LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Клініко-патогенетичне обгрунтування комплексного лікування хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей (клініко-експериментальне дослідження)

герпесу і кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота з наступним стимулюванням рецидиву захворювання. Висока відтворюваність та фізіологічність експериментальних моделей дозволяють їх використання для вивчення особливостей патогенезу рецидивуючих форм захворювань і ефективності терапії. Дотримання характерних строків і способів інфікування, а також уникання створення додаткових імунодепресивних впливів наближають умови експериментального відтворення до природних і дозволяють екстраполювати отримані результати на дітей.

6. Імунна відповідь в умовах рецидиву експериментальної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота характеризується вираженим дефіцитом клітинного імунітету і антитілозалежної цитотоксичної активності лімфоцитів, раннім виснаженням неспецифічних факторів імунітету (фагоцитозу, інферфероногенезу ) і відсутністю ознак стабілізації протягом періоду, достатнього для відновлення показників у групах тварин з моно-формами захворювання.

7. Гістоморфологічні зміни під час рецидиву експериментальної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота проявляються прискореною інвазією грибів у ділянки герпетичних ерозій, утворенням виразок з "підкопаними" краями, поліциклічними обрисами і дном, вкритим нальотом; контактною, гемато- і лімфогенною дисемінацією асоціації збудників з раннім залученням до патологічного процесу дистальних відділів травного каналу і утворенням субсерозних герпетичних везикул і інфільтрацією слизової оболонки кишечника грибами; неспроможністю імунного запалення локалізувати патологічний процес з формуванням ознак сенсибілізації; гіпоксією на фоні значного порушення кровообігу; лімфо- і гематогенною дисемінацією збудників; ураженням органів імуно-ендокринної системи.

8. Порівняння ефективності композицій етіотропних препаратів на експериментальній моделі рецидиву кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота виявило сумісність антифунгальних і противірусних препаратів. Використання комбінацій сучасних антифунгальних і противірусних препаратів у період рецидиву ХКГІ ПР не забезпечує повну елімінацію збудників. Найвища клінічна, елімінаційна і імуномодулююча ефективність спостерігається при використанні антифунгальних препаратів та середників з "подвійним" – імуномодулюючим і етіотропним ефектом (ізопрінозіну, алпізаріну).

9. Враховуючи виявлені в умовах клініки і експерименту особливості патогенезу, лікування дітей з хронічною кандидо-герпетичною інфекцією порожнини рота має бути комплексним, поетапним, максимально індивідуалізованим і багатопрофільним.

10. Найвища протирецидивна і елімінаційна ефективність, а також здатність відновлювати систему антиінфекційної резистентності виявлена при застосуванні у складі комплексного лікування дітей з ХКГІ ПР препаратів з подвійним (противірусним і імуномодулюючим ) ефектом разом з композицією антифунгальних і противірусних препаратів у період рецидиву; включенні підтримуючого (пролонгованого) курсу етіотропної терапії у період реконвалесценції; додатковому використанні імуномодулятору бактеріального походження "Імудону" і медикаментозного нутрицевтика "Масло зародків пшениці" у період реабілітації.



Практичні рекомендації


  • Хронічний кандидоз і рецидивуючий герпес у порожнині рота дітей можуть проявлятись як асоційоване ураження – хронічна кандидо-герпетична інфекція порожнини рота ( ХКГІ ПР ). В зв'язку з цим, лікарям-стоматологам слід звертати особливу увагу на характер клінічного перебігу цих захворювань для правильної постановки діагнозу та вибору методів лікування.

  • Для верифікації діагнозу ХКГІ ПР рекомендується здійснювати комплексну оцінку даних анамнезу, клінічного перебігу захворювання і результатів лабораторних досліджень.

  • Під час аналізу даних анамнезу слід звертати увагу на фактори ризику виникнення ХКГІ ПР: наявність хронічних запальних захворювань у сім'ї, в тому числі кандидозом і герпесом, несприятливий перебіг вагітності і пологів, раннє інфікування, ускладнення періоду новонародженості, штучне вигодовування, діатези, феномен поліморбізму.

  • При клінічному обстеженні необхідно виявляти риси, характерні для хронічного кандидозу і рецидивуючого герпесу порожнини рота і відмінні від них. Особливостями клінічного перебігу ХКГІ ПР у дітей є порушення загального стану з формуванням ряду синдромів – больового, інтоксикації, диспепсії, астено-невротичного, алергічного. Відмінними рисами ХКГІ ПР у дітей є політопізм уражень, більша, порівняно з моно-формами захворювання, вираженість деструктивних змін і приєднання алергічних ознак запалення.

  • Лабораторний етап верифікації діагнозу ХКГІ ПР передбачає доведення етіологічної ролі грибів роду Candida і вірусу простого герпесу (HSV ) у виникненні деструктивних уражень порожнини рота. У якості скринінг-методів рекомендується застосовувати цитологічне дослідження матеріалу з поверхні елементів ураження з визначенням ознак інвазивності грибів роду Candida і характерних клітин для герпес-вірусної інфекції. Для кількісної оцінки обсіменіння грибами роду Candida і визначення їх видової приналежності слід використовувати культуральні мікологічні методи дослідження. Визначення HSV у елементах ураження доцільно здійснювати методом полімеразної ланцюгової реакції ( ПЛР ). Для доведення рецидиву герпесу при хронічному характері перебігу захворювання необхідно застосовувати метод імуноферментного аналізу. При цьому у сироватці крові виявляється підвищений вміст специфічних антитіл класів IgG та IgM до HSV з наступним, протягом двох тижнів, наростанням титрів специфічних антитіл класу IgG.

  • Визначальними принципами лікування дітей з середньотяжкою і тяжкою формами ХКГІ ПР є комплексність, поетапність, багатопрофільність при максимальній індивідуалізованості лікувальної тактики.

  • Головними підходами до етіотропного лікування ХКГІ ПР є застосування основного та підтримуючого курсів композицій антифунгальних і противірусних препаратів. Основний курс етіотропного лікування призначають у період рецидиву захворювання. При цьому застосовують композиції противірусного препарату герпевір ( по 0,2 г п'ять разів на день) з антифунгальними середниками – діфлюканом ( по 3 мг/кг на добу) чи ентеролом ( по 125-250 мг 2-3 рази на день ) протягом 7-14 днів. Підтримуючий курс етіотропної терапії передбачає використання герпевіру по 0,2 г щоденно протягом 3-12 місяців разом з одним з протигрибкових препаратів – діфлюканом ( по 3 мг/кг ) чи ентеролом ( по 125-250 мг ) один раз на тиждень протягом 8-16 тижнів.

  • Відновлення характеру імунної відповіді у дітей з середньотяжкою і тяжкою формами ХКГІ ПР здійснюється двома шляхами. У період рецидиву захворювання для корекції вторинного постінфекційного імунодефіциту ІІ-ІІІ-го ступенів до складу лікувальних комплексів можна включати імуномодулятори з етіотропним ефектом – ізопрінозін ( по


  •