LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного застосування фізичних чинників у відновлювальному лікуванні дітей з бронхіальною астмою

активуються гістамінзв'язуючі системи крові. Однак у групах дітей, що одержали тільки КШМК і КШМК у комплексі з інтерференцтерапією, гістамінпексичний індекс збільшився невірогідно — відповідно з (7,171,04)% до (11,251,92)% і з (6,911,16)% до (12,351,68)%, тоді як у групі з додатковим призначенням лазеротерапії відзначається вірогідне зростання з (7,070,91)% до (16,342,18)%. В результаті комплексного лікування із застосуванням лазеротерапії на селезінку відзначається також тенденція (0,1>р>0,05) до зниження співвідношення гістамін/гістамінпексичний індекс із (0,0280,001) ум.од. до (0,0120,002) ум.од., тоді як в інших групах зміна співвідношення гістамін/гістамінпексичний індекс була невірогідною. Більш виражена активація гістамінзв'язуючих систем крові в дітей, що одержали КШМК у комплексі з лазеротерапією, спостерігається на фоні вірогідного підвищення рівня гістаміну в крові з (0,150,01) мкг/мл до (0,180,01) мкг/мл, а в інших групах вміст гістаміну дещо знизився (р>0,05).

Водночас вивчення віддалених результатів лікування довело, що додаткове використання випромінювання арсенід-галієвого лазера на ділянку проекції селезінки, на відміну від інтерференцтерапії, сприяє формуванню більш стійкого клінічного ефекту. Якщо після комплексного використання КШМК і лазеротерапії тривалість ремісії становила в середньому 8,2 міс, то в результаті додаткового призначення інтерференцтерапії тільки 6,7 міс (у контрольній групі — 5,7 міс). У середньому кількість загострень за рік у хворих, що одержали КШМК і інтерференцтерапію, практично не відрізнялася від аналогічних показників дітей, що одержали тільки КШМК, — відповідно 2,3 і 2,4, тоді як у групі дітей із впливом арсенід-галієвого лазера вона становила тільки 1,1, що було вірогідно менше (р< 0,0001).

Таким чином, призначення випромінювання арсенід-галієвого лазера на ділянку проекції селезінки, додатково до КШМК, сприяє значному підвищенню ефективності лікування дітей, хворих на БА, що особливо чітко проявляється у віддаленому періоді. В основі механізму лікувальної дії даної методики лежить стимуляція лімфоїдних елементів селезінки, що приводить до активації імунних і алергічних реакцій з наступним включенням гістамінзв'язуючої і комплементарної систем крові, і зрештою сприяє формуванню більш стійкого і пролонгованого клінічного ефекту. Водночас включення інтерференцтерапії в комплекс лікування дітей, хворих на БА, додатково до КШМК, сприяє потенціюванню десенсибілізуючого ефекту комплексної терапії з перших процедур і досягнутий ефект є короткочасним.

У дітей з наявністю активних запальних процесів у бронхолегеневій системі для потенціювання протизапальної і репаративної дії КШМК у якості допоміжного ЛФЧ призначали інгаляції водного розчину препарату "мумійо-Вітас". При цьому комплексна терапія, що складалася з курсу КШМК і інгаляцій мумійо, була значно ефективнішою, ніж використання однієї тільки КШМК.

При аналізі динаміки клінічних проявів БА найбільші розбіжності між групами спостерігаються в зміні частоти наявності хрипів, що вірогідно знизилася в пацієнтів у результаті комплексної терапії (c2 = 6,8, р = 0,009) і була нижче, ніж у контрольній групі з імовірністю 0,95 (ОR у діапазоні 1,31–8,34). За іншими клінічними проявами захворювання також відзначається виражена тенденція до збільшення шансів відсутності даних симптомів після лікування між основною і контрольною групами. Кількість дітей, що скаржилися на кашель, знизилася в 4,5 разу, що реагують на фізичне навантаження — в 2,3 разу, тоді як у групі порівняння кількість дітей з даними скаргами зменшилася відповідно тільки в 2,5 і 1,6 разу.

Більш виражений регрес клінічних проявів захворювання спостерігався на фоні вірогідного збільшення (р<0,05) більшості досліджуваних спірографічних показників (ЖЄЛ, ОФВ1, ПОШвид, МОШ25 і МОШ50), тоді як у контрольній групі величини всіх показників ФЗД змінилися невірогідно. Причому ЖЄЛ після закінчення лікування в групі дітей, які одержали комплексну терапію, була вірогідно вище (р<0,05) — (83,492,31)% вікової норми, ніж у групі порівняння — (75,302,57)%. Після закінчення лікування кількість дітей з добовими коливаннями ПОШвид (за результатами пікфлоуметрії) понад 20% в групі дітей, що додатково отримали інгаляції мумійо була в 1,5 разу менше, ніж у контрольній.

У хворих після комплексної терапії відзначалося і більш істотне поліпшення імунологічних показників — вірогідно підвищується кількість активно фагоцитуючих клітин з (52,561,74)% до (58,671,35)% і зростає їхня здатність до фагоцитозу з 2,830,11 до 3,460,08, на відміну від групи порівняння, де збільшення даних показників були невірогідними — відповідно з (51,281,43)% до (53,401,24)% і з 2,910,12 до 3,140,09. Після лікування кількість активних фагоцитів і фагоцитарний індекс були вірогідно вище в групі дітей (р<0,05), що одержали інгаляції мумійо, ніж у групі після монотерапії. Активація макрофагально-лейкоцитарної ланки в пацієнтів, що одержали комплексну терапію, супроводжувалася вірогідним зниженням рівня гістаміну в крові з (0,160,02) мкг/мл до (0,130,01) мкг/л, що можна розцінювати як зменшення сенсибілізації організму, тоді як у контрольній групі зниження рівня гістаміну в крові не відбулося: до лікування — (0,160,02) мкг/л, а після лікування — (0,160,01) мкг/л. Свідченням потенціювання протизапальної дії комплексного призначення КШМК і інгаляцій мумійо є вивчення вмісту загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря. У пацієнтів даної групи вміст загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря зменшився з (0,1060,003) мг/мл до (0,0770,002) мг/мл (р<0,01), тоді як у контрольній групі вміст загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря зменшився менш істотно — з (0,1020,004) мг/мл до (0,0890,003) мг/мл (р<0,05), і був вірогідно менше (р<0,02), ніж у результаті комплексної терапії.

Віддалені результати лікування також підтверджують перевагу комплексної терапії, що свідчить про формування в пацієнтів більш стійкого протизапального терапевтичного ефекту. Тривалість ремісії в хворих після комплексної терапії становила в середньому 5,1 міс, що вірогідно більше (р<0,001), ніж у пацієнтів контрольної групи, — 2,8 міс. Кількість загострень за рік у них після закінчення лікування також була вірогідно менше (р<0,001) – 1,33, тоді як після КШМК – 2,75. Частота використання b-агоністів короткої дії через 6 міс після закінчення лікування також була істотно менше (р<0,004) в хворих, що отримали комплексну терапію — у середньому 1,9 на тиждень, ніж у групі порівняння — 2,6.

Таким чином, використання інгаляцій водного розчину препарату "мумійо-Вітас" у дітей, хворих на БА з наявністю активних запальних процесів у слизовій оболонці бронхів і легень, додатково до КШМК, істотно підвищує ефективність лікування. Це проявляється в більш значному регресі клінічних проявів захворювання, зниженні рівня гістаміну крові і вмісту загального білка в конденсаті вологи видихуваного повітря, нормалізації показників ФЗД й імунного гомеостазу. Терапевтична дія інгаляцій мумійо проявляється переважно в потенціюванні десенсибілізуючої і протизапальної дії комплексної терапії, що значною мірою обумовлено