LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препаратів перстачу прямостоячого у хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом

ексудативної фази процесу, лейкоцитарної і макрофагальної інфільтрації, посиленням проліферації клітин. Почасти, така дія перстачу зумовлена антиоксидантним і мембраностабілізуючим ефектами, що було доведено експериментально і клінічно. Завдяки цьому стабілізуються лізосомальні, мітохондріальні і цитоплазматичні мембрани, знижується проникність капілярів. Протизапальний ефект може бути зумовлений здатністю біологічно активних речовин перстачу прямостоячого (процианідінів, катехінів) до інгібіції циклооксигенази та еластази, що підтверджено експериментальними дослідженнями (H. Tunon, C. Olavsdotter, L. Bohlin, 1995; M.A. Bos et al., 1996).

2. Флавоноїди, які входять до складу перстачу прямостоячого (кверцетин, ізокверцетин, лейкоантоцианідини, хлорогенова та елагові кислоти та ін.) стимулюють жовчоутворення, викликаючи холеретичний ефект. За рахунок можливого позитивного впливу складників перстачу прямостоячого на інтимні механізми дії гастроінтестинальної системи, покращується моторика жовчного міхура. Найбільш вірогідно це відбувається за рахунок безпосереднього впливу на секрецію холецистокініна, секретина або/і ліквідації запалення слизової дванадцятипалої кишки, як основного місця синтезу, накопичення і екструзії цих гормонів. Внаслідок нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура ліквідується жовчезастійний синдром і підвищений тиск у серединнопечінкових протоках, які анатомічно тісно пов`язані з гепатоцитами.

3. Внаслідок вираженої мембраностабілізуючої і антиоксидантної дій перстачу прямостоячого, здатності нормалізувати стан окислювальної модифікації білків (за даними експериментальних досліджень), завдяки наявності в його складі життєво важливих амінокислот (Ю. Василяускас, 1982), спостерігається позитивний вплив фітопрепаратів на слизову оболонку гастродуоденальної зони. Це реалізується шляхом покращання репаративних, метаболічних процесів у ній, підвищення резистентності слизової до несприятливих факторів. Нормалізація дисбалансу між про- та антиоксидантними системами, попередження і зупинка надмірних патологічних окислювальних змін білкових структур також створює кращі умови для функціонування гепатоцитів та продукції жовчі.

Спостереження за хворими, проведені впродовж року, за віддаленими результатами показало, що в залежності від давності захворювань, віку пацієнтів, вдалося зменшити кількість рецидивів у 1,5-1,7 рази та подовжити тривалість ремісії в 1,4-1,6 рази. При виникненні рецидивів останні характеризувалися м`якістю клінічних проявів, можливістю їх ліквідації в амбулаторних умовах за допомогою лише препаратів перстачу прямостоячого протягом 2-3 тижнів.

Проведені дослідження свідчать про доцільність використання даних фітопрепаратів в комплексному лікуванні хворих на ХГД із супутнім ХНХ та необхідність подальших наукових досліджень і розробки нових лікарських засобів із вмістом перстачу прямостоячого.


Висновки

1. У дисертаційній роботі клініко-патогенетично обгрунтована доцільність і вдосконалена методика застосування настоянки і відвару перстачу прямостоячого в лікуванні хворих на хронічий гастродуоденіт, поєднаний з некаменевим холециститом, що у сукупності вирішує актуальне завдання сучасної гастроентерології.

2. Одноразовий прийом настоянки або відвару перстачу прямостоячого призводить до стимуляції шлункового кислотоутворення при початкових гіпоацидності і нормоацидності та викликає холецистокінетичну і холеретичну дії різнонаправленого характеру. Швидкість появи цих впливів, їх інтенсивність і тривалість залежать від поширеності та глибини морфологічних змін гастродуоденальної слизової оболонки, початкового стану кислотоутворюючої функції шлунка, від вираженості запалення і функціонально-структурних змін у жовчному міхурі.

3. У хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з некаменевим холециститом курсовий прийом настоянки та відвару перстачу прямостоячого покращує стан секреторно-кислотоутворюючої функції шлунка при знижених її показниках, сприяє нормалізації ендоскопічної картини та морфологічного стану слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, здебільшого за рахунок усунення компонентів запально-дистрофічного характеру, зменшує ступінь хелікобактерного обсіювання, викликає зменшення та нормалізацію дискінетичних розладів жовчовивідних шляхів, регресію запальних змін у жовчному міхурі.

4. Курсове застосування препаратів перстачу прямостоячого покращує функціонування антиоксидантної системи організму хворих, активуючи систему глутатіону і послаблюючи інтенсивність процесів пероксидного окислення ліпідів. Це підтверджується також наявністю нормалізуючого впливу настоянки перстачу прямостоячого, яка застосовувалась впродовж 14 днів, на показники оксидантної та протиоксидантної систем печінки і крові експериментальних тварин за умов ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони та мембраностабілізуючої дії фітопрепарату в широкому діапазоні in vitro.

5. Комплексне курсове лікування з застосуванням препаратів перстачу прямостоячого у хворих на хронічний гастродуоденіт із супутнім хронічним некаменевим холециститом прискорює регрес основних клінічних синдромів захворювань, сприяє покращанню якісних показників життя. Препарати перстачу прямостоячого спричиняють більш чіткий вплив на прояви хронічного гастродуоденіту, ніж хронічного холециститу, а також усувають супутні функціональні порушення кишечника зі схильністю до проносів. Настоянка та відвар перстачу прямостоячого є важливим ад`ювантним засобом різнопланової дії, застосування якого з лікувально-профілактичною метою покращує ближні та віддалені результати лікування, дозволяє знизити частоту рецидивів захворювань (в 1,5-1,7 рази) та подовжити тривалість ремісії (в 1,4-1,6 рази).


Практичні рекомендації

1. Рекомендується використання препаратів перстачу прямостоячого з метою підвищення ефективності комплексного лікування хворих на хронічний гастродуоденіт у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом.

2. У комплексне лікування даного контингенту хворих препарати перстачу прямостоячого доцільно призначати у вигляді настоянки (1:5) по 30-35 крапель або відвару (10,0:200,0) по 30 мл тричі на день за 30-40 хвилин до їди при початковій гіпоацидності, за 20-25 хвилин при нормоацидності, за 10-15 хвилин до їди при гіперацидності. Терміни тривалості прийому лікарських форм перстачу прямостоячого складають від 16 до 28 днів і визначаються вираженістю дискінетичних та морфологічних змін гастродуоденальної слизової оболонки і жовчного міхура, ступенями порушення оксидантних та антиоксидантних систем.

3. З метою зниження частоти рецидивів і подовження тривалості ремісії на амбулаторному етапі пропонуються повторні профілактичні курси застосування препаратів перстачу прямостоячого при появі перших ознак загострення в якості монотерапії, тривалістю 2-3 тижні, два-три рази протягом року в раніше опрацьованій разовій і добовій дозах та часовому регламенті,