LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування препарату "Куріозин" при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів

причому таке поєднання більш характерне для осіб жіночої статті 68,96 %, проти 47,00 % – для чоловічої (р<0,05).

4. Порівняно з традиційним лікуванням, локальне застосування куріозину в середньому на 6 днів швидше сприяє відновленню рухової функції ураженого суглоба. Статистично достовірно знижується частота хворих зі звуженням суглобової щілини, деформацією головки нижньої щелепи і склерозом кортикальної пластинки. У синовіальній рідині вірогідно зменшується рівень клітинних елементів і вміст білка, нормалізуються показники клітинного і гуморального імунітету. Усе це сприяє збільшенню частоти клінічного одужання в 3,0 рази (р<0,001) та зниженням частоти рецидивів у 15,7 рази (р<0,001).

5. За наявності порушень мінеральної щільності кісткової тканини застосування куріозину в поєднанні фосамаксом забезпечує ефективне лікування хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів в амбулаторно-поліклінічних умовах, сприяє підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини, покращенню функціональної спроможності ураженого суглоба, позитивно впливає на стан суглобової рідини та показники імунної реактивності й зумовлює вірогідне подовження клінічної ремісії в 2,6 рази (р<0,001) протягом 2 років спостереження.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


1. Для уточнення характеру ураження скронево-нижньощелепгого суглоба слід проводити дослідження синовіальної рідини на вміст білка; його величина нижче 20,0 г∙л-1 свідчить про артроз, вище 20,0 г∙л-1 – артрит.

2. Для лікування хронічного артрозу скронево-нижнтощелепного суглоба доцільним є застосування внутрішньосуглобового введення куріозину. Маніпуляцію виконують амбулаторно з дотриманням правил асептики і антисептики після місцевої анестезії 2 % розчином лідокаїну гідрохлориду або ультракаїну. Куріозин вводять внутрішньосуглобово – у верхню суглобову камеру з інтервалом 6-7 днів, до 3-5 ін'єкцій на курс, з розрахунку 7 мг препарату (1,5-2 мл) на одну ін'єкцію.

3. У хворих з важким перебігом артрозу доцільно проводити денситометричне обстеження на рівні L1-L4 для визначення стану мінеральної щільності кісткової тканини.

4. При наявності у хворих з хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглоба остеопенії чи остеопорозу в лікувальному комплексі слід використовувати фосамакс відповідно в дозі 5 або 10 мг на добу. Фосамакс призначають натще за 30 хвилин до прийому їжі впродовж трьох місяців із повторенням курсу через аналогічний період. У жінок при наявності остеопорозу доцільно продовжити курс лікування до 6 міс. Лікування фосамаксом необхідно поєднувати з вживанням кальцію в дозі 500 мг на добу та з вітаміном D3 в дозі 400 МО на добу.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Кольба О.О., Дзіх О.І. Клініко-лабораторна діагностика хронічних артритів і артрозів скронево-нижньощелепних суглобів // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 4. – С. 48-50. (Здобувачу належить ідея статті, підбір і клініко-лабораторне обстеження хворих, оцінка результатів обстежень хворих із хронічним артрозом та коригування висновків. Ас. Кольба О.О. провела аналіз літератури, аналіз і статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку до друку).

2. Дзіх О.І. Обґрунтування доцільності досліджень суглобової рідини при діагностуванні захворювань скронево-нижньощелепних суглобів // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 3. – С. 29-31.

3. Дзіх О.І. Структурно-функціональний стан скронево-нижньощелепних суглобів при артрозах на фоні загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т.2, № 1. – С. 48-51.

4. Дзіх О.І. Стан імунологічної реактивності при хронічних артрозах скронево-нижньощелепних суглобів // Новини стоматології. – 2001. – № 2 (27). – С. 57-58.

5. Дзіх О.І. Патогенетичне обґрунтування використання гіалуронової кислоти у лікуванні хворих артрозами скронево-нижньощелепних суглобів // Новини стоматології. – 2002. – № 1 (30). – С. 33-34.

6. Дзіх О.І. Клініко-рентгенологічні, соціальні, вікові, статеві особливості хворих на патологію скронево-нижньощелепних суглобів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини . – 2003. – № 1. – С. 106.

7. Деклараційний патент на винахід 70481 А. Україна, А61К33/30. А61Н23/02. Спосіб лікування хворих з артрозом скронево-нижньощелепного суглоба./ О.І. Дзіх (Україна). № 2003109442; Заявл. 20.10.2003; Опубл. 15.10.2004, Бюл. № 10.


АНОТАЦІЯ


Дзіх О.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування препарату куріозин при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України. – Івано-Франківськ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню ефективності комплексної терапії хворих із хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглобу з включенням куріозину. На підставі обстеження 122 хворих на хронічний артроз обґрунтовано доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево нижньо щелепного суглобу та їх негативний вплив на перебіг хвороби, депресію Т-системи імунітету і зниження неспецифічної резистентності організму.

Лікування хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів внутрішньосуглобовим введенням препарату куріозин та застосування препарату фосамакс при дефіциті мінеральної щільності кісткової тканини призводить до зниження прогресування деструкції суглобових поверхонь, сприяє нормалізації функції суглоба та підвищує мінеральну щільність кісткової тканини.

Ключові слова: хронічний артроз, скронево-нижньощелепний суглоб, суглобова рідина, імунна система, мінеральна щільність кісткової тканини, куріозин, фосамакс.


Аннотация

Дзих О.И. Клинико-патогенетическое обоснование применения препарата куриозин при комплексном лечении больных артрозами височно-нижнечелюстных суставов – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22. – стоматология. – Ивано-Франковский государственный медицинский университет МЗ Украины. – Ивано-Франковск, 2006.

Диссертация посвящена исследованию эффективности комплексной терапии больных хроническим артрозом височно-нижнечелюстных суставов с включением куриозина. Приведены результаты обследования 122 больных хроническим артрозом височно-нижнечелюстных суставов. Изучены особенности течения и клинических проявлений артроза. Проанализирована ценность различных диагностических методов. Установлено, что для своевременной диагностики артроза и, особенно, для дифференциальной диагностики, необходимо исследование синовиальной жидкости. У больных артрозом в синовиальной жидкости определяется умеренное повышение количества клеток и белка, которое значительно ниже, чем при воспалительных заболеваниях суставов (артритах). При исследовании иммунной системы обнаружена депрессия клеточного (Т-лимфоцитопения) и активация гуморального иммунитета (В-лимфоцитоз) с параллельным повышением коэффициента автоиммунизации, что может свидетельствовать об определенной роли автоиммунных механизмов в развитии болезни. Обнаружена достаточно высокая частота остеодефицитных состояний, особенно среди женщин. Установлено,