LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз

хворим до лікування проводили також рентгенівське дослідження суглобів або хребта, загальний аналіз крові та сечі.

Дослідження проводилися у динаміці до лікування, після першої процедури та після завершення курсу лікування .

Вивчення клінічного стану пацієнтів з А показало, що біль при пальпації суглобів виявлявся у 98 % хворих на ОА, при пальпації хребта - у 95 % хворих на ОХ. Серед хворих на ОА у 28 % випадків дегенеративно-дистрофічний процес у суглобі ускладнювався запаленням – спостерігалися явища реактивного синовіту. У групі хворих на ОХ (згідно до критеріїв Антонова І.П., 1985) рефлекторні синдроми відзначалися у 62 % пацієнтів у вигляді м'язово-тонічних (16 % - 58 хворих), вегетативно-судинних (44 % - 159 хворих), нейродистрофічних (15 % - 54 хворих) та сполучених порушень (25 % - 91 хворий). Корінцевий синдром відзначався у 222 пацієнтів (38 %), з яких у стадії неповної ремісії були 48 % пацієнтів (107 хворих) і у стадії повної ремісії – 52 % хворих (115 пацієнтів). Серед хворих на ОА здебільшого (81 %) реєструвалося ураження суглобів нижніх кінцівок, в основному, колінних (у 323 хворих – 62 %). У 76 % хворих (396 хворих) зміни дегенеративно-дистрофічного характеру зумовлювали ураження не одного, а двох та більше суглобів. У переважної частини обстежених (59 %) поряд з ураженням суглобів виявлялися дегенеративно-дистрофічні зміни у хребті.

У хворих на А основне досліджуване захворювання часто (у 28,1 % випадків) супроводжувалося: серцево-судинними захворюваннями у вигляді ІХС (9 % пацієнтів), гіпертонічною та гіпотонічною хворобами (2,9 %), захворюваннями периферичних судин у вигляді варикозної хвороби і лімфовенозної недостатності нижніх кінцівок (8,9 % пацієнтів), облітеруючим атеросклерозом і ендартеріітом ніг (3,3 %), захворюваннями судин головного мозку у вигляді атеросклерозу та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. (4 % пацієнтів).

На малюнку зображено ступінь зацікавленості різних ланок патогенезу у хворих на ОА і ОХ, виявлений упродовж обстеження їх до лікування, та зміни частоти порушення цих систем у міру прогресування патологічного процесу. Аналіз наявних зрушень у різних системах організму у хворих на А дозволив скласти принципову схему виникнення та розвитку дегенеративно-дистрофічного процесу при А. Патологічний процес при А, хоча й локалізується у суглобі або у хребті, маніфестуючи хворобу, представляє собою захворювання усього організму, оскільки до патогенетичних ланок виявляються залученими оточуючі м'язи, анатомічно та функціонально пов'язані з ураженим суглобом або відділом хребта, реагує центральна нервова система на спинальному і корково-підкорковому рівнях, порушується крово- і лімфообіг, імунологічна реактивність організму, відбуваються

порушення локальних регуляторів хондрогенезу. Перш за усе, у розвитку захворювання можна покласти в основу порушення соматомедінової активності сироватки крові (у І стадії захворювання СМ-активність була порушеною у 81 % хворих на ОА та у 92 % пацієнтів з ОХ), який є тлом до розвитку дегенеративно-дистрофічного процесу у суглобі або у хребті, на якому (чи внаслідок болісної реакції, чи за рахунок компенсаторного шкодування суглобу після травми) виникають зміни у м'язовій системі (м'язовий спазм з наступним зниженням біоелектричної активності м'язів) з вираженими змінами біомеханіки суглобів та хребта.

У міру прогресування патологічного процесу різко збільшується значущість лімфатичної ланки, зростають імунологічні порушення, на гострий і хронічний біль реагує центральна нервова система, змінюються обмінно-трофічні та калорогенні властивості тканин суглобів та хребта, більш значущі зміни відбуваються у м'язовій системі, у соматомедіновій активності крові. У ІІІ стадії захворювання виявляються різко зміненими вже численні системи організму, виникає клубок, у якому відміни між первинними та вторинними ланками патогенезу, з свого боку, виявляються згладженими, оскільки порушення в одному з них закономірно спричинюють зміни у інших. Водночас, при ІІІ стадії захворювання зростає відсоток хворих з нормальним рівнем СМ-активності, що, можливо, пояснюється компенсаторним виробленням його в організмі хворих у відповідь на порушення нормальної регенерації хондроцитів, втім, реалізація впливу СМ на хондроцити стає ускладненою через необоротні порушення у середовищах, оточуючих суглобовий хрящ.

Обстежених 1105 хворих на А було розподілено на п'ять груп, залежно від запроваджуваного їм лікування.

Для здійснення процедур застосовувалися апарати "Элита-4М", "Рампа-2", "Дельта-101", "Дельта –102", "ЛГ-75-1", "Миотоник-02", "Сигнал-КД".



І група (202 хворих) отримувала рефлексотерапію (РТ) (методами голковкалування (ГВ), електропунктури (ЕП) струмами низької (НЧ) (2 Гц), середньої (СЧ) (20 Гц), високої (ВЧ) (130 Гц), змінної (ЗЧ) (130 – 20 – 2 Гц) частоти, крізьшкіряної електронейростимуляції (КЕНС), лазеропунктури (ЛП), біологічний обернений зв'язок (БОЗ). Усі процедури проводили щодня або через день, на курс 10-12 процедур РТ, 14-15 сеансів ГВ, ЕП, КЕНС, БОЗ – до 20 хв. ЛП від гелій-неонового лазера при ППМ 2-3 мВт/см2 при тривалості впливу на точку акупунктури (ТА) 15-30 с – з сумарним часом впливу за сеанс не більш, як 3 хв призначали щодня з проведенням голковкалування (ЛП ГВ) (А.св. № 959782), водночас з вакуум-впливом (ЛП В) (А.св. № 1146064), з попереднім втиранням пелоїду в ТА температурою 38-40 С впродовж 8-10 с (ЛП П). При проведенні використовували корпоральні та аурикулярні ТА загальної, специфічної та місцевої дії.

ІІ групі хворих (168 пацієнтів) призначали пунктурну мікрофізіотерапію (ПМФ) з застосуванням опрацьованого нами раніше пристрою (А.св. № 1007669), який дозволяє за допомогою мікрострумів 2-200 мкА проводити електрофорез пелоїду, біоактивних речовин, лікарських препаратів мікродозуванням пелоїду (1-2г, 1-2 краплі розчину). Лікування ПМФ здійснювали за допомогою грязьового екстракту (ГЕ) Куяльницької грязі, кавінтону (К), нікотинової кислоти (НК), терилітіну (Т), соматотропіну (СТ), нативної грязі (Г) Куяльницького лиману (А.св. № 1214098, 1215700, 1745246, патент № 3347), усього на курс 10-12 процедур щодня або через день при тривалості сеансу до 20 хв.

ІІІ група (74 пацієнти) отримувала курс лікування грязьовими аплікаціями Куяльницького лиману місцево на ділянку ураженого суглобу або відділу хребта, рефлексогенні зони, температурою 38-42С, тривалістю 15-20 хв, на курс 10-12 процедур через день.

ІV групі (503 пацієнти) призначали РТ за описаними методиками у комплексі з грязелікуванням, чергуючи їх призначення у різні дні.

V група (232 пацієнти) приймала ПМФ за описаною методикою у комплексі з пелоїдом, чергуючи їх призначення у різні дні.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ


Внаслідок лікування різними