LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комбінованого застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та системної ензимотерапії при діабетичній ретинопатії

що дозволяє рекомендувати їх до більш широкого використання в клінічній практиці для лікування та попередження прогрусевання діабетичних ретинопатій.



В И С Н О В К И

1. Не зважаючи на появу все нових і більш досконалих цукрознижуючих засобів і програм терапії самого цукрового діабету, частота розвитку діабетичної ретинопатії залишається стабільною величиною і становить 60-80 %, що свідчить про недостатній вплив широковживаних лікувальних програм на основні патогенетичні ланки хвороби і обгрунтовує необхідність розробки адекватних методів терапії діабетичної ретинопатії.

2. За даними традиційної візометрії неможливо обґєктивно діагностувати стадію діабетичної ретинопатії (r=0,212 - 0,337). Достовірно інформативнішими є визначення кольоро-сприйняття та контрастної чутливості, які суттєво знижувались відповідно у 49,0 % і у 96,1 % хворих вже у васкулярній стадії, що дозволяє використовувати дані показники в якості ранніх діагностичних критеріїв діабетичної ретинопатії.

3. У хворих з діабетичною ретинопатією розвивається синдром капіляротрофічної недо-статності, який проявлявся зменшенням кількості функціонуючих судин на 34 – 58 % і у патоге-незі якого суттєву роль відіграють активація процесів ліпопероксидації (r=0,631–0,822), пригнічен-ня функціональної здатності антиоксидантної системи (r=(-0,583)–(-0,796)) та дисфункція клітинної і гуморальної ланок імунітету – коефіцієнт кореляції між стадією ретинопатії і рівнем Т-лімфоцитів (CD3+) становив (-0,533), а концентрацією циркулюючих імунних комплексів – 0,787.

4. Використання загальноприйнятої терапії дозволяє добитися підвищення гостроти зору, кольоросприйняття та контрастної чутливості у 58,3 % хворих з васкулярною стадією, 11,1 % хворих з ексудативною, у 9,1 % - хворих з геморагічною та у 6,2 % хворих з проліферативною ретинопатією. При цьому клінічна ремісія ретинопатії у цих хворих не супроводжується нормалізацією параметрів імунної реактивності, систем про- та антиоксидантного захисту, тобто, у них залишаються субстрат та умови для прогресування патологічного процесу в сітківці ока.

5. Курс системної ензимотерапії вобензимом приводив до покращення функціонального стану органа зору у 78,3 % хворих за рахунок відновлення активності вільнорадикального окислення ліпідів та імунної резистентності у хворих молодого віку, з препроліферативною діабетичною ретинопатією та при тривалості хвороби до 5 років. У пацієнтів похилого віку з проліферативною ретинопатією дане лікування мало недостатній ангіопротекторний ефект, не відновлювало параметрів мікрогемоциркуляції сітківки ока.

6. Застосування монотерапії інгібітором АПФ моексиприлом у хворих з різними стадіями ретинопатії сприяє збільшенню діаметру артеріол на 12,2 – 26,3 %, зменшенню діаметру венул на 12,1 – 15,2 %, відновленню артеріоло-венулярного коефіцієнту, збільшенню кількості функціону-ючих судин відповідно на 31,9 – 33,9 % при препроліферативній і 37,8 % - при проліферативній ретинопатії та достовірному пригніченню процесів перекисного окислення ліпідів і активації анти-оксидантних систем, але дана терапія суттєво не впливала на змінену імунну резистентність організму.

7. Комбінована терапія з включенням моексиприлу та вобензиму виявилась найбільш ефек-тивною, клінічної ремісії і відновлення функціональної здатності органа зору досягнуто у 100 % хворих у васкулярній стадії, у 61,5 % - в ексудативній, у 59,1 % - в геморагічній та у 22,2 % при проліферативній ретинопатії; при наступному довготривалому (6 місяців) підтримуючому лікуванні моексиприлом наступає покращення мікрогемоциркуляції сітківки ока у 64,9 % пацієнтів і нормалізація вільнорадикального окислення ліпідів та імунної реактивності організму у хворих на цукровий діабет, ускладнений ретинопатією.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Для своєчасної ранньої діагностики порушень функції зорового аналізатора у хворих з різними стадіями діабетичної ретинопатії, а також з метою оцінки адекватності використовуваних програм лікування необхідно проводити комплексне дослідження з визначенням не лише візометрії, але й кольоровідчуття, контрастної чутливості, ретинофотографії та параметрів перекисного окислення ліпідів і імунограми. Зміни кольоровідчуття та контрастної чутливості є більш ранніми діагностичними критеріями функціонального порушення органа зору, ніж проведення візометрії за загальноприйнятим методом.

  • З метою підвищення діагностичної цінності візометрії, визначення гостроти зору у хворих з різними стадіями діабетичної ретинопатії доцільно проводити за допомогою таблиць з оптотипами білого кольору на чорному фоні (Патент № 2003043940 від 29.04.2003р.).



  • Для досягнення швидкого і стабільного клінічного ефекту у хворих з різними стадіями діабетичної ретинопатії показано комбіноване лікування інгібітором ангіотензинперетворюваль-ного ферменту моексиприлом по 15 мг/добу та поліензимним препаратом вобензимом по 2 таблет-ки тричі на добу, запиваючи достатньою кількістю рідини (150 – 200 мл), протягом 20 2 дні. Для закріплення досягнутого ефекту, запобігання прогресування ретинопатії у хворих на цукровий діабет, а також з метою підготовки до проведення лазеркоагуляції доцільно продовжувати довго-тривалу підтримуюючу терапію моексиприлом в середньотерапевтичній дозі 7,5 – 15 мг/добу.


    СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

    1. Швед А.М. Динаміка параметрів перекисного окислення ліпідів у хворих на діабетичну ретинопатію під впливом вобензиму / Вісник наукових досліджень, Тернопіль „Укрмедкнига", 2002. - №1 (25). – с. 80-82.

    2. Швед А.М. Біохімічні механізми розвитку діабетичних ретинопатій та їх корекція вобензимом і моексиприлом / Медична хімія. Науковий журнал. – Тернопіль „Укрмедкнига", 2002. - Т 4 №1. – с. 83-88.

    3. Швед А.М. Клінічна ефективність вобензиму у хворих на діабетичну ретинопатію / Шпитальна хірургія. Український наук.-практ. журнал. – Тернопіль „Укрмедкнига", 2002. - №1. – с. 27-31.

    4. Швед А.М. Деякі аспекти патогенезу та лікування діабетичних ретинопатій / Вісник Вінницького Державного медичного університету, 2003. - №1 – 2. – с. 355 - 357.

    5. Швед А. М. Новий спосіб визначення гостроти зору / Вісник наукових досліджень, Тернопіль „Укрмедкнига", 2004. - №4. – с. 78-82.

    6. Швед А. М. Терапевтична ефективність моексиприлу та вобензиму у хворих на діабетичну ретинопатію / Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.- Київ, 2004 р.- Випуск 13.- Книга 4.- с. 356 – 365.

    7. Швед А.М. Спосіб визначення гостроти зору / Деклараційний патент на винахід №2003043940 від 29.04.2003 року.

    8. Швед А. М. Переваги визначення гостроти зору новим способом /


  •