LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Адаптивні можливості серцево-судинної системи дітей шкільного віку та шляхи їх оптимізації

Київський національний університет

імені тараса шевченка









БОГДАНОВСьКА НАДІЯ ВАСИЛІВНА





УДК: 612.1 – 053.5






АДАПТИВНі МОЖЛИВОСТі

серцево-судинної системи ДІТЕЙ

ШКІЛЬНОГО ВІКУ та шляхи їх ОПТИМІЗАЦІЇ







03.00.13 – фізіологія людини і тварин





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук













Київ – 2004


Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі фізичної реабілітації Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України



Науковий керівник: доктор біологічних наук, доцент

Маліков Микола Васильович,

Запорізький державний університет,

завідувач кафедри фізичної реабілітації



Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Горго Юрій Павлович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фізіології людини і тварин


доктор біологічних наук, доцент

Фурман Юрій Миколайович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації




Провідна установа:

Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, м. Київ




Захист відбудеться "19" січня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд. 215.

Поштова адреса: 01033, Київ, вул. Володимирська, 64, біологічний факультет.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58.



Автореферат розісланий "15" грудня 2004 р.








Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Цимбалюк О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. На сьогодні відзначається істотне погіршення функціонального стану організму дітей різного віку (И.И. Пуртов, 1995; В.В. Фадеев, 1997; Н.А. Агаджанян, 1998; В.Р. Кучма, 1998; М.В. Антропова с соавт., 2000). Важливість цієї проблеми важко перебільшити, оскільки в найближчі десятиліття діти 90-х років будуть визначати рівень добробуту країни, її економічний, науковий і культурний потенціал (Е.Н. Антипенко, 1996; Э.Р. Валеева, Н.В. Скудных, 1997; В.М. Сахно, 1997; А.И. Воложин, Е.К. Субботин, 1998; М.В. Одрехівський, 1998; Л.В. Квашніна, 2000).

На думку ряду дослідників, в основі істотного погіршення функціонального стану дитячого організму лежить певний комплекс причин, провідну роль серед яких відіграє виражене зниження адаптивних можливостей організму, що розвивається, не здатного до адекватної відповіді на несприятливі впливи зовнішнього оточення (Р.М. Баевский, 1988; Л.Х. Гаркави с соавт., 1990; J. Kummer, 1998; Ф.И. Комаров, 2001; Э.М. Казин с соавт., 2002).

Відомо, що головне місце у формуванні оптимальної адаптивної реакції організму належить серцево-судинній системі (А.А. Виру, 1980; Н.М. Амосов с соавт., 1985; А.А. Айдаралиев с соавт., 1988; Р.М. Баевский, А.П. Берсенева, 1993; F.M. Pollard, 1997; Ю.С. Ванюшин, Ф.Г. Ситдиков, 2001). У зв'язку з цим вивчення адаптивних можливостей апарату кровообігу дітей різного віку та статі, пошук періодів суттєвого зниження компенсаторно-пристосувальних реакцій, своєчасне впровадження корекцийних заходів в "критичні" вікові періоди адаптаціогенезу є одним із найактуальніших питань сучасної фізіології (А.Г. Хрипкова с соавт., 1990; В.С. Фомин, 1996; Ю.А. Ямпольская, 1998; В.В. Андрух, 2000; Ф.И. Комаров, 2001).

Не менш важливим завданням представляється також розробка нових методів кількісної оцінки поточних адаптивних можливостей системи кровообігу у зв'язку із значною роллю цього показника в системі оперативного контролю за загальним функціональним станом організму.

Актуальність і практичне значення зазначеної проблеми і були передумовою для проведення нашого дослідження. Воно спрямоване на вивчення вікових особливостей адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків. Також передбачалося розробити новий метод оцінки адаптаційних можливостей організму і запровадити комплекс реабілітаційних заходів що оптимізують функціональний стан учнів у "критичні" вікові періоди адаптаціогенезу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною наукових програм біологічного факультету, кафедр фізіології і фізичної реабілітації Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України, а також Міжнародного проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я і ЮНЕСКО "Європейські мережі шкіл сприяння здоров'ю".

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження став аналіз вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи дітей від 7 до 18 років, а також апробація нового методу оцінки адаптивних можливостей системи кровообігу і програми реабілітаційних заходів щодо їх оптимізації.

Задачі дослідження:

На основі аналізу літературних даних за темою дослідження визначити стан питання щодо висвітлення проблеми адаптації організму дітей шкільного віку до факторів зовнішнього оточення та причин погіршення їх адаптивних можливостей у сучасних умовах життя.

Вивчити особливості адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи школярів різної статі віком 7-18 років.

Виділити основні вікові періоди суттєвого погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану школярів.

Розробити й експериментально обґрунтувати метод визначення адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму, що враховує рівень функціонування системи кровообігу, ступінь функціональної напруги її регуляторних механізмів, вікові й морфофункціональні характеристики обстежуваного.

Розробити й експериментально обґрунтувати програму корекційних заходів щодо оптимізації адаптивних можливостей і функціонального стану учнів у "критичні" періоди адаптаціогенезу.

Об'єкт дослідження – вікова динаміка адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи дітей, підлітків та юнаків.

Предмет дослідження – шляхи оптимізації адаптивних можливостей і функціонального стану організму школярів.

Методи дослідження. Для вирішення поставленої мети і задач у роботі використовувалися такі фізіологічні методи: традиційні методи реєстрації частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ); розрахункові методи визначення систолічного (СОК) і хвилинного (ХОК) об'ємів крові; варіаційна й амплітудна пульсометрія; визначення адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (АП) за методами Р.М. Баєвського і М.В. Малікова;