LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препарату "Куріозин" при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів

скронево-нижньощелепного суглоба.

Предмет дослідження: вплив куріозину і фосамаксу у хворих на хронічний артроз СНЩС при їх комплексному лікуванні.

Методи дослідження: Клінічні методи дослідження стану зубощелепної системи. Визначення складу синовіальної рідини СНЩС (за кольором, щільністю, в'язкістю, муциновим згустком, цитозом, рівнем білка). Імунологічне дослідження (вміст Т і В-лімфоцитів, кількість CD72+ і CD3+ у верографічному градієнті, вміст імуноглобулінів (IgA, IgM, IgG), концентрація ЦІК, коефіцієнт автоімунізації (Ка). Визначення МЩКТ осьового скелету на рівні L1-L4. Рентгенологічне обстеження СНЩС.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше обґрунтовано доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини при хронічних артрозах СНЩС, що значно прискорило встановлення остаточного діагнозу та вибір оптимального лікування.

Уперше встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози СНЩС, а саме: остеопенії у 16,7 % і остеопорозу в 30,0 %, остеосклерозу у 23,3 %.

Виявлено порушення окремих показників імунної системи у хворих на артроз СНЩС: депресія Т-системи імунітету, тенденція до активації гуморального імунітету і зниження неспецифічної резистентності організму.

Патогенетично обґрунтовано та доведено позитивний вплив внутрішньосуглобового введення куріозину на клінічний перебіг та динаміку лабораторних показників у хворих на хронічний артроз СНЩС.

Доведено, що комплексне лікування хронічних артрозів СНЩС внутрішньосуглобовим введенням куріозину та застосування фосамаксу при дефіциті МЩКТ призупиняє деструкцію суглобових поверхонь, сприяє покращенню функції суглоба та підвищує мінеральну щільність кісткової тканини.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження дозволили вдосконалити, науково обґрунтувати, апробувати методику застосування внутрішньосуглобового введення куріозину в комплексному лікуванні хворих на хронічні артрози СНЩС, що сприяло підвищенню ефективності лікування.

Проведені дослідження дозволяють рекомендувати для клінічної та амбулаторної практики внутрішньосуглобове застосування куріозину хворим на артроз СНЩС.

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в лікувально-діагностичний процес міської клінічної комунальної лікарні № 2 м. Кривий Ріг, на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського державного медичного університету, відділення щелепно-лицевої хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, клініко-діагностичного центру Тернопільського державного медичного університету. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі курсу стоматології та кафедрі шпитальної терапії № 2 Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, на кафедрі терапевтичної стоматології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, що підтверджується актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно відібрана і проаналізована наукова література, проведений інформаційно-патентний пошук, проведено обстеження 122 хворих та лікування 92 хворих з артрозом СНЩС з застосуванням внутрішньосуглобового введення гіалуронату цинку (куріозин), виконані всі клінічні і лабораторні дослідження. Проведено аналіз і науково обгрунтовано результати дослідження, лікування остеодефіцитних станів при хронічних артрозах СНЩС та методи їх профілактики. Особисто дисертантом написані всі розділи роботи, апробація матеріалів дисертації та підготовка до друку наукових праць. Висновки і практичні рекомендації сформульовано і здійснено здобувачем спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені на XLVI підсумковій науково-практичній конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини" (м. Тернопіль, 2003 р.) по темі: "Клініко-рентгенологічні, соціальні, вікові, статеві особливості хворих на патологію скронево-нижньощелепних суглобів". Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні стоматологів, ревматологів та травматологів (Тернопіль, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових робіт, із них 3 – у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 – у науковому журналі, 1 – у матеріалах конференції та 1 деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 114 сторінках основного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів, висновків, практичних рекомендацій. Дисертація ілюстрована 26 таблицями та 34 рисунками. Список використаної літератури, включає 206 джерел, з них 153 кирилицею та 53 латиною, та 7 додатків.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було обстежено і проліковано 122 хворих з артрозом СНЩС, з яких 30 хворих лікувались внутрішньосуглобовим введенням препарату гідрокортизону ацетату, тобто традиційним методом, і становили умовно контрольну групу (I група), та 92 хворих основної групи, яким проводилось лікування внутрішньосуглобовим введенням куріозину.

Серед обстежених хворих було 73 жінки (59,8 %) і 49 чоловіків (40,2 %). Термін захворювання на хронічний артроз СНЩС в обстежених пацієнтів становив від 1,5 року до 10 років.

Серед 30 хворих на хронічний артроз СНЩС, що склали умовно контрольну групу (33 скронево-нижньощелепних суглоби), було 11 (36,7 %) чоловіків та 19 (63,3 %) жінок віком від 14 до 82 років. У 3 (10,0 %) осіб було двобічне ураження СНЩС, із них 1 (3,3 %) чоловік та 2 (6,7 %) жінки.

У 92 хворих на хронічний артроз, що становили основну групу, обстежено 113 СНЩС, із них 38 (41,3 %) чоловіків та 54 (58,7 %) жінки віком від 12 до 71 років. У 21 (22,8 %) особи мало місце двобічне ураження СНЩС, із них 8 (8,7 %) чоловіків та 13 (14,1 %) жінок.

Імунний стан при хронічних артрозах СНЩС вивчали у 30 хворих (9 чоловіків та 21 жінка).

Контрольну групу імунологічних обстежень склали 30 здорових донорів-добровольців у віці 26-55 pp.( 10 чоловіків та 20 жінок).

Комплексно обстежено 30 хворих на артроз СНЩС, у тому числі жінок – 22 (73,3 %), чоловіків – 8 (26,7 %) методом подвійної рентгенівської денситометрії. Вік пацієнтів становив 30,58,4 років, ріст – 169,82,3 см, маса тіла – 63,18,8 кг.

Дослідження суглобової рідини, забраної перед введенням лікарського засобу, було проведено в 43 хворих. Як контроль використовували синовіальну рідину неураженого суглоба в 20 хворих з однобічним артрозом СНЩС. Суглобову рідину набирали з верхньої суглобової щілини в кількості 0,1 мл.

На рентгенограмах, виконаних за методом Шюллера, вивчали звуження або розширення суглобової щілини, деструктивні зміни суглобового з'єднання.

Контроль обстеження проводився через три, шість та дванадцять місяців після лікування і включав вищеперераховані дослідження.

Пацієнти, які мали супровідні отоларингологічні та внутрішні захворювання, з приводу яких проводилось відповідне лікування, з грубими серцево-судинними патологіями та системними захворюваннями до групи обстежених не увійшли.

Діагноз встановлювали згідно класифікації запропонованої П.Г. Сысолятиним, А.А. Ильиным, А.П. Дергилевим (2001). Для встановлення діагнозу були використані: скарги, об'єктивне обстеження: аналіз рухомості нижньої щелепи, наявність