LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування роваміцину та вобензиму в комплексному лікуванні вогнищевих пневмоній у хворих з додатковими факторами агресії (тютюнопаління, зловживання алкоголю, дефіцит маси тіла)

хворих без наявності додаткових факторів агресії. Найбільш ефективною виявилась комбінація з одночасним включенням в лікувальний комплекс роваміцину та вобензиму, завдяки чому повного вилікування ВП вдалося досягти в усіх пацієнтів без факторів ризику, у 73,6% хворих з одним фактором агресії (тютюнопалінням) та у 50,0% - при комбінації 2-3 таких факторів ризику, як куріння, надмірне вживання алкоголю та дефіцит маси тіла.


В И С Н О В К И

1. У хворих на вогнищеву пневмонію з наявністю таких додаткових факторів агресії, як тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю і дефіцит маси тіла наступає більш виражена дисфункція клітинної та гуморальної ланок імунітету, ніж у пацієнтів без факторів ризику, що проявляється зменшенням загальної кількості функціональної активності Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій, збільшенням кількості В-лімфоцитів, зростанням рівня циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів А і G та зменшенням вмісту в крові імуноглобуліна M. Імунні порушення корелюють з важкістю патологічного процесу і сприяють затяжному перебігу пневмонії.

2. Ступінь змін вільнорадикального окислення ліпідів у хворих на вогнищеву пневмонію прямо пропорційно залежить від віку обстежених, тяжкості і форми перебігу захворювання, а у пацієнтів із додатковими факторами агресії виявлено надмірну активність процесів ліпопероксидації на тлі пригнічення функціональної здатності глютатіонової, вітамінних А і Е та СОД-залежної антиоксидантних систем захисту організму.

3. Розвиток вогнищевої пневмонії супроводжується гіперкоагуляцією і пригніченням фібринолізу, що проявляється у зростанні тромбопластин-тромбінової активності, скороченні часу досягнення максимальної згортальної активності, підвищення індексу прокоагуляційної активності плазми, зменшенні індексу інактивації тромбоцитів, збільшенні вмісту фібриногену і пригніченні фібринолітичної активності плазми крові. Максимальна вираженість гіперкоагуляційного синдрому виявлена у тяжкохворих , із затяжним перебігом пневмонії та при наявності додаткових факторів ризику – тютюнопаління, зловживання алкоголем, дефіцит маси тіла.

4. Використання загальноприйнятої комплексної терапії дозволяє добитися повного клінічного видужання у 69,2% хворих на вогнищеву пневмонію без факторів ризику і лише у 34,5% пацієнтів з додатковими факторами агресії. Крім того, у цих хворих клінічна ремісія наступає в більш пізні терміни і не супроводжується стерилізацією харкотиння від патогенної мікрофлори, нормалізацією параметрів імунної реактивності, систем гемокоагуляції, про- та антиоксидантного захисту, тобто, у них залишаються умови і субстракт для рецидиву патологічного процесу в легенях.

5. Включення в комплексну терапію макролідного антибіотика роваміцину покращує клінічний перебіг хвороби у 75,0% хворих на вогнищеву пневмонію без факторів ризику і у 48,2% випадках із додатковими факторами агресії, і супроводжується більш якісною стерилізацією харкотиння, без пригнічення імунної реактивності та стимуляції процесів вільнорадикального окислення ліпідів і системи зсідання крові.

6. Комплексна терапія з включенням поліензимного препарату вобензиму сприяє швидкому розрішенню пневмонії у всіх пацієнтів без факторів ризику і в 50,0% випадках з додатковими факторами агресії. Під впливом цієї програми лікування достовірно підвищується рівень і функціональна активність Т-лімфоцитів, їх субпопуляцій, зменшується кількість В-лімфоцитів і концентрація циркулюючих імунних комплексів, відновлюється вміст імуноглобулінів в плазмі крові, нормалізуються процеси гемокоагуляції та фібринолізу на фоні помірного антиоксидантного ефекту.

7. Поєднане застосування роваміцину і вобензиму в комплексному лікуванні є найбільш ефективним – сприяє швидкому регресу клініко-лабораторної симптоматики вогнищевої пневмонії у всіх хворих без додаткових факторів агресії або з одним із них та в 53,3% пацієнтів з комбінацією 2-3 факторів ризику, нормалізує параметри імунограми, відновлює рівновагу в оксидантно-антиоксидантних системах захисту, зменшує гіперкоагуляційний потенціал крові, підвищує фібринолітичну активність плазми і тим самим попереджує перехід пневмонії в затяжну форму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Співставлення параметрів імунограми, ліпопероксидації та гемореології з вираженістю клінічних проявів при вогнищевій пневмонії у хворих з такими додатковими факторами агресії, як тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю та дефіцит маси тіла дозволяє оцінити ступінь важкості патологічного процесу і прогнозувати можливість затяжного перебігу пневмонії, а їх позитивна динаміка може служити критерієм ефективності застосованої терапії.

2. У хворих на вогнищеву пневмонію при наявності додаткових факторів агресії (паління, зловживання алкоголю, дефіцит маси тіла) для лікування і попередження переходу пневмонії в затяжну форму рекомендується в комплексну терапію включати макролідний антибіотик роваміцин (спіроміцин) по 6 млн МО/добу на протязі 102 дні.

3. У хворих на вогнищеву пневмонію з затяжним перебігом і при наявності у них факторів агресії показано додаткове вживання поліензимного препарату вобензиму в дозі 4 таблетки тричі на добу, запиваючи достатньою кількістю рідини (не менше 200 мл), курсом лікування 202 дні. Даний препарат з обережністю застосовується в осіб, у яких виявлено порушення в зсідальній системі крові, що підвищують ймовірність кровотеч, а також у вагітних.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ефективність роваміцину при лікуванні вогнищевої пневмонії у хворих з факторами ризику //Галицький лікарський вісник. – 1998. – Т.5. - № 1. – С. 70-72. (Співавт. М.І.Швед)

Терапевтична ефективність вобензиму у хворих на вогнищеву пневмонію //Вісник наукових досліджень. – 1999. - № 2. – С. 79-82. (Співавт. М.І.Швед)

Роль додаткових факторів агресії у патогенезі затяжних пневмоній //Вісник наукових досліджень. - 2000. - № 1. – С. 20-23. (Співавт. М.І.Швед)

Ефективність застосування роваміцину при лікуванні хворих на вогнищеву пневмонію //Матеріали ХІУ з"їзду терапевтів України . – Київ, 1998. – С. 23. (Співавт. М.І.Швед)

Клінічні аспекти застосування роваміцину при вогнищевій пневмонії // Матеріали ХІІ підсумкової наукової конференції /Здобутки клінічної та експериментальної медицини). – Випуск 3. – Тернопіль, 1998. – С. 84-87.

Клінічні аспекти застосування вобензиму для лікування вогнищевої пневмонії у хворих з факторами ризику // Матеріали підсумкової наукової конференції /Здобутки клінічної та експериментальної медицини). Випуск 4. – Тернопіль, 1999 р. – С. 66-71.

Терапевтична ефективність нового макролідного антибіотика роваміцина у хворих гострою вогнищевою пневмонією з затяжним перебігом // Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених . – Тернопіль, 1999р.-С.33-34.

Імуномодулюючий ефект вобензиму у хворих на хронічний пієлонефрит // Наук. записки з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання. Випуск І. (за мат. Виїзної сесії Української академії наук національного прогресу, присвяченої 40-річчю Тернопільської медичної академії ім.І.Я.Горбачевського), - Ч.П. – Київ, 1997. – С. 549-550.(Співавт. Швед М.І., Мартинюк Л.П., Д"ячан Л.П., Бакалюк О.Й., Зелінська С.І., Дзига С.В. )

Зміни системи гемостазу у хворих з хронічним обструктивним