LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препаратів перстачу прямостоячого у хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом

препаратів перстачу прямостоячого на кислотоутворюючу функцію шлунка і моторику жовчного міхура в "гострих" фармакологічних дослідженнях та при курсовому лікуванні хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ.

2. Ендоскопічним та гістоморфологічним методами оцінити вплив курсового застосування препаратів перстачу прямостоячого на стан слизової оболонки гастродуоденальної зони, на ступінь її обсіювання Helicobacter pylori (НР) у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ.

3. Дослідити вплив курсового лікування із застосуванням препаратів перстачу прямостоячого на динаміку показників пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ) та деяких показників системи глутатіону в крові хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ.

4. В умовах норми in vitro вивчити вираженість мембраностабілізуючих властивостей настоянки перстачу прямостоячого на еритроцитах донорів. На моделі експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони у здорових щурів дослідити вплив настоянки перстачу прямостоячого на ПОЛ, деякі показники системи глутатіону, рівень окислювальної модифікації білків, вміст молекул середньої маси та стан слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК).

5. Розробити, науково обгрунтувати і апробувати у клініці внутрішніх хвороб спосіб застосування препаратів перстачу прямостоячого у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ та оцінити їх терапевтичну ефективність.

Об`єкт дослідження – хворі на хронічний гастродуоденіт, поєднаний з хронічним некаменевим холециститом у період загострення – 124 особи; білі щури-самці з моделлю ерозивно-виразкового ураження слизової оболонки шлунка і ДПК – 70 тварин.

Предмет дослідженнянастоянка і відвар перстачу прямостоячого в комплексній терапії хворих наХГД у поєднанні з ХНХ.

Методи дослідження. З метою оцінки впливу курсового застосування настоянки і відвару перстачу прямостоячого у хворих використовували загальноклінічні методи дослідження, біохімічні показники про- і антиоксидантної систем крові. Для дослідження дії фітопрепарату на секреторну функцію шлунка, гістоморфологічні зміни слизової оболонки шлунка і ДПК, функціональний стан жовчного міхура використовували методи гастроінтестинальної ендоскопії з біопсією слизових оболонок і подальшим гістологічним дослідженням та вивченням ступеня хелікобактерного обсіювання, мікрозондову інтрагастральну рН-метрію, динамічну ехохолецистографію.

У тварин з експериментальною моделлю ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і ДПК вивчали в динаміці дію настоянки перстачу прямостоячого, як монотерапевтичного засобу, на параметри про- і антиоксидантних систем у печінці і крові, стан окислювальної модифікації білків та вміст молекул середньої маси в крові, а також морфологічні зміни в слизовій оболонці шлунка і ДПК.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені особливості та часові аспекти дії настоянки і відвару перстачу прямостоячого на кислотоутворюючу функцію шлунка при одноразовому введенні препаратів, яка проявлялась в стимуляції кислотоутворення при початковій гіпоацидності і нормоацидності. Доведений їх позитивний вплив на зазначені параметри при початковій гіпоацидності в курсовому лікуванні хворих на ХГД із супутнім ХНХ. Виявлено різнонаправлену (холеретично-холецистокінетичну) дію препаратів перстачу прямостоячого на моторно-евакуаторну функцію жовчного міхура у хворих на ХГД із супутнім ХНХ, яка залежала від початкового об`єму жовчного міхура, активності запального процесу в жовчному міхурі та в слизовій оболонці гастродуоденальної зони і стану кислотоутворюючої функції шлунка.

Вперше ендоскопічним та гістоморфологічним методами доведений сприятливий вплив курсового застосування препаратів перстачу прямостоячого на стан слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ, що виявлялося в наявності протизапальних, репаративних, помірних антихелікобактерних властивостей перстачу прямостоячого.

Вперше вивчені зміни інтенсивності вільнорадикального окислення ліпідів та захисних протирадикальних систем (системи глутатіону) у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ у динаміці курсового прийому препаратів перстачу прямостоячого і доведена наявність антиоксидантної дії фітопрепаратів. Останнє в комплексі з іншими позитивними ефектами перстачу прямостоячого сприяло прискоренню регресу основних клінічних проявів захворювань та дало можливість патогенетично обгрунтувати методику застосування фітопрепаратів у комплексному лікуванні хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ.

Вперше встановлені виражені мембраностабілізуючі властивості настоянки перстачу прямостоячого in vitro на еритроцитах здорових донорів. В умовах експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони здорових щурів вперше виявлені антиоксидантні властивості настоянки перстачу прямостоячого, корегуюча дія на стан окислювальної модифікації білків, вміст молекул середньої маси та доведений її сприятливий протизапальний і репаративний вплив на слизову оболонку шлунка та ДПК.

Практичне значення одержаних результатів. Позитивна стимулююча дія на шлункове кислотоутворення при гіпоацидності та виражений холекінетичний і холеретичний ефекти препаратів перстачу прямостоячого при різних дискінезіях жовчного міхура, дозволяють рекомендувати їх в якості ефективного ад`ювантного лікувального засобу різнопланової дії при лікуванні хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ.

Виявлені антиоксидантні властивості настоянки і відвару перстачу прямостоячого дають підставу для застосування його з метою корекції порушень про- і антиоксидантних систем крові у хворих на ХГД у поєднанні з ХНХ.

Успішно апробовані та впроваджені у практику лікування ХГД із супутнім ХНХ настоянка та відвар перстачу прямостоячого сприяють покращанню результатів лікування, більш швидкому досягненню клінічної ремісії цих недуг та подовженню її тривалості, спричиняють зменшення частоти рецидивів захворювань, а також усунення вторинних порушень функції кишечника по типу проносів.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику терапевтичних відділень 3-ої міської клінічної лікарні м. Чернівці, Чернівецької обласної клінічної лікарні, клінічної міської лікарні м. Херсон, Дунаєвецької районної лікарні Хмельницької області, обласної клінічної лікарні м. Хмельницький. Основні положення та висновки роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрах терапевтичного профілю та медичної хімії Буковинської державної медичної академії. За матеріалами дисертаційної роботи отримана приоритетна довідка про подання заявки на винахід (реєстраційний номер 2001010516 від 23.01.2001р.).

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримання результатів є основним і полягає у визначенні мети та завдань даного дослідження, вибору об`єму та методів дослідження, здійсненні патентно-інформаційного пошуку, аналізі наукової літератури з обраної проблеми. Самостійно проводився підбір і клініко-анамнестичне обстеження 124 хворих,