LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз

ніг, зникало відчуття "мерзнення" та судоми).

Комплексний аналіз ефективності вплив курсового лікування РТ, ПМФ, пелоїдом, з урахуванням динаміки клінічних, інструментальних і спеціальних лабораторних показників дозволив дійти висновку стосовно необхідності диференційованого підходу до застосування означених чинників. ЕП струмами різних характеристик можливе для лікування хворих на ОА та ОХ з переважанням болісних явищ у клінічній картині захворювання. Втім, призначення КЕНС та ЕП ВЧ, володіючи вираженим анальгезуючим впливом, більш придатне у гострих випадках захворювання. Призначення ж ЕП НЧ, ЕП СЧ, ЕП ЗЧ бажане при тривалому хронічному перебігу захворювання для досягнення анальгезуючого ефекту. Слід наголосити, що призначення РТ струмами серед пацієнтів з ОХ виявляється більш ефективним при рефлекторних синдромах і не стільки виражене при корінцевих ураженнях. Призначення ПМФ Г і ПМФ ГЕ можливе і досить ефективне при ІІІ стадії захворювання, воно легко переноситься і не викликає, на відміну від звичайного грязелікування, явищ бальнеореакції. При незначних явищах синовіту при ОА придатне ПМФ ГЕ. Призначення ж ЛП, зумовлюючи протизапальну дію, більш придатний для хворих на ОА з синовітом середнього ступеня вираженості, при ОХ з вегето-судинним синдромом. При цьому ЛП ГВ показане хворим на ОА та ОХ із супутньою гіпо- та гіпертонічною хворобою порогової або початкової (І) стадії, ЛП В більш ефективна і придатна при поширених формах ОА та ОХ (поліостеоартроз та ОХ усіх відділів хребта), ЛП П найбільш результативна при посттравматичних ОА та ОХ. Застосування БОЗ-тренінгу є необхідним та високоефективним при тривалому хронічному процесі з виразними змінами у стані м'язів. Водночас, ПМФ СТ, справляючи позитивний вплив на м'язовий аппарат, також ефективна у больовий період. До того ж, помітним є її позитивний вплив і при супутній ІХС. ПМФ К показана хворим на ОА та ОХ із супутніми змінами у церебральній гемодинаміці (атеросклероз судин головного мозку, дисциркуляторна енцефалопатія). ПМФ НК спричинює позитивні зрушення у хворих на ОА та ОХ при супутніх захворюваннях периферичних судин, а ПМФ Т, у свою чергу, – зумовлює виразні сприятливі зміни при лімфовенозній недостатності у хворих з обмеженням функціональної спроможності суглобу або хребта. ГВ найбільш придатною у хворих на ОХ з м'язово-тонічними рефлекторними синдромами.

Залучення РТ до загального комплексу грязелікування, ПМФ до курсу пелоїдотерапії дозволило зробити ряд заключень, стосовних до характеру змін, які відбуваються при комплексному підході в лікування хворих на А та мають принципове значення.

Призначення комплексного лікування РТ і пелоїдом, ПМФ і пелоїду зумовило сприятливі зрушення як у клінічному стані пацієнтів з А, так і в основних патогенетичних ланках патологічного процесу при дегенеративно-дистрофічних змінах у суглобах та у хребті. Водночас, при комплексуванні РТ, ПМФ з пелоїдом, ПМФ з пелоїдом в організмі хворих на А відбувалися зрушення, більш значущі за величиною, ніж при застосуванні окремо РТ, ПМФ або пелоїду, як у клінічному плані, так і за даними лабораторних показників. Зокрема, протибольовий ефект (за даними больового індексу) при комплексуванні РТ з пелоїдом перевищував подібний при окремому їх застосуванні, у середньому на 32%, і при комплексуванні ПМФ з пелоїдом – на 30 %. Динаміка суглобового індексу на 34 % переважала при застосуванні комплексу РТ з пелоїдом, і на 28 % - при призначенні комплексу ПМФ з пелоїдом, порівняно до застосування лише РТ або ПМФ без грязелікування. Протизапальний ефект (за даними протизапального індексу) при лікуванні комплексом РТ і пелоїду на 41%, а при використанні комплексу ПМФ з пелоїдом – на 40 % перевищував протизапальну дію внаслідок окремого користування РТ або ПМФ.

Опрацювання комплексного підходу при лікуванні хворих на А з застосуванням РТ, ПМФ і пелоїду вносило свої корективи до позитивних наслідків і підбору хворих на А. Призначення лікування у комплексі стало немовби тлом, на якому висвітлювалися особливості дії чинників РТ, ПМФ, характерні особливості дії пелоїду. При цьому виникала можливість впливу на різні ланки патогенезу, які беруть участь у розвитку А, оскільки кожен із застосовуваних чинників справляв переважну дію на певну ланку, вносячи свій внесок, і при правильному підборі компонентів комплексу можна досягти збалансованого впливу на усі патогенетичні ланки і, тим самим, вплинути на перебіг захворювання. Внаслідок такого комплексного застосування РТ і пелоїду, ПМФ і пелоїду, за даними інструментальних та лабораторних показників, відзначалося не лише поліпшення стану БЕА м'язів та мозку, біомеханічних показників, калорогенних властивостей тканин та лімфоциркуляції, імунологічної реактивності організму та соматомедінової активності крові, а часто - їхнє відновлювання до нормальних величин, до того ж ця динаміка відбувалася з високим рівнем вірогідності (Р < 0,01 та Р < 0,01). Серед інструментальних показників стану електрогенезу м'язів (ЕМГ та ЕНМГ) це було показовим, перш за усе, щодо амплітуди БЕА у період максимального скорочення та амплітуди М-відповіді при стимуляції, сягавших в усіх випадках після курсу комплексного застосування РТ з пелоїдом, ПМФ з пелоїдом статистично вірогідно (Р < 0,05) нормальних величин. Виразна позитивна динаміка стану електрогенезу мозку при комплексуванні РТ та пелоїду, ПМФ з пелоїдом проявлялося за даними відновлювання величини альфа-індексу в усіх досліджуваних групах з високим ступенем вірогідності (Р < 0,5 та Р < 0,01). Серед біомеханічних показників перевага комплексного призначення РТ з пелоїдом, ПМФ з пелоїдом порівняно до застосування РТ, ПМФ або пелоїду окремо одне від одного особливо яскраво проявлялася за результатами динаміки опороспроможності – число пацієнтів з нормальною величиною розподілу вагового навантаження при застосуванні комплексу РТ з пелоїдом та комплексу ПМФ з пелоїдом зростало майже у 5 разів, тоді як при застосуванні лише РТ або ПМФ чи пелоїду збільшення виявлялося істотно меншим – відповідно, у 2,7, у 2,5, у 2,1 рази. Комплексне застосування РТ з пелоїдом, ПМФ з пелоїдом зумовило в усіх групах при подібному лікуванні вірогідний (Р < 0,05) нормалізуючий вплив цих комплексів на градієнт температур (за даними термографії), причому величина цих комплексів в усіх групах відновлювалася до норми. Залучення РТ та ПМФ до комплексу грязелікування справляло значний вплив на лімфостимуляцію, сприяючи швидкості лімфотоку, коефіцієнту гідратації тканин (Р < 0,05). Слід також підкреслити, що переваги та особливості дії запропонованих методів РТ, ПМФ на певні патогенетичні ланки, виявлення при їхньому курсовому застосуванні окремо одне від одного, зберігалися і посилювалися при комплексуванні їх з пелоїдом, що ставало основним підтвердженням зроблених раніше висновків та рекомендацій щодо диференційованого застосування їх при