LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз

методами – РТ, ПМФ, пелоїдотерапією, комплексом РТ з пелоїдом, комплексом ПМФ з пелоїдом відбувалися, взагалі, позитивні зрушення у клінічному стані хворих на А, а саме: поліпшення суб'єктивних та об'єктивних симптомів захворювання, інструментальних, імунологічних, гормональних показників. Втім, аналіз наслідків проведених у динаміці досліджень у хворих на А у п'яти групах виявив своєрідні особливості впливу різних видів лікування. Означені відміни стосувалися виразності і частоти позитивних змін клінічного перебігу ОА та ОХ, інструментальних і лабораторних показників, а також швидкості зникнення основних симптомів захворювання.

Проведені спостереження щодо застосування одноразової процедури РТ, ПМФ, грязелікування засвідчували патогенетичну спрямованість дії означених методів у хворих на А. Вже після першої процедури РТ, ПМФ, грязелікування позначилася тенденція до позитивних зрушень у клінічній, інструментальній симптоматиці та лабораторних показниках. Як показали спостереження, при проведенні першої процедури РТ, ПМФ (як під час її виконання, так і одразу ж після неї), суб'єктивні відчуття були позитивними, будь-яких негативних реакцій і поганої переносимості процедур, навіть у хворих старших вікових груп і за наявності супутніх серцево-судинних захворювань, не було. Після одноразової процедури РТ, ПМФ, грязелікування знижувалися больовий, суглобовий індекси, поліпшувалися показники функціонального стану суглобів та хребта. Серед методів РТ знеболюючий ефект у вигляді зменшення артралгій у найбільшому ступені був притаманний РТ з застосуванням електричного струму, особливо при призначенні ЕП ВЧ, ЕП ЗЧ, КЕНС – больовий індекс знижувався відповідно з 2,9 0,1 балів до 2,5 0,1 балів; з 2,8 0,1 балів до 2,4 0,1 балів; з 2,9 0,1 балів до 2,1 0,1 балів (Р < 0,05). У групі хворих, отримувавших ПМФ, досить виразний знеболюючий ефект спостерігався при застосуванні ПМФ ГЕ та ПМФ Г – больовий ідекс змінився статистично вірогідно, відповідно з 2,5 0,1 балів до 2,0 0,1 балів і з 2,7 0,1 балів до 2,3 0,1 балів ( Р < 0,05). Водночас, запальні явища зменшилися (за даними запального індексу) серед хворих, отримувавших ЛП ГВ (запальний індекс знизився на 9 %), ЛП В (зниження їндексу відбувалося на 9,2 %), ЛП П (індекс знизився на 8,8 %), що може бути пояснено відомим протизапальним ефектом лазерного опромінювання). Серед пацієнтів, отримувавших ПМФ, привертала до себе увагу своєю протизапальною дією ПМФ Т, при одноразовому призначенні якої запальний індекс зменшувався статистично вірогідно (Р < 0,05) на 16,9 %, що, очевидно, пов'язано з особливостями лімфогеного та протинабрякового характеру дії терилитіну.

Анальгетичний і протизапальний ефект застосовуваних процедур РТ, ПМФ, грязелікування спричинив розширення функціональних можливостей уражених суглобів або хребта (за даними гоніометричного показника), що засвідчувало збільшення обсягу рухів у ньому. Приростання обсягу рухів коливалося у межах 5,6 – 16 % при різних методах лікування і було статистично зміненим лише при призначенні ПМФ Т і ПМФ Г.

Слід зауважити, що поліпшення функції суглобу було пов'язано не лише із знеболюючою і протизапальною дією, а й також і з сприятливим впливом на м'язи, анатомічно і функціонально пов'язані з ураженим суглобом або відділом хребта.

Позитивні зміни у стані м'язового апарату засвідчували дані ЕМГ та біомеханічних показників ( ручна і станова динамометрія, опороспроможність). Помітний статистично вірогідний відновлювальний вплив на підвищену амплітуду потенціалу м'язу справляло призначення КЕНС, ЕП ЗЧ, ЕП ВЧ (Р < 0,05), що пов'язано, перш за усе, з протибольовим ефектом цих методів РТ. Водночас, слід зауважити, що найбільш значущий позитивний результат після одноразового впливу процедури спостерігався від застосування БОЗ: БЕА скорочуваного м'язу зростала на 98 мкВ (40,7 %), що пояснюється прямою цілеспрямованою дією цього методу на сумарну БЕА м'язу, оскільки цей показник і обгрунтовує БОЗ-тренінг. Серед пацієнтів, отримувавших ПМФ, значну відновлюючу дію на стан електрогенезу м'язів справляли ПМФ СТ і ПМФ Г, що видно з приросту амплітуди максимального свавільного скорочення, відповідно, на 80 мкВ (36,5 %) і на 56 мкВ (24,1 %) (Р < 0,05).

Дані динаміки показників стимуляційної ЕНМГ засвідчували, що навіть при одноразовому застосуванні РТ, ПМФ, грязелікування, реєструвався їхній стимулюючий вплив на сегментарний апарат спинного мозку (відновлювання активності спинальних альфа-мотонейронів, взаємин альфа- і гамма-систем). У групах хворих, отримувавших РТ, характерним практично для усіх методів було зниження порогу М-відповіді, що засвідчує збуджуючу дію РТ на спинальні мотонейрони. При цьому у хворих на А, отримувавших ЕП НЧ та ЕП СЧ, а також при навчанні БОЗ зростала статистично значуща амплітуда М-відповіді (Р < 0,05), зростало число рухових одиниць (РО) (Р < 0,05), підвищувалася швидкість поширення збудження (ШПЗ) по нерву (Р < 0,05). Серед пацієнтів, отримувавших ПМФ, більш значущі статистично вірогідні зрушення (Р < 0,05) практично в усіх досліджуваних показниках стимуляційної ЕНМГ відзначалися при застосуванні ПМФ СТ.

Підтвердженням сприятливого характеру дії РТ, ПМФ, грязелікування на функціональний стан м'язів служать результати дослідження впливу одноразових процедур цих лікувальних чинників на біомеханічні показники у хворих на А.

Нами також вивчено особливості впливу одної процедури РТ, ПМФ, пелоїдотерапії на стан терморегуляції. У групі хворих на ОА та ОХ після проведення одноразової процедури РТ, ПМФ, грязелікування спостерігалося зменшення градієнту температур. Втім, ступінь виразності динаміки термографічних показників, незважаючи на загальну подібну позитивну спрямованість, залежно від застосованого лікувального чинника, була різною: найбільш виразною при ЛП, при призначенні ПМФ НК та ПМФ Г (Р < 0,05).

Дослідження впливу одноразових процедур РТ, ПМФ, грязелікування на кровообіг хворих на ОА та ОХ виявило позитивний їхній вплив не лише на основне захворювання, а й на супутні. Чітко проявилася позитивна дія РТ, ПМФ при ураженні периферичних судин (облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт, варикозна хвороба, лімфовенозна недостатність нижніх кінцівок) у вигляді "потепління" кінцівок, зниження рівню "термоампутації" на термограмі, що доводить наявність при проведенні лікування не лише місцевого ефекту, а й загального впливу на організм. Щодо цього особливо виділялося ПМФ НК і ПМФ Т, при призначенні яких температура змінювалася статистично достовірно (Р < 0,05).

Одною з особливостей одноразових процедур РТ, ПМФ була їхня позитивна дія на стан БЕА мозку за даними ЕЕГ. Проведене лікування РТ, ПМФ, навіть у вигляді одноразової процедури, сприяло урегулюванню основного ритму, зменшенню явищ дезорганізації, зниженню ЕЕГ-ознак болю при виконанні функціональної больової проби. Втім, у