LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного застосування фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з бронхіальною астмою

проведенні обстеження і лікування усі хворі були в періоді ремісії захворювання з контрольованим перебігом БА.

Для оцінки стану хворих і аналізу ефективності лікування використовувалися клінічні, функціональні, алергологічні і лабораторні методи дослідження. ФЗД оцінювалася за допомогою спірографії (комп'ютерний спірограф "Spiroscope-TM" фірми "Medicor" і поліфункціональний комп'ютеризований кардіо-респіраторний комплекс CARDIOVIT CS-100 з модулем SPIROVIT SP-10 фірми SCHILLER) і пікфлоуметрії (пікфлоуметри фірми "Boehringer Ingelheim"). Визначали такі спірографічні показники: ЖЄЛ — життєва ємкість легень, МВЛ — максимальна вентиляція легень, ОФВ1 — обсяг форсованого видиху за 1 с, ОФВ1/ЖЄЛ — тест Тиффно, СОШ25–75 — середня об'ємна швидкість на рівні 25–75 % ОФВ1, МОШ75 — миттєва об'ємна швидкість на рівні 75 % ОФВ1, МОШ50 — миттєва об'ємна швидкість на рівні 50 % ОФВ1, МОШ25 — миттєва об'ємна швидкість на рівні 25 % ОФВ1, ПОШвид — пікова об'ємна швидкість видиху. Зміни показників оцінювали в абсолютних величинах, розрахованих у відсотках до вікової норми і за способом Knudzon у модифікації Н.Н.Канаева (1978), зі словесним позначенням середньоквадратичного відхилення від належної величини. Функціональний стан центральної і вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою проведення електроенцефалографії — програмно-апаратний комплекс "DX-NT-32", м. Харків і кардіоінтервалографії — комп'ютерна програма "Вегетативний тонус". Вегетативна реактивність визначалася за допомогою навантажувальної клінортостатичної проби. Температурні реакції організму оцінювали за "глибинною" температурою тіла за допомогою надвисокочастотного радіотермометра "Радіотерм 8-03" (ТОВ "Гарт", Київ). Пульсоксиметричні дослідження проводили з використанням пульсоксиметра МП "ЭЛТ", м.Київ. Рівень сенсибілізації організму оцінювали за вмістом загального ІгЕ в крові, визначеного з використанням імуноферментних аналізаторів "IMx Fully Automated Immunoassay Analyzer" фірми "Abbott" (США) і "Opsus MR Microplate Reader" фірми "Dunex" США). Реакцію до різних алергенів оцінювали на підставі визначення специфічних ІгE напівкількісним методом з використанням панелей для алергологічного обстеження IVT ALLERGY PROFILE (США) і результатів скарифікаційного алерготестування з харчовими, побутовими і пилковими алергенами виробництва НВО "Імунолог", м.Вінниця. Про десенсибілізуючий ефект проведеної терапії судили на підставі динаміки в крові рівнів гістаміну, активності гістамінзв'язуючих систем крові (Мещерякова С.А.,1982), циркулюючих імунних комплексів (Digeon,1977) і вмісту В-лімфоцитів (Mendes N. S.,1973) та еозинофілів, визначення активності комплементу за 50%-м гемолізом за Кебот Е., Мейер М. (1988). Протизапальну дію оцінювали за динамікою показників гемограми (гематологічний аналізатор фірми "Abbot" та загальноклінічні дослідження крові) й імунологічних досліджень — визначення аутоантитіл до тканин бронхів і легень за Chudomel у модифікації Кондрашовой Н. И. (1973), а також на підставі визначення вмісту загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря (за методикою Лоурі). Для вивчення імуномодулюючої дії використовували визначення в крові: загального вмісту Т-лімфоцитів (Mendes N.S.,1973), кількості активно фагоцитуючих клітин і фагоцитарного індексу (стосовно культури дріжджових клітин). Виявлення Mycoplasma pn. і Chlamydia sp. (Chlamydia tr., ps., pec., pn.) у біологічних субстратах (кров, зіскрібок із зіва, мокротиння) проводилося за допомогою праймерзалежної ПЛР в стандартних для даного амплікона умовах на термальному циклері TOUCH DOWN (HYBAID, Великобританія).

Об'єкт експериментального фрагмента дослідження — 268 білих щурів лінії Вістар. Робота з тваринами проводилася відповідно до правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин. Тварин декапітували під легким ефірним наркозом. Реакція тимуса і селезінки на процедури оцінювалася за результатами дослідження морфофункціональних структур органів (забарвлення за Ван-Гізон і гематоксилін-еозином); імунологічним — визначення популяцій тимоцитів і лімфоцитів різного ступеня зрілості за методом В.С.Кожевникова и соавт. (1985) і біохімічними показниками — визначення активності ферментів пуринового обміну - екто-5-нуклеотидази (Tompson,1979), аденозиндезамінази й аденозинмонофосфат- аміногідролази (Дмитренко Н.И.,1981). Дослідження з вивчення впливу випромінювання гелій-неонового лазера на функціональну активність тимуса проводилися в інтактних тварин і в умовах моделі імунодефіциту (повторні ін'єкції бензолу підшкірно) з додатковою імунізацією внутрішньочеревинним уведенням 0,3 мл 50%-ї суспензії еритроцитів барана. Вміст гемаглютинуючих антитіл у реакції пасивної гемаглютинації визначали на сьомий і чотирнадцятий дні після імунізації.

Статистичну обробку отриманих даних проведено з використанням критерію сопряженості Пірсона, точного критерію Фішера, розрахунком показника відношення шансів і 95%-го довірчого інтервалу. Чисельні показники аналізувалися з використанням критерію Стьюдента для зв'язаних і незв'язаних вибірок за допомогою статистичного пакета "Statistica 6,0" фірми "Statsoft".

Усі хворі на фоні базисної медикаментозної терапії, призначуваної відповідно до загальноприйнятих схем лікування дітей з БА, пройшли курс лікування (24–25 щоденних процедур) в умовах камери штучного мікроклімату високодисперсного аерозолю хлориду натрію (Торохтин М. Д.,1989) — базовий метод терапії. Залежно від пріоритетів лікування (на підставі даних попереднього обстеження) пацієнти одержували комплексну терапію з включенням до курсу лікування, додатково до базового методу, допоміжних ЛФЧ. З метою посилення протизапальної дії призначали ультразвукові інгаляції водного розчину препарату "мумійо-Вітас" (0,2 г на інгаляцію, курс 10 процедур). При наявності в пацієнтів виражених вегетативних порушень використовували процедури інтервальної нормобаричної гіпокситерапії — аеротерапевтична установка гірського повітря "Борей", виробництва НДЦ "НОРТ" АН України, Київ (2–4 гіпоксичних фази по 10–20 хв протягом процедури з поступовим зниженням вмісту кисню з 13,0–14,0 % до 10–10,5%). Для посилення десенсибілізуючої дії застосовували вплив на ділянку проекції селезінки випромінюванням арсенід-галієвого лазера (апарат "Узор", частота 80 Гц, експозиція — 128 с на точку, опромінювали дві точки — по середньоключичній лінії в 11-му міжребер'ї і по середній пахвовій лінії у 8-му міжребер'ї за контактною методикою з розташуванням випромінювача перпендикулярно поверхні тіла) та інтерференції (апарат "Primedic", за трофічною методикою; сила струму до відчуття вібрації; розташування електродів (площа 50 см2) — один на ліве підребер'я, другий — симетрично ззаду). Допоміжні ЛФЧ включалися в лікувальний комплекс, починаючи з 10-ї процедури КШМК. Проводилися вони перед сеансами КШМК за 30 хв (курс — 9-10 щоденних процедур).


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ


Відповідно до поставлених задач виконання дисертаційної роботи здійснювалося в три етапи.

Мета першого етапу полягала у виявленні особливостей перебігу БА в дітей у