LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного застосування фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з бронхіальною астмою

дослідження:

1. Вивчити особливості перебігу захворювання (реакція на індукторні і тригерні фактори, наявність супровідної патології, клінічні прояви захворювання, функціональні і лабораторні показники) залежно від ступеня тяжкості, давності виникнення захворювання і віку пацієнтів.

2. На підставі динаміки морфофункціональних, імунологічних і метаболічних показників вивчити в експериментальних умовах механізм курсового впливу лазерного випромінювання з різною довжиною хвилі на функціональний стан імунокомпетентних органів (тимус і селезінка).

3. Вивчити в експериментальних дослідженнях особливості зміни функціонального стану лімфоїдної системи під впливом штучного мікроклімату соляного аерозолю протягом курсу і у віддалений період.

4. Вивчити особливості динаміки спірографічних показників протягом курсу терапії в умовах штучного мікроклімату соляного аерозолю в дітей, хворих на БА.

5. Розробити диференційовані показання для призначення камер штучного мікроклімату соляного аерозолю в комплексі з нормобаричною гіпокситерапією та інгаляціями водного розчину препарату "мумійо-Вітас" на основі аналізу безпосередніх і віддалених результатів лікування.

6. Провести порівняльний аналіз ефективності впливів на ділянку селезінки арсенід-галієвим лазером і інтерференційними струмами в комплексі з використанням штучного середовища соляного аерозолю в дітей з БА.

7. На підставі узагальнення результатів досліджень розробити основні положення концепції використання лікувальних фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з БА (завдання, алгоритм дій лікаря, принципи) для стандартизації їх призначення при складанні довгострокових індивідуальних програм.

8. Розробити схему моніторингу за перебігом БА в дітей на основі аналізу інформативності різних методів діагностики та узагальнення результатів ефективності моніторингу перебігу захворювання.

Об'єкт дослідження: 427дітей із бронхіальною астмою і 268 білих щурів лінії Вістар.

Предмет дослідження: комплекснийвплив лікувальних фізичних чинників (штучний мікроклімат соляного аерозолю, нормобарична гіпокситерапія, інгаляції водного розчину препарату "мумійо-Вітас", арсенід-галієвий лазер та інтерференційні струми) на клінічні, функціональні, біохімічні та імунологічні показники у дітей з бронхіальною астмою. Особливості курсового впливу штучного мікроклімату соляного аерозолю, арсенід-галієвого та гелій-неонового лазерного випромінювання на функційний стан імунокомпетентних органів (тимус та селезінка) та процеси диференціювання лімфоїдних клітин.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, алергологічні, біохімічні, імунологічні, морфологічні, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Наукова новизна результатів дослідження. Встановлено, що в різні вікові періоди і залежно від давності виникнення захворювання в дітей з БА змінюється спектр причинно-значущих алергенів і тригерних факторів, що необхідно враховувати при проведенні відновлювального лікування. У 3–6 років переважає реакція на харчові алергени і запахи кулінарних олій, яка з віком зменшується при одночасному зростанні сенсибілізації до аерополютантів хімічної природи, побутових, епідермальних і пилкових алергенів. У періоді ремісії в дітей з БА виявлена пряма залежність між реактивністю бронхів до фізичних іритантів (холодне повітря, фізичне навантаження, зміна метеоумов), значущістю нервово-психічних стресів, зниженням толерантності до фізичного навантаження і давністю виникнення захворювання. Вперше встановлено, що в дітей з БА при відповідній клінічній симптоматиці (настирливий кашель, тривалий субфебрилітет, часті фарингіти із затяжним перебігом і т. ін.), в 43 % випадків виявляються Мусорlаsма pn. і в 15 % — Chlamydia sp.

Для оптимізації використання ЛФЧ при відновлювальному лікуванні дітей з БА в періоді ремісії на основі аналізу особливостей перебігу захворювання (реакція на індукторні і тригерні фактори, наявність супровідної патології, клінічні прояви захворювання, функціональні і лабораторні показники) виділено пріоритети (основні патогенетичні порушення, що потребують цілеспрямованої корекції): високий рівень сенсибілізації організму; запальні процеси в бронхолегеневій системі алергійного генезу і вегетативні дисфункції.

Розроблено й апробовано новий підхід до комплексного призначення ЛФЧ при відновлювальному лікуванні дітей з БА, що передбачає їхній поділ на базовий (що становить основу терапії) і допоміжні (які призначаются залежно від їхнього домінуючого лікувального ефекту з комбінуванням різних ділянок впливу).

В експериментальних умовах доведено, що курсовий вплив лазерним випромінюванням (гелій-неоновий і арсенід-галієвий лазер) на ділянку проекції імунокомпетентних органів (тимус і селезінка) приводить до істотної стимуляції їхньої функціональної активності, про що свідчить поява в тимусі й крові більш зрілих функціонально активних клітин, активація морфофункціональних структур органів і пуринового обміну в лімфоїдних клітинах (збільшення активності ферменту синтезу імуномодулятора аденозину екто-5-нуклеотидази і зниження активності ферментів, які сприяють деградації аденозину — аденозиндезамінази і аденозинмонофосфат-аміногідролази). Більш стійкий імуномодулюючий ефект спостерігається при впливі арсенід-галієвим лазером на ділянку проекції селезінки.

В експериментальних дослідженнях доповнено уявлення про механізми реалізації терапевтичної дії штучного середовища соляного аерозолю. Показано, що активація лімфоїдної системи (перерозподіл у крові й тимусі популяцій тимоцитів і лімфоцитів різного ступеня зрілості, зі збільшенням більш функціонально активної популяції клітин) спостерігається в перші 10–11 процедур, а надалі згасає, що визначає доцільність додаткового призначення інших ЛФЧ, починаючи з 10–11-ї процедури КШМК, для потенціювання терапевтичного ефекту.

Науково обгрунтовано і доведено можливість підвищення ефективності відновлювального лікування дітей з БА при комплексному призначенні штучного мікроклімату соляного аерозолю з іншими ЛФЧ (нормобарична гіпокситерапія, інгаляції водного розчину препарату "мумійо-Вітас", вплив на селезінку арсенід-галієвого лазера та інтерференційних струмів) з урахуванням виділених пріоритетів лікування.

Розроблено основні положення концепції комплексного використання лікувальних фізичних факторів у відновлювальному лікуванні дітей з БА (мета, завдання, алгоритм дій лікаря, принципи), які значною мірою дозволяють стандартизувати обсяг призначуваних лікувально-діагностичних заходів при складанні довгострокових індивідуальних програм відновлювального лікування дітей з БА і підвищити ефективність терапії.

Практична значущість роботи. При обстеженні близьких родичів дітей з БА встановлено, що найбільш несприятливим фактором ризику виникнення захворювання в дітей є наявність в бабусь, особливо по лінії матері, БА і хронічного обструктивного бронхіту, що необхідно враховувати при формуванні груп ризику.

Встановлено, що в дітей з БА в різні вікові періоди переважає певна супровідна патологія (у 3–6 років — атопічний дерматит, у 7–11 років — дискінезія жовчовивідних шляхів, у 12–14 років