LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування спеціальної молочної суміші "Alprem" у комплексному виходжуванні недоношених дітей

лабораторно-інструментального дослідження недоношених новонароджених дітей одержані комплексні дані про зміни клітинного і гуморального імунітету, порушення з боку перекисного окислення ліпідів, деструктивні процеси в біологічних мембранах, зміни біоценозу кишечника і показників ендогенної інтоксикації залежно від ступеня недоношеності і виду вигодовування.

Вивчена ефективність спеціальної молочної суміші для вигодовування недоношених дітей "Alprem" на підставі динаміки клінічних особливостей періоду адаптації, наростання маси тіла, показників клітинного і гуморального імунітету, активності перекисного окислення ліпідів, гідролізу і всмоктування вуглеводів, біоценозу кишечника, ендогенної інтоксикації.

Вперше розроблені диференційовані схеми вигодовування недоношених дітей спеціальною молочною сумішшю "Alprem" залежно від маси тіла при народженні і гестаційного віку новонародженого.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати комплексного виходжування недоношених дітей із застосуванням спеціальної молочної суміші "Alprem" в їх вигодовуванні підтвердили клінічну ефективність даної суміші, її переваги над звичайною сумішшю "Малятко". Це проявилося в істотнішій середньодобовій надбавці в масі тіла, швидшому поліпшенню загального стану недоношених дітей, зникненню патологічних синдромів періоду адаптації, позитивній динаміці показників імунітету, перекисного окислення ліпідів, біоценозу кишечника, гідролізу і всмоктування вуглеводів.

Розроблені диференційовані схеми вигодовування недоношених дітей впроваджені в роботу відділень ІІ етапу виходжування недоношених дітей і інтенсивної терапії новонароджених Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні, Івано-Франківської, Полтавської, Львівської дитячих міських клінічних лікарень.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах акушерства та гінекології, пропедевтики дитячих хвороб, факультетської та шпитальної педіатрії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського.

Особистий внесок здобувача. Особисто проведений інформаційний аналіз сучасних джерел літератури з проблеми, що вивчається.

Автор особисто визначив мету і завдання дисертаційної роботи, сформував групи дітей, які обстежувалися, розробив індивідуальні карти клінічного дослідження. Здобувач особисто провів комплексну оцінку стану здоров'я недоношених дітей в неонатальному періоді.

Автор особисто вивчив вплив несприятливих біологічних, медичних, соціально-економічних чинників на виношування вагітності і передчасне народження дітей. Самостійно проведені розрахунки і аналіз одержаних результатів досліджень, зроблені висновки, розроблені практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження оприлюднені на засіданні кафедри пропедевтики дитячих хвороб Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського, на засіданні обласного наукового товариства педіатрів (Тернопіль, 2001, 2002), на 6-му і 7-му міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002, 2003), на ХLХ підсумковій (міжрегіональній) науково-практичній конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини" (Тернопіль, 2002), на Міжнародній науково-практичній конференції "Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах" (Чернівці, 2002), на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії", присвяченій пам'яті члена-кореспондента НАН і АМН України, РАМН, професора В.М.Сидельникова (Київ, 2002), на науково-практичній конференції "Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології" (Львів, 2003), на VII з'їзді Всеукраїнського товариства лікарів (Тернопіль, 2003).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені в 9 наукових публікаціях, з них 3 – в наукових виданнях, атестованих ВАК України, 6 робіт – в матеріалах наукових конференцій; подані для включення в Реєстр медико-біологічних і науково-технічних нововведень для використання в практиці 2 нововведення.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладений на 155 сторінках друкарського тексту і складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 8 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (225 найменувань, з них 62 іноземних авторів), списку скорочень. Робота ілюстрована 29 таблицями, 13 рисунками.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведено аналіз медичних карт стаціонарного хворого 158 недоношених дітей, які знаходилися у відділенні ІІ етапу виходжування недоношених дітей Тернопільської обласної дитячої клінічної лікарні (основна група). Обстежено 40 практично здорових доношених дітей відповідного віку (контрольна група).

Серед дітей основної групи недоношеність І ступеня діагностована у 58 (36,7%), недоношеність ІІ ступеня – у 53 (33,6%), недоношеність ІІІ ступеня – у 47 (29,7%).

Діти з недоношеністю ІV ступеня не включалися в обстеження у зв'язку з тривалістю їх важкого стану і неможливістю проведення ентерального харчування.

Всім дітям основної групи проводилися загальноклінічні і лабораторно-інструментальні дослідження в момент вступлення у відділення ІІ етапу виходжування недоношених дітей і в динаміці, в основному через 1,5-2 місяці спостереження. Проводилися дослідження крові на наявність антитіл TORCH-інфекцій методом ІФА.

У всіх обстежених дітей визначали характер перебігу антенатального періоду, пологів, особливості раннього неонатального періоду, вид вигодовування. Проводилося повне клінічне обстеження в неонатальному періоді. Динамічне спостереження включало щоденну оцінку соматичного і неврологічного стану дитини, антропометричні дослідження, оцінку фактичного харчування, загальні аналізи крові, сечі, копрологічне і бактеріологічне дослідження калу, нейросонографію, УЗД внутрішніх органів.

Визначення відносної і абсолютної кількості популяцій і субпопуляцій лімфоцитів: показника СD3+ (функціональний маркер Т-лімфоцитів), СD4+ (субпопуляція Т-лімфоцитів – хелперів та індукторів), СD8+ (субпопуляція цитотоксичних і супресорних Т-лімфоцитів), СD16+ (природні кілери), СD20+ (зрілі В-лімфоцити) проводили в реакції непрямої імунофлюоресценції на полі-Z-лізині (модифікація М. Мента, 1983), використовуючи панелі моноклональних антитіл до лейкоцитарних диференціальних антигенів.

Рівні сироваткових імуноглобулінів А, М, G визначали методом радіальної імунодифузії в агарі із стандартними наборами антисироваток до імуноглобулінів за методикою J. Mancini et al. (1965). Рівень загального IgE визначали за допомогою кількісного імуноферментного методу з використанням антитіл – IgE сироватки, запропонованого В.В. Желтвай, В.М. Чекотило (1979), в реакції споживання комплемента.

Рівень ЦІК в сироватці крові визначали за методом V. Haskowa (1978) в модифікації Вельбері С.К. і співавт. (1988). Визначення концентрації Ig G i Ig M проти вірусів простого герпесу, ЦМВ проводили за допомогою методу ІФА.

Дослідження перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) проводили шляхом визначення в периферичній крові одного з проміжних продуктів ПОЛ – малонового диальдегіда