LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препарату "Куріозин" при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів

18


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ







ДЗІХ Олег Іванович







УДК.617.525-007.24-06:616.71-007.234]-08







Клініко - патогенетичне обґрунтування застосування препарату куріозин при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів





14.01.22 - стоматологія






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук







Івано-Франківськ – 2006







Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Черкашин Степан Іванович, Тернопільський

державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри

стоматології


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ПЮРИК Василь Петрович, Івано - Франківський

державний медичний університет МОЗ України,

кафедра хірургічної стоматології, завідувач

кафедри

доктор медичних наук, професор

ПОТАПЧУК АнатолійМефодійович,

завідувач курсу стоматології кафедри

факультетської хірургії медичного факультету

Ужгородський національний університет,

МОН України



Провідна установа: Національний медичний університет ім.

О.О.Богомольця, кафедра хірургічної стоматології




Захист дисертації відбудеться " 8 " вересня 2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,2).






З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Галицька,7).


Автореферат розісланий " 15 " липня 2006 року.







Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О.І.Дєльцова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. На сьогодні артрози є однією з найбільш поширених патологій скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС). Різноманітними захворюваннями СНЩС страждає, за даними різних авторів, від 20,0 % до 83,4 % населення (Бернадський Ю.І., 2003; Хватова В.А., 1997), причому 40 % із них хворіє на артроз СНЩС. Особливості будови та функції СНЩС обумовлені силою та тонусом жувальних м'язів, конфігурацією суглобових поверхонь, формою внутрішньосуглобового диска, сумки та зв'язок, прикусом тощо (Харьков Л.В., 2003). При порушені рівноваги між навантаженням на СНЩС і фізичною витривалістю його тканин, а саме при зміні оклюзії і артикуляції зубів, неправильного однобічного жування, помірної, але частої травми суглоба, помилок у протезуванні, зростає ризик розвитку артрозу (Тимофеев А.А., 2002; Дьердь Сабо, 2005). Усе це створює проблему дегенеративних уражень складових суглоба, яка є актуальною для стоматології.

Дані лише клінічного та рентгенологічного дослідження при хронічних артрозах часто є недостатніми як для встановлення правильного діагнозу, так і для призначення адекватного, високоефективного лікування. Це є однією з причин того, що патологічний процес при артрозах СНЩС часто ускладнюється вираженими органічними зміни складових елементів СНЩС (Бернадский Ю.И., 2003; Тимофеев А.А., 2002). Водночас мало уваги приділяється дослідженню суглобової рідини при даній патології. Серед опрацьованих нами доступних у літературі наукових праць нам не вдалось знайти робіт, присвячених детальному розгляду цієї проблеми. У кращому випадку в деяких статтях були проаналізовані рентгенологічні зміни (Байков Д.Э., Муфазалов Ф.Ф., Герасимова Л.П., Байкова Р.И., 2000; Давлетшин Н.А., Исхакова Г.Р., 2000; Дергилев А.П., 1997; Сысолятин П.Г., 2000; Рижик В.М., Дудій П.Ф., Рузін Г.П., 1995).

При діагностиці хронічних артрозів не приділяється також достатння увага змінам зі сторони системи імунітету, хоча є дані про їх взаємозв'язок з ураженням суглобів. При патології СНЩС відмічається зростання рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), що можуть інфільтрувати ендотелій та синовіальну оболонку суглоба й істотно погіршувати перебіг патологічного процесу (Златьев С.Т., 1985).

Недостатньо вивченим продовжує залишатися стан кісткової тканини в патогенезі розвитку хронічних артрозів СНЩС. За даними H.M. Frost (1997), на тлі дефіциту мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) вірогідно частіше виникають дистрофічно-резорбційні процеси в тканинах пародонта. Разом із тим В.П. Пюрик (2003), застосування природнього біополімеру - куріозину, вважає перспективним напрямком у стоматології.

Таким чином, актуальність проблеми зумовлена невизначеністю методів ранньої діагностики, відсутністю патогенетично обґрунтованих підходів до комплексного лікування хворих на хронічні артрози СНЩС, що враховували б показники імунної реактивності організму, МЩКТ та показників стану синовіальної рідини СНЩС.

Із огляду на це, ми вирішили вдосконалити та впровадити в клінічну практику високоефективний спосіб лікування хворих на артроз СНЩС внутрішньосуглобовими ін'єкціями гіалуронату цинку (куріозину) з урахуванням функціональної спроможності імунної системи, стану МЩКТ та складу суглобової рідини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шпитальної терапії № 2 Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського та "Профілактика вторинного остеопорозу та диференційований підхід до лікування", № держ. реєстрації 0101U001318. Дисертант був співвиконавцем теми.

Мета дослідження: Удосконалити діагностику хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів на основі вивчення стану суглобової рідини, імунної реактивності і мінеральної щільності кісткової тканини і підвищити ефективність лікування шляхом локального застосування куріозину в поєднанні з фосамаксом.

Завдання дослідження:

1. Провести клініко-лабораторне та рентгенологічне обстеження хворих з хронічними артрозами СНЩС, вивчити характер суглобової рідини, показники системи імунітету та стан МЩКТ.

2. Удосконалити методику лікування хворих на хронічний артроз СНЩС з застосуванням внутрішньосуглобового введення куріозину.

3. Оцінити методику корекції дефіциту кісткової тканини у хворих з хронічними артрозами СНЩС.

4. Обґрунтувати ефективність та переваги розробленого методу лікування хворих із артрозом СНЩС, вивчивши його вплив на показники синовіальної рідини суглобів, імунної системи організму та мінеральної щільності кісткової тканини.

Об'єкт дослідження: хворі на хронічний артроз