LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування спеціальної молочної суміші "Alprem" у комплексному виходжуванні недоношених дітей

недоношеності

Вид вигодовування

Середньодобова надбавка маси тіла, г


І ступінь недоношеності

(n – 58)

ІІ ступінь недоношеності

(n – 53)

ІІІ ступінь недоношеності

(n – 47)

Грудне молоко (І група)

20,41,8

18,31,7

16,21,3

Суміш "Малятко"

(ІІ група)

16,91,7

15,31,5

14,81,3

Суміш "Alprem"

(ІІІ група)

25,51,8

21,41,6

19,61,1

р1-2

< 0,05

< 0,05

< 0,05

р1-3

< 0,05

< 0,05

< 0,05

р2-3

< 0,001

< 0,001

< 0,001

Примітка: р1-2 – достовірність відмінностей між показниками І і ІІ груп;

р1-3 – достовірність відмінностей між показниками І і ІІІ груп;

р2-3 – достовірність відмінностей між показниками ІІ і ІІІ груп.

Середньодобова надбавка маси тіла у недоношених дітей залежно від виду вигодовування і ступеня

У дітей, які одержували суміш "Alprem", змін з боку стільця не спостерігалося, а надбавка маси тіла виявлялася з 4-5-го дня вигодовування сумішшю.

Тривалість перебування в стаціонарі дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні сумішшю "Малятко", була на 7-8 днів більшою, ніж дітей, що одержували спеціальну суміш "Alprem".

Прояви алергічних реакцій у вигляді плямисто-папульозних висипань і лущення шкіри частіше зустрічалися у недоношених дітей, які одержували суміш "Малятко" (45,1 %), ніж у тих, які вигодовувалися грудним молоком або сумішшю "Alprem" (12,5 % і 5,9 % відповідно).

Вивчення ефективності спеціальної суміші "Alprem" включало і її вплив на динаміку показників червоної крові (рівень гемоглобіну, кількість еритроцитів). Аналізуючи отримані дані, дійшли висновку про перевагу суміші відносно її впливу на рівень гемоглобіну і еритроцитів крові. Особливо чітко це виявилося після двотижневого вигодовування дітей даною сумішшю. У обстежених дітей, які одержували суміш "Alprem", показник гемоглобіну був істотно вищим, ніж у дітей, які вигодовувалися сумішшю "Малятко" і грудним молоком (p1<0,05, p2 < 0,05 відповідно). В подальшому, у дітей, які одержували суміш "Alprem", показник кількості еритроцитів нормалізувався і стабілізувався, а у дітей, які вигодовувалися звичною сумішшю, продовжував знижуватися.

Діти, які одержували суміш "Alprem", відрізнялися більш стійким стільцем, меншою його кратністю (1-3 рази на добу), щільнішою консистенцією.

Враховуючи те, що адаптаційні механізми в умовах позаутробного існування у великій мірі залежать від розщеплення і абсорбції харчових інгредієнтів, вивчали особливості гідролізу і всмоктування вуглеводів у 52 спостережуваних недоношених дітей: 19 (36,6 %) з них були з недоношеністю І ступеня, 18 (34,6 %) – з недоношеністю ІІ ступеня, 15 (28,8 %) – з недоношеністю ІІІ ступеня. Показники фізичного розвитку цих дітей відповідали гестаційному віку.

Залежно від стану дітей після пологів були виділені три періоди виходжування, згідно яким кожна дитина була обстежена тричі. Вивчення приросту глікемії у недоношених дітей в першому періоді дозволило зробити висновок про наявність синдрому мальабсорбції. Вивчення приросту глікемії в період початку відновлення початкової маси тіла показало збільшення активності ферментативної системи тонкого кишечника.

Результати дослідження цукрових кривих у дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні, показали істотні відмінності між збільшенням приросту цукру в крові у дітей залежно від суміші, яку вони одержували. Так, у пацієнтів, які одержували суміш "Alprem", приріст глікемії був достовірно вищим у порівнянні з дітьми, які вигодовувались сумішшю "Малятко" (р < 0,05) (рис. 1).

А – грудне вигодовування

Б – вигодовування сумішшю "Малятко"

В – вигодовування сумішшю "Alprem"

Рис. 1. Приріст цукру крові у дітей залежно від ступеня недоношеності і виду вигодовування на другому етапі дослідження


Дослідження цукрових кривих у дітей, які одержували звичайну адаптовану суміш "Малятко", знайшли зміни, які вказували на певну невідповідність даної суміші резорбтивним можливостям тонкого кишечника недоношеної дитини.

Вивчення особливостей клітинного і гуморального імунітету у недоношених дітей показало, що у них відмічається істотна депресія клітинного імунітету, яка проявляється значним зниженням рівня CD3+, CD4+ і CD8+, в порівнянні з доношеними дітьми.

Істотно змінювався і хелперно-супресорний коефіцієнт у бік збільшення (супресорний варіант) у порівнянні з цим показником в контрольній групі (р<0,001) (за рахунок зменшення супресорного компонента).

Відносний рівень В-лімфоцитів практично не змінювався і підтверджував той факт, що функціональна активність популяції В-лімфоцитів виявляється дещо пізніше, поступово удосконалюючись в постнатальному періоді.

Результати досліджень показали, що у більшості недоношених дітей (63,4%) спостерігається знижений рівень Ig G, М, А. У частини дітей (36,6 %) відмічалося підвищення рівня Ig G в 1,5 рази, Ig А - у 1,3 рази, а Ig М – майже в 2 рази, що розцінено нами як реакція - відповідь на внутрішньоутробну антигенну стимуляцію, і показник здатності імунної системи недоношеної дитини реагувати на несприятливі чинники.

Вивчення змін імунної системи залежно від ступеня недоношеності виявило, що глибина їх вираженості залежить від ступеня зрілості дітей. Так, рівень CD3+ був найвищим у дітей з недоношеністю І ступеня і знижувався у дітей з недоношеністю ІІ і ІІІ ступеня.

Рівні субпопуляції Т-хелперів та індукторів, а також субпопуляції цитотоксичних і супресорних Т-лімфоцитів також зменшувалися із збільшенням ступеня недоношеності.

Рівень CD20+ у недоношених дітей практично не відрізнявся від даних контрольної групи (p<0,05). Проте, в абсолютних цифрах простежувалася чітка тенденція до зниження кількості В-лімфоцитів із зменшенням гестаційного віку.

Результати дослідження гуморального імунітету дозволили виявити залежність глибини порушень від гестаційного віку дитини і маси тіла при народженні. Наприклад, рівень IgG знижувався паралельно зі зниженням терміну гестації дитини. Знайдена пряма кореляційна залежність з високою тіснотою зв'язку між рівнем IgG і гестаційним віком дитини: у глибоконедоношених дітей рівень IgG був нижчим, ніж у дітей з недоношеністю І і ІІ ступеня.

Вивчення особливостей динаміки клітинного і гуморального імунітету показало істотну їх залежність від виду вигодовування. Так, у дітей, які одержували материнське молоко, показники CD3+ були достовірно вищими, ніж у дітей, які вигодовувались штучними сумішами (р1,2 < 0,001).

При порівнянні показників клітинного імунітету у дітей, які знаходилися на штучному вигодовуванні, помітні переваги видно з боку спеціальної молочної суміші "Alprem". Так, якщо у дітей, які вигодовувалися сумішшю "Малятко", середнє значення показника функціонального маркера Т-лімфоцитів складало (36,42,1) %, то у дітей, які вигодовувалися