров В.В., Боев В.М., 1998; Бездольна І.С., ДуманськийВ.Ю.,БіткінС.В.,Томашевська Л.А., Андрієнко Л.Г., 1999; Довгуша В.В., Тихонов М.Н., 2000, та ін.).

Багаточисленні медико-біологічні дослідження вказують на екологічну значущість антропогенних електромагнітних випромінювань (ЕМВ), під впливом яких змінюються фізіологічні та морфологічні властивості живих організмів (Думанський Ю.Д., 1999; Вилесов Д.В., Кармашев В.С., Никитина В.Н., 1999; Томашевська Л.А., Бездольна І.С., 2000 та ін.), порушується потенційна реактивність біологічних систем (Kheifets L., Sussman S., Preston-Martin S., 1999; Симоненко В.Б., Чернецов В.А., Лютов В.В., 1998), виникають патологічні форми реагування (Kheifets L.I., 2001, Тестов Б.В., 1998 та ін.), що, можливо, є результатом відставання еволюційно сформованих та генетично закріплених адаптаційних функцій організму від стрімких змін електромагнітних констант навколишнього середовища.

Одними з основних джерел, які формують електромагнітну ситуацію селітебних територій є радіотехнічні об'єкти (РТО) декаметрових хвиль (радіотрансляційні станції) і високовольтні енергетичні установки (лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пристрої). Перші випромі-
нюють електромагнітну енергію у високочастотному (3–30 МГц), другі — у промисловому (50 Гц) діапазонах хвиль. Збільшення потужності цих об'єктів приводить до суттєвого зростання потенційно небезпечних рівнів ЕМП у довкіллі і викликає необхідність наукового обгрунтування гігієнічних регламентів електромагнітних випромінювань для умов населених місць.

Загальновизнаною основою розробки гігієнічних нормативів є біологічне обгрунтування безпеки гранично-допустимих рівнів електромагнітних факторів (ЕМФ) у навколишньому середовищі. Визначальним при розробці регламентів є вирішення задач дослідження функціонального стану різноманітних за якістю і локалізацією органів та систем, що забезпечують сукупну адаптаційно-пристосувальну діяльність організму як цілісної системи з різними рівнями організації. Вирішення цих задач сприяє розробці профілактичних заходів і базується на визначенні основних ланок як механізмів несприятливого впливу ЕМВ, так і формування пристосувальних реакцій організму, що вимагає диференційованих підходів оцінки біолого-гігієнічної значущості з урахуванням технічних і фізичних параметрів джерел електромагнітних випромінювань та амплітудних, частотних і просторово-часових характеристик ЕМП. Але якщо питанням несприятливого впливу ЕМП присвячена значна кількість наукових праць, то формування пристосувальних реакцій організму, управління фізіологічними функціями і упорядкування належним чином різних інтегративних рівнів у єдину функціональну систему для здійснення специфічно відповідальної реакції адаптації майже не досліджені. Нечисленність таких досліджень не дозволяє визначити механізми розвитку та становлення адаптаційно-пристосувальної діяльності і формує однобічні, а тому і не завжди вірні уявлення про загальні закономірності роботи організму в умовах впливу ЕМП. Фрагментарність подання цієї проблеми у науковій літературі не дозволяє розкрити структурні основи формування відгуку різних інтегративних рівнів організму та механізми їх функціональної реорганізації під впливом ЕМП високих та промислової частот, а також сумісної дії ЕМП 50 Гц + цезій-137, що є нагальним для умов України в зв'язку з аварією на ЧАЕС, яка обумовила сумісну дію неіонізуючих та іонізуючих випромінювань у потерпівших регіонах.

Викладене обумовило актуальність проведення даної роботи, в якій представлено теоретичне обгрунтування та експериментальна розробка наступних питань: причинно-наслідковий зв'язок реформування функціонального стану організму; специфіка енергетичних, пластичних, захисних та інформаційних процесів; формування адаптаційно-компенсаторних реакцій; регуляторне забезпечення і кооперативна взаємодія фізіологічних систем різного рівня організації; методологічні підходи розробки гігієнічних нормативів і критерії оцінки функціонального стану мозку, що дозволило сформулювати загальні кон-
цептуальні основи адаптаційно-пристосувальної діяльності організму, детермінованої його взаємодією з антропогенними ЕМФ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами.