LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування спеціальної молочної суміші "Alprem" у комплексному виходжуванні недоношених дітей

сумішшю "Alprem", воно було рівне (39,12,3) % (p<0, 05).

Відносно інших показників, що вивчалися, істотних відмінностей не знайдено, хоча тенденція до нижчих значень спостерігалася у дітей, які одержували звичайну штучну суміш.

Результати дослідження процесів ПОЛ показали, що у недоношених дітей спостерігається значна активація вільнорадикального окислення ліпідів при всіх ступенях недоношеності, проте відмічено, що вищі показники МДА визначалися у дітей з недоношеністю І ступеня.

Вивчення стану процесів ПОЛ залежно від виду вигодовування показало переваги грудного молока і суміші "Alprem" над звичайною молочною сумішшю "Малятко". Результати дослідження свідчать, що у дітей, які одержували грудне молоко, активація ПОЛ була менш виражена, ніж у малюків, які вигодовувалися сумішшю "Малятко". Вміст МДА у крові дітей, які вигодовувалися сумішшю "Alprem", був близьким до його вмісту у дітей на грудному вигодовуванні.

Враховуючи дані літератури і власні спостереження, припустили, що активація ПОЛ може викликати структурні зміни біологічних мембран. Як об'єкт дослідження були обрані лімфоцити периферичної крові, ультраструктура мембран яких відображає загальні властивості біологічних мембран.

Зіставляючи дані електронномікроскопічних досліджень з результатами дослідження процесів ПОЛ, дійшли висновку, що на мембранодеструктивні зміни впливає ступінь недоношеності. Чутливішими виявилися мембрани глибоконедоношених дітей. При нижчих рівні МДА в крові мали місце глибші зміни мембранних структур, тим важчою була клінічна симптоматика. Зміни, виявлені в лімфоцитах дітей з недоношеністю ІІІ ступеня, свідчили про значне пригнічення компенсаторно-адаптаційних механізмів і репаративних процесів внаслідок пошкодження їх ультраструктури, функціонального виснаження клітин.

Вивчення стану ендогенної інтоксикації у недоношених дітей показало, що разом з морфо-функціональною незрелістю органів і систем, у них проходять порушення з боку обмінних процесів, розвивається СЕІ.

Значення ЕІЕІ визначали з метою діагностики тяжкості даного синдрому. Результати дослідження показали, що у недоношених сорбційна здатність еритроцитів вища, ніж у доношених дітей (р < 0,05).

Аналізуючи результати дослідження СЕІ залежно від виду вигодовування, виявили, що у малюків, які вигодовувалися сумішшю "Alprem", глибина метаболічних порушень була менш вираженою, ніж у дітей, яких годували сумішшю "Малятко" (р<0,05), і практично не відрізнялася від показників дітей, які вигодовувалися материнським молоком (р>0,05) (табл. 2).

Враховуючи те, що головна роль у формуванні аутомікрофлори кишечника новонародженого належить материнському молоку, а також мікрофлорі шкіри молочних залоз, вивчали, як змінюватиметься біоценоз їх кишечника у разі штучного вигодовування спеціальною молочною сумішшю "Alprem".

Вивчення залежності дисбіотичних змін від виду вигодовування виявило певні особливості. Вони полягали, в першу чергу, в тому, що у недоношених дітей, які одержували грудне молоко, порушення біоценозу були менш виражені, ніж у тих, які вигодовувалися штучними сумішами. Серед дітей даної групи переважали легкі порушення біоценозу кишечника.

У дітей, які одержували суміш "Малятко", переважали важчі дисбіотичні зміни, що свідчило про значні порушення в системі "макро- і мікроорганізм".

Таблиця 2

Рівень показників ендогенної інтоксикації у недоношених дітей залежно від виду вигодовування (М m)

Показник

Вид вигодовування


Грудне молоко

Суміш "Малятко"

Суміш "Alprem"

СМП1

ум.од

231,469,35*

293,38 10,45***

р1-2<0,001

264,35 8,76***

р 1-3>0,05

р 2-3<0,01

СМП2

ум.од

293,4910,15*

358,4611,95***

р 1-2<0,05

301,45 10,31***

р1-3<0,05

р 2-3<0,05

ЕІЕІ, %

43,951,97***

45,762,36***

р1-2>0,05

42,562,97***

р1-3>0,05

р2-3>0,05

Примітка : р1-2 – достовірність різниці між показниками дітей, які вигодовувалися грудним молоком і сумішшю "Малятко";

р1-3 – достовірність різниці між показниками дітей на грудному вигодовуванні і суміші "Alprem";

р2-3 – достовірність різниці між показниками дітей на вигодовуванні сумішшю "Малятко" і "Alprem".

* - достовірність різниці між відповідними показниками у недоношених і доношених дітей (p<0,05); *** - достовірність різниці між відповідними показниками контрольної і основної груп (p<0,001).


У дітей, які одержували суміш "Alprem", легкі форми порушень біоценозу кишечника зустрічалися в 2 разу частіше, ніж у дітей, які одержували суміш "Малятко", а дисбіотичні зміни III ступеня  майже в 4 рази рідше, ніж у дітей, які вигодовувалися звичайною молочною сумішшю.

Таким чином, застосування в комплексному виходжуванні недоношених дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, спеціальної високоадаптованої молочної суміші "Alprem", не викликає алергічних, диспепсичних явищ, добре переноситься, сприяє швидшій позитивній динаміці клінічних синдромів, поліпшенню і нормалізації загального білка, макроелементів (K, Ca, Na), гемоглобіну, кількості еритроцитів в периферичній крові, процесів ПОЛ, і тим самим позитивно впливає на ультраструктуру біологічних мембран, процеси гідролізу і всмоктування вуглеводів, біоценоз кишечника, зменшує ендогенну інтоксикацію.

Зіставлення клінічних та інструментально-лабораторних даних дозволило зробити висновок про доцільність застосування в комплексному виходжуванні недоношених дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, спеціальної високоадаптованої молочної суміші "Alprem".


Висновки

1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове рішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності виходжування недоношених дітей, що позбавлені материнського молока, шляхом застосування в їх харчуванні спеціальної молочної суміші "Alprem".

2. Народження недоношеної дитини пов'язане з дією багатьох несприятливих чинників, серед яких найвагомішу роль виконує поєднання медичних і соціально-економічних чинників. Чинниками ризику передчасних пологів є: вік матері старше 25 років, екстрагенітальна патологія матері (захворювання сечовидільної, серцево-судинної, травної систем), патологічний перебіг вагітності (анемія, загроза переривання, інфекційні захворювання, гестози, фетоплацентарна недостатність), обтяжений акушерський анамнез (безплідність, викидні, аборти), малозабезпеченість, шкідливі звички.

3. Клінічними проявами порушення адаптації в обстежених недоношених дітей були: синдром дихальних розладів (76,6 %), гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (84,2 %), затримка внутрішньоутробного розвитку (18,4 %), внутрішньоутробна гіпотрофія (11,4 %). Встановлена пряма кореляційна залежність між ступенем недоношеності і клінічними ускладненнями періоду адаптації.

4. У передчасно народжених дітей має місце значна супресія клітинної ланки імунітету, яка більш виражена при штучному вигодовуванні, що проявляється зменшенням кількості функціональних маркерів